Тема 3. Народна драма – І. Усна народна творчість

І. Усна народна творчість

<

Тема 3. Народна драма

Початки народної драми, яка є джерелом професійної драматургії, – у дохристиянській давнині. Це невеличкі сценки віршованої форми, які супроводжували або відбивали певний обряд, трудовий процес або становили собою гру дітей, юнацтва і мали розважальний характер.

“Просо” – драматичний діалог між двома групами людей молодицями й дівчатами (з одного боку) і чоловіками і парубками (з другого). Одна група щойно посіяла просо, а друга погрожує витоптати (жартівливо). Твір вважається

мікродрамою жартівливого характеру.

“Коза” – невелика драматична сценка гумористичного характеру. З присутніх вибирається коза, решта учасників дражнять її, а коза ганяється за ними.

“Явтух” – драматизована пісня жартівливого характеру, відома під назвою “Да куди їдеш, Явтуше?”; розгорнутий діалог між чоловіком неговіркої вдачі й стриманого гумору з балакучою молодицею. Сценка в цілому передає етнічні особливості українців.

До народної драми деякі фольклористи відносять і вертеп (театр ляльок).

“Весілля” – велика форма народної драми. У ній сполучаються

родинні обряди, драматичні дійства, пісні і розмовні партії, музика, ігри.

Весільний обряд в різних регіонах України має свої особливості. Він відбиває світогляд і мораль трудового народу, родинні та суспільні стосунки. Обряд супроводжується весільними піснями, діалогами, сценками.

Справляли весілля найчастіше восени, по закінченні польових робіт. Постійний склад дійових осіб; молодий, молода, їхні батьки, бояри, свати, світилки, дружки, музики та ін. Весільне дійство поділялося на акти (їх кількість не однакова в різних регіонах України).

Етапи народної драми “Весілля”

Заручини – відбувалися задовго до сватання (місяців за два-три). Хлопець, умовившись з дівчиною, сповіщав про це батьків і, у разі їхньої згоди, ішов з рідним дядьком в її сім’ю. Коли батьки дівчини погоджувалися, призначався день сватання.

Оглядини (є необов’язковим актом весілля) – знайомство з усіма членами родини зарученого, огляд їхнього господарства, призначення дня сватання.

Сватання – прихід сватів до молодої, аби отримати її згоду на шлюб. Якщо свати приходили без попередньої домовленості між молодятами й одержували відмову, їм підносили чарку, а молодому – печений або сирий гарбуз; це вважалося великою ганьбою і для сватів, і для парубка.

Коровай – випікання весільного короваю здійснювали від трьох до семи шанованих у селі молодих жінок, які жили в злагоді зі своїми чоловіками (елемент магічного дійства). Роботою керував старший сват.

Коровай символізував здоров’я, достаток, які зичилися майбутній сім’ї.

Гільце – символізувало утворення нової сім’ї. У суботу молода із старшою дружкою скликали подруг та свах вити гільце. Зрізану гілку плодового дерева прикрашали пахучим зіллям, квітами, стрічками, монетами. Готове гільце втикали у свіжоспечену хлібину, і воно стояло на столі протягом усього весілля.

Дівич-вечір – прощання нареченої з дівоцтвом. Усі подруги збиралися в хаті молодої у суботу ввечері, під троїсті музики співали пісні, у яких славили дівочу красу, молодість, привільне життя, висловлювали жаль з приводу розставання з батьками.

Саме весілля проходило у декілька етапів.

– Уранці в неділю молоду готували до шлюбу (брат розплітав косу і мастив її медом (щоб голова не боліла і було солодке життя), дружки прикрашали її стрічками, монетами, вкладали часник (оберіг), одягали вінок, убирали в найкращих одяг.

– Прихід молодого, ставання на рушник (щоб життєва дорога була довга й гладенька).

– Вінчання в церкві.

– Обряд зустрічі молодих (батьки з хлібом і сіллю). Мати, одягнена у вивернутий кожух, стоячи на порозі, обсипала молодих збіжжям, змішаним з горіхами, насінням, цукерками, монетами (щоб був достаток).

– Завівши в хату, молодих садовили на посад (місце під божницею) на вивернутий кожух. По праву руку від молодого сідав його рід, по ліву від молодої її рід.

Після запалювання свічки починалося частування. Співалися жартівливі пісні під кожну страву, відбувалися переспіви між хорами.

По обіді сват подавав молодим хустку або рушник, за кутики яких вони бралися, і виводив у двір, за ними – усі присутні. Починалися танці.

– Прощання молодої з батьками – найдраматичніший момент весілля.

Комора – приміщення, де заздалегідь приготовлена для молодих постіль. Цей звичай був важливим для виховання в молоді високої моральності. Якщо виявлялося, що молода “нечесна”, вона мала терпіти глум і побої. Соромили і її батьків.

Покриття

У понеділок вранці дружки знімали з молодої вінок і стрічки та віддавали молодшій сестрі або родичці; горілкою промивали косу (щоб ніякі хвороби не чіплялися), заплітали без стрічок, одягали очіпок.

Перезва – весь рід молодого прямував до нових сватів.

Циганщина (у деяких місцевостях) у вівторок усі гості сходилися до хати молодого, убиралися циганами, ворожками і гуртом з піснями обходили родичів. ‘

Тест № 2

Виконайте завдання.

1. Про які історичні часи йдеться в пісні “Гей, не дивуйтесь, добрії люди”?

А Початок боротьби запорозького козацтва проти татарських нападників;

Б період визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;

В період після скасування кріпосницького ладу;

Г період заснування Запорозької Січі.

2. У кажіть ознаку, яка відрізняє думу від пісні.

А Використання епітетів;

Б розгорнутий сюжет;

В психологічний паралелізм;

Г оптимістичний фінал.

3. Укажіть назву початкової частини народної думи.

А Зав’язка;

Б славослів’я;

В зачин (заспів, заплачка);

Г пролог,

4. Які козацькі ватажки представлені в історичній пісні “Гей, не дивуйтесь, добрії люди”?

А Хмельницький і Барабаш;

Б Хмельницький і Кривоніс;

В Хмельницький і Богун;

Г Хмельницький і Борохович.

5. Укажіть, яке з наведених висловлювань не входить до кола тем історичних пісень.

А Розповідь про мужність козацького війська в битві з татарською ордою;

Б боротьба українського народу проти турецько-татарських завойовників;

В боротьба сил природи в час переходу зими у весну;

Г боротьба проти соціального й національного гніту.

6. У якій з названих дум центральним персонажем є історична постать?

А “Дума про Самійла Кішку”;

Б “Дума про козака Голоту”;

В “Бідна вдова і три сини”;

Г “Буря на Чорному морі”;

Д “Втеча трьох братів із города Азова”.

7. У кажіть ознаку, притаманну народній казці.

А Автор – конкретна особа;

Б писемна форма;

В канонічний текст без можливості внесення довільних змін;

Г максимально індивідуалізований образ героя;

Д колективний автор.

8. Доберіть синонім до слова “речитатив”.

А Білий вірш;

Б пісня; Д співомовка.

В рима;

Г спів-проказування;

9. Укажіть жанр фольклору, що має такі основні групи: про тварин, героїко-фантастичні, побутові.

А Пісні;

Б казки;

В легенди;

Г перекази;

Д думи.

10. Укажіть художньо-виражальний засіб, використаний у рядках твору “Чи не той то хміль”.

Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води:

Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди.

А Порівняння;

Б метафора;

В антитеза;

Г гіпербола;

Д алегорія.

11. Установіть відповідність між визначенням фольклорного жанру і його назвою.

1 Переказ про якісь події чи людей, оповитий казковістю, фантастикою.

2 Невеличкий, здебільшого віршований повчально-гумористичний твір з алегоричним змістом.

3. Невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного або героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом.

4 Розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події.

5. Невеликий ліричний вірш, що виконується співом.

А байка

Б балада

В казка

Г легенда

Д пісня

12. Установіть відповідність між засобами поетичного синтаксису, використаними в уривках народних пісень, та їхніми назвами.

1. А в головах ворон кряче,

В ніженьках коник плаче…

2. Біжи, коню, дорогою

Степовою, широкою…

3. Порубаний, постріляний,

Китайкою покриваний…

4. Засідаєм при дорозі

Ждать подорожнього…

5. Повернувся я з Сибіру,

Та не маю долі,

Хоч, здається, не в кайданах,

А все ж не на волі…

А анафора

Б антитеза

В тавтологія

Г безсполучниковість

Д риторичне звертання

Тест № 3

1. Укажіть різновид веснянок.

А Колядки;

Б гаївки;

В купальські пісні;

Г обжинкові пісні;

2. Укажіть вид народних пісень, що не є календарно-обрядовими.

А Козацькі;

Б жниварські;

В купальські;

Г русальні.

3. Укажіть вид народних пісень, що не є соціально-побутовими.

А Козацькі;

Б рекрутські;

В обжинкові;

Г наймитські.

4. Укажіть назву весільного атрибуту, який є символом утворення нової сім’ї.

А Коровай;

Б вінок;

В гільце;

Г очіпок.

5. Який з названих творів не є за жанром народною драмою?

А “Просо”;

Б “Подоляночка”;

В “Мак”;

Г “Бондарівна”.

6. Укажіть вид календарно-обрядових пісень, провідним мотивом яких є уславлення народження Ісуса Христа.

А Колядки;

Б щедрівки;

В русальні;

Г гагілки;

Д маївки.

7. Кому належать слова: “Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава”?

А О. Довженку;

Б Т. Шевченку;

В І. Франку;

Г О. Олесю;

Д Д. Білоусу.

8. Яка з наведених ознак не є ознакою народної балади?

А Напружений сюжет;

Б наявність ліричної оцінки;

В використання діалогів, повторів, недомовленості;

Г відсутність оповідача;

Д жанр: віршований ліро-епічний твір.

9. Назвіть засіб поетичного синтаксису, який використаний у фрагменті народної пісні

“Із-за і гори вітер віє…”:

Із-за гори вітер віє,

А в долині тихо,

Добре було на Вкраїні,

А тепера лихо.

А Патетичне запитання;

Б риторичне звертання;

В антитеза;

Г безсполучниковість (асиндетон);

Д анафора.

10. Назвіть художньо-виражальний засіб, який використаний у рядках пісні “Віє вітер на долину”:

Ой привикла, мій братику,

Поміж ворогами,

Як у полі криниченька

Поміж ворогами.

А Порівняння;

Б гіпербола;

В епітет;

Г метафора;

Д оксиморон,

11. Розташуйте в логічній послідовності етапи проведення народної драми “Весілля”.

А Заручини

Б Перезва

В Сватання

Г Гільце

Д Циганщина

12. Установіть відповідність між видом календарно-обрядових пісень і часом їх виконання.

1 Святвечір

2 Щедрий вечір (Новоліття)

3 Під час Зелених свят

4 Ранньою весною, коли прилітають з вирію птахи

5 Під час збирання врожаю

А гаївки

Б жниварські

В щедрівки

Г русальні

Д колядки