Тема любові у творчості українських письменників
“Слово об полицю Ігоровім” містить епізоди, пов’язані з Ярославівною, коханою дружиною князя Ігоря. Її любов, її молитви захистили героя від смерті. Відтоді образ Ярославівни – це образ вірної люблячої жінки, її ім’я стало узагальненим для всіх, хто любить і чекає
Котляревский, “Энеида”. У добутку чимало епізодів, які зображують любов героїв. Один з ярчайших прикладів – любов Дидони до Енея. Почуття, що почалося як легке залицяння, стало для Дидони сенсом життя. Отже, коли боги вирішили забрати Енея, тому що йому судилася
Франко Збірник “Зів’яле листя” зображує перипетії відносин закоханих. У вірші “Червона калина, чого в лузі гнешся?” засобами народної пісні через алегорію змальована нерівна любов. У вірші “Ой ти, дівчина” відображені емоції люблячого чоловіка від споглядання улюбленої, спогаду, думки про неї. А у вірші “Чого є мені в сні?” зойки хворого серця “у житті ти мною зневажала, моє ти серце надірвала” змінюються приречено – закоханим: “Ой, ні, будь, зірочка, мені хоч у сні”.
Г. Тичина Із численних
Г. Рильськ Любов у поета нерозривно зв’язана з усією всесвіту. Вона в музиці Шопена (стих “Шопен”) проглядається крізь кожну ноту, тому що суть самого життя – любов; смуток розставання з улюбленої у вірші “Яблука доспіли, яблука червоні!” Остання фраза з нього, здається, готовий афоризм: “Уміє розставатися той, хто вмів любити”.
В. Сосюра уважається чи ледве не кращим ліриком з поетів, тому що в нього багато віршів саме про любов: “Білі акації будуть цвісти”, “Так ніхто не любив”, “Любов моя”, “Ніяк від щастя не засну я” та інші. Головна думка його поэзий висловлена вже в самих назвах віршів, а ще в поетичних рядках:
ПРО, скільки музик у мовчанні, коли любов! (“Ніяк від щастя не засну я”)
А. Довженко Кіноповість ” Україна у вогні” містить проникливі по своїй правді й силі епізоди, пов’язані з темою любові, темою відносини до жінки. Олеся Запорожець віддає своє дівоцтво Василеві Кравчині, тому що “він свій”, і він через всю війну береже в серце образ Олеси, що любить і цінує вище всього. Навіть замучену ворогом, що посивів від горя називає”найкращою”, тому що любить і відмінюється перед жінками, які змушені були не зі своєї вини переживати окупацію
А. Гончар, “Собор”. У романі з вуст учителя на адресу Миколи Баглая і його улюбленої Ельки пролунали слова: “Бережіть собори ваших душ!” Собор – це алегорія високих думок і відносин. Собор священний, поки в ньому живе любов. І це не тільки любов молодих людей, а поняття набагато ширше – любов до людей, до рідної землі, зв’язана й вірою предків і любов’ю до Бога, з якої виростає все на землі
А. Малишко. У поета багато віршів про любов, але найвідоміший добуток – “Пісня про рушник”, у якому відображена важлива для української літератури тема любові й поваги до матері. До глибини серця досягають слова: “Рідна мати моя, ти ночей не доспала… і в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала…” Вони про кожнійа з наших матерів, їхні милі очі, що люблять серця й на трудові рухи, які випестили кожного з нас. Отже, теперішня любов – це почуття, що примушує люблячу людину любуватися об’єктом своєї любові “знизу нагору”. Ліки від такого почуття немає й бути не може
(1 votes, average: 5.00 out of 5)