ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ
Мета: поглиблювати знання учнів про творчість Т. Г. Шевченка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів, уміння добирати потрібну інтонацію під час читання; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Ось дзвінок сигнал нам дав,
Працювати час настав.
Тож і ти часу не гай,
Працювати починай.
МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Гра “Додай прикметник”
От випав сніг. Яка обнова!
Зима тоді така… (чудова)!
Міста
Зима і радісна, й… (весела).
Кружляють вальс сніжинки ніжні,
Зима пухка і… (білосніжна).
Вона буває і серйозна:
Суха і вітряна, й… (морозна).
А як насуне хмара сива,
Зима по-своєму… (красива).
А вранці іній – то обнова!
Яка зима у нас… (казкова).
Гілок од інею не видно,
Тоді вона, звичайно, … (срібна).
Зима буває вередлива,
То часом добра, то… (сварлива).
Яка ж зима? Яка вона?
Вона весела і… (сумна).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс на краще виразне читання з пам’яті
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творчістю Т. Г. Шевченка. Поезія великого Кобзаря стала нетлінною частиною духовного буття українського народу. Т. Г. Шевченко для нас – це не тільки те, що вивчають, але й те, чим живуть, з чого черпають сили й надії.
СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка “За сонцем хмаронька пливе…”
1) Виразне читання вірша вчителем.
– Чи сподобався вам вірш?
– Який настрій він у вас викликав?
– Які картини ви уявляли, слухаючи його?
2) Словникова робота.
Читання колонок слів “луною” за вчителем, потім – у парах одне одному
Поли | Тьмою |
Оповиє | Рожевую |
Пеленою | Спатоньки |
Годиночку | Хмаронька |
– Прочитайте тлумачення слів поли і пелена у підручнику (с. 39).
3) Гра “Рибки”.
Самостійне мовчазне читання вірша учнями. Підготовка до виразного читання вірша
– У якому темпі, з якою інтонацією та силою голосу будете читати вірш?
– Які слова виділите голосом під час читання?
– Де зробите паузу?
– На які дві частини поділите вірш?
– Які почуття передасте при читанні у кожній із них?
4) Виразне читання вірша учнями.
Фізкультхвилинка Продовження роботи над твором
1) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
– Про що поет говорить у першій частині вірша?
– Які почуття передає?
– Які пестливі слова вживає?
– Які порівняння?
– Які почуття передає поет у другій частині?
– Які порівняння вживає?
2) Вправи на розвиток швидкості читання.
А) Виберіть слова, які характеризують…
Хмару за дією (пливе, зове, розстилає, покриває);
Туман за дією (закриває, розстилає, оповиє).
Б) Знайдіть слова-ознаки.
Поли… (червоні).
Море… (синє).
Пеленою… (рожевою).
Годину… (малую).
Хмароньку… (рожевую).
Туман… (сивий).
Тьмою… (німою).
3) Гра “Голосування ногами”.
Діти встають у дві шеренги: права шеренга – “я вважаю, що твердження правильне”; ліва шеренга – “я вважаю, що твердження неправильне”.
– Я читатиму речення, інколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне – тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
Робота за ілюстрацією
– Розгляньте ілюстрацію до вірша.
– Що художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?
– Який настрій вони створюють? Як передають характер твору?
– Що можна сказати про хмари? про птаха? про хвилі?
– Що зображено на другому плані картини?
– Які відчуття викликає картина?
ПІДСУМОК УРОКУ
– З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
– Що вам найбільше сподобалося на уроці?
– З яким настроєм завершуєте урок?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш.
Відповідати на запитання (с. 39-40).