Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака”
Передові люди вважали кріпацтво несправедливим ладом і закликали до боротьби з ним. Засуджував надмірну жорстокість та свавілля поміщиків і український байкар Петро Гулак-Артемовський.
“Пан та Собака” – антикріпосницький твір. Байка пройнята протипанськими настроями. Порушуючи такі актуальні питання того часу як становище кріпаків, ставлення панів до них, П. Гулак-Артемовський викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян.
У алегоричному образі Рябка, сумлінного, роботящого та чесного,
Чим, люди добрі, так оце я провинився?
За що ж глузуєте?..
За що знущаєтесь ви наді мною так?
Після другого покарання у Рябка пробуджується свідомість.
Чорт би убив твого, Явтух, з панами батька,
І дядину, і дядька
За ласку їх!.. – сказав Рябко тут наодріз.
– Нехай їм служить більш рябий в болоті біс!
Той дурень, хто дурним іде панам служити,
А більший дурень, хто їм дума угодити!..
Своєю байкою П. Гулак-Артемовський засуджує панів, які вели паразитичний спосіб життя. Він зневажає їх за те, що вони збиткувалися з кріпаків і жорстоко розправлялися з ними. Автор співчуває беззахисним селянам, його байка співзвучна з помислами і настроями простого люду.