ТАРАС ШЕВЧЕНКО. РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ
Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Т. Г. Шевченка; ознайомити з його віршем “Реве та стогне Дніпр широкий…”; удосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане, узагальнювати; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Рими! Стали всі в рядок!
Нумо! Дружно на урок!
Бо четвертий дружній клас
Вже чекає тут на вас!
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (див. додатковий матеріал до уроку
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс на краще виразне читання з пам’яті вірша Т. Г. Шевченка “Встала й весна…”.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні на уроці ми ознайомимось із ще одним твором видатного поета, який став народною піснею,- це вірш “Реве та стогне Дніпр широкий…”.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слухання аудіозапису пісні “Реве та стогне Дніпр широкий…”
– Заплющте очі, розслабтеся. Зараз ви почуєте пісню у виконанні капели бандуристів, складену
– Як ви вважаєте, чому цей вірш став піснею?
– Які почуття викликала у вас ця пісня?
2. Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання вірша учнями
– Яким настроєм пройнятий вірш?
3. Перевірка сприйняття тексту
– На скільки уявних картин можна поділити вірш? (На три)
– Що відтворив поет у першій картині? (Він відтворив силу бурі на Дніпрі, завивання вітру, нагинання дерев до землі.)
– Що б ви зобразили на другій картині? (Захмарене небо, місяць, що виглядає із-за хмари)
– Яка за характером, настроєм третя картина? (Спокійна, адже автор показав, що природа вгомонилася, все стихло.)
– За допомогою яких слів авторові вдалося зобразити грізні сили природи як живих істот?
4. Фізкультхвилинка
Руки в сторони та вгору –
На носочки піднялись.
Підніми голівку вгору –
Й на долоньки подивись.
Присідати ми почнемо,
Добре ноги розімнемо.
Раз – присіли, руки прямо.
Встали – знову все так само.
Повертаємося вправно,
Все виконуємо гарно.
Вліво-вправо повернулись
І сусіду усміхнулись.
4. Продовження роботи над віршем
1) Читання вірша учнями за строфами.
– Прочитайте першу строфу грізно, голосно, виражаючи жестами настрій природи.
– Другу строфу прочитайте протяжно, задумливо.
– Прочитайте третю строфу тихо, загадково.
2) Аналіз змісту вірша.
– Коли може відбуватися таке явище в природі?
– З чим поет порівнює місяць?
– Як ви розумієте вислів “ще треті півні не співали”?
3) Гра “Добери прикметники”.
Дніпр… (широкий).
Верби… (високі).
Місяць… (блідий).
Море… (синє).
4) Гра “Добери риму”.
Завива – … (підійма).
Виглядав – … (потопав).
Гомонів – … (скрипів).
5) Робота в групах.
– Доберіть з вірша “Реве та стогне Дніпр широкий…” слова:
1-ша група – іменники;
2-га група – прикметники;
3-тя група – дієслова.
5. Робота за ілюстраціями
– Розгляньте репродукцію картини українського живописця Миколи Бурачика.
– Що художник зобразив на картині? Які кольори він використав?
– Який настрій вони створюють?
– Порівняйте вірш і картину. Що у них спільного, а що – відмінного?
– Які рядки вірша відповідають образам картини?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра “Закінчіть речення”
– Сьогодні на уроці я дізнався…
– Мені сподобалось…
– Я вдячний…
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити напам’ять вірш Т. Г. Шевченка “Реве та стогне Дніпр широкий…” (с. 36-37).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)