Те, що далеко, хоча й близько
А зараз послухайте висловлення автора “Шкільного словотворчого словника російської мови” А. Н. Тихонова: “Велика кількість слів, крім кореня, включає у свою структуру закінчення й суфікс або префікс… Префіксів і суфіксів у слові може бути трохи… У таких словах звичайно Корінь так “обростають” префіксами й суфіксами, що їх часом важко побачити… Це реальні слова. У мові їх чимало. Грамотна людина зобов’язана їх розуміти. Щоб правильно розуміти їхній зміст і вживати у своєму мовленні, треба вміти розбиратися, з яких частин
– Доведіть справедливість слів ученого, образуя від дієслова вчити слова зі значенням:
1) чоловік, що вчить, викладає (учитель);
2) засвоювати знання в школі, в інституті (учитися);
3) запам’ятати напам’ять (вивчити).
– Які морфеми змінили значення слів?
– Як називаються способи утворення слів у даних випадках?
– Випишіть слова з коренем – уч – в “книгу” – зошит
1. Урок у школі веде… (учитель).
2. Буквар – найперший… (підручник).
3. … учаться
4. Робочу спеціальність можна одержати в професійно-технічному… (училище).
5. Мій брат -… технікуму (учень).
6. М. В. Ломоносов – великий росіянин… (учений).
7. Ми будемо… у школі ще 5 років (учитися).
8. Школяр повинен… уроки (учити).
– Як утворені ці слова?
– А навіщо потрібно поповнювати свій лексикон?
– Далі в плаванні ми ще довідаємося нові слова
8. – Гляньте-Ка, що там удалині? Піратське судно. У піратів довгі гаки. Вони можуть взяти на абордаж корабель Дівши
– Що таке абордаж”? Подивитеся в словнику Ожегова.
– Щоб не трапилося лиха, потрібно відбити атаку
Але почався шторм
( Музика – шторм у море.)
– Треба всім рятуватися: швидше розшифрувати радіограми, які передали радисти
– Як називаються подібні слова? (Зроблено “гармошкою” – усередині розшифровка.)
НОТ
ВВС
МНС
МГУ
ТЮЗ
НЛО
– Розшифруйте їх. Навіщо нам потрібно знати розшифровку таких слів?
9. – Ми наближаємося до чужого судна. Водолії й Риби повинні допомогти, звідти лунає сигнал SOS.
– Що це таке? (Сигнал про допомогу.)
– Але ми теж з Водоліями й Рибами підемо на виторг. – Підходимо… Виявляється, нас відправляють на берег і просять допомогти дівчинкам: Любі й Вірі. (Упр. 142 по підручнику М. Т. Баранова й ін. М., 2000.)
– Ну що ж, допомогли, і нам пора по будинках. Залишаємося й ми на сухіше.
6. Підсумки уроку
– Що ми повинні були знати до сьогоднішнього уроку?
– Ну як, чи всі знаємо?
– А вміти?
– чи Всі вміємо?
– Що ви відкрили сьогодні на уроці для себе?
– А в чим чарівництво подорожі по морю знань? (У дізнаванні нового, у збагненні знань…)
– Наше важке плавання підійшло до кінця, ми вертаємося додому. Якщо ви ще чогось не знаєте, не засмучуйтеся, обов’язково цьому навчитеся, тільки потрібно працьовитість. Це чудове море ще не раз покличе нас вплавание.
– Повернемося до епіграфа. А чому море для моряків стало будинком, а не суша?
– На пам’ять про цей урок я дарую вам календарики з вашим знаком зодіаку
* Уміння, пов’язані з рефлексією змісти лінгвістичних понять і язикових фактів і дій з ними:
* усвідомлювати, у чому подібність і розходження наукових поглядів, точок зору лінгвістів по якому-небудь питанню (проблемі);
* визначати для себе мети вивчення поняття, язикового факту;
* усвідомлювати ознаки (включені/не включені у визначення поняття) з погляду необхідності/достатності для проведення операцій з ними;
* усвідомлювати, наскільки відповідає створене визначення поняття вимогам;
* усвідомлювати підстави дій по впізнанню, аналізу, угрупованню язикових фактів і понять;
* усвідомлювати зміст операцій по обмеженню, узагальненню, розподілу, класифікації язикових фактів і понять;
* усвідомлювати зміст і сутність послідовності операцій при порівнянні понять, підведенні язикової одиниці під поняття й виведенні наслідку з поняття
* Уміння, пов’язані з рефлексією дій сприйняття й значеннєва переробка наукової інформації:
* усвідомлювати, що може служити опорою при пошуку в науковій літературі необхідного матеріалу;
* усвідомлювати мету пошуку в науковій літературі необхідного матеріалу;
* усвідомлювати, який матеріал і чому необхідно вибрати для доповіді, повідомлення, реферату;
* усвідомлювати, у якому ступені відібраний матеріал відповідає досягненню поставленої мети;
* Уміння, пов’язані із самоконтролем і самокорекцією навчальних дій:
* ставити рефлексивне запитання;
* змінювати зміст і структуру діяльності з метою рішення поставлених завдань;
* усвідомлювати структуру навчального завдання, зміст алгоритму дій;
* усвідомлювати правильність/неправильність, повноту/неповноту виконання завдання на основі зіставлення зі зразком (алгоритмом, інструкцією);
* усвідомлювати, у чому складається хибність/істинність тверджень;
* усвідомлювати, у чому складається причина утруднення при виконанні навчальних дій, рішенні навчального завдання
До методів і прийомів, що формують різні види рефлексії, відносять насамперед рефлексивне питання й рефлексивне завдання