Тема любові до природи, її захисту в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні

Це український письменник, пеедовсім український у своїх пейзажах, у своєму лукавому й добродушному гуморі, у своїй далеко не добродушній сатирі, у своїй ласкавій і соромливо-ніжній ліриці”, – згадував про Остапа Вишню його друг Максим Рильський. Саме таким ми бачимо Остапа Вишню в його “Мисливських усмішках”.
З великим відчуттям відповідальності письменник стає на захист природи. Остап Вишня всією душею з ніжністю і теплом любив природу, її красу. Усе для нього було рідним, своїм: птахи і тварини, ліси, гаї, дерева, листя, трави.


Остап Вишня був великим любителем полювання, але із “секретом”. Природа для письменника – скоріше джерело натхнення, ніж засіб задоволення мисливського азарту. Ходив на природу, щоб поспілкуватись із нею, помилуватись рожевою зорею, послухати шелест листя, тишу вранішніх луків, побачити чи то лисичку, яка “не біжить, а летить, червона-червона на сліпучому фоні”, чи то прудконогого зайчика.
Його мисливські усмішки більше схожі на вірші у прозі. Вони поетичні, ласкаві, ліричні. Хоч і сміх раз у раз поблискує у цих своєрідних творах.
Як наймилішим створінням на землі захоплюється автор
природою. Вона одухотворена, жива, яскрава, різнобарвна у своїх почуттях, мудра. Вона – найбільша таємниця Всесвіту.
Настрої то радісні, то журливі виринають на сторінках, коли письменник торкається їх своїм пензлем-словом. І не просто пейзажі вимальовує цим пензлем наш художник, а ліричні малюнки, сповнені чогось нового, свіжого. “А навкруги казкові шати – сніговим шаром уквітчані віти дерев, а пеньки з височенними на них сліпучо-білими шапками, мов зустрічають вас страховинні бояри у фантастичних володіннях царя Берендея”.
Та й оповідач “Мисливських усмішок” – ліричний герой – людина дотепна, життєрадісна, завжди сяє оптимізмом, натхненням. Для нього тварини і птахи – любі істоти, він називає їх ласкаво: “чудеса пташка”, “мініатюрна курочка”, “перепелята, отакусінькі”. Усю свою світлу душу Остап Вишня вкладає у ці слова ліричного героя. І жодного заклику чи гасла про любов до природи чи потреби і її збереженні! Жодної прямолінійності. Вона і не потрібна там, де є такі описи природи, характери тварин (так, саме характером відрізняються Вишневі маленькі друзі), ліричні відступи. І як нам не зрозуміти Остапа Вишню, в якого за словами М. Рильського, “в душі поезія цвіла”, як нам не відчути той заклик і заповіт – берегти природу!
Тож торкнімося душі природи і станьмо справжніми її друзями, як того хотів “друг природи й праці, грізний ворог нечисті і зла” – Остап Вишня.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Тема любові до природи, її захисту в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні