Тарас Шевченко – національний поет
Кожна національна література має свою, скажімо так, центральну постать. Звісно, протягом сторіч чи навіть тисячоліть існування літератури в кожній країні народилося багато видатних поетів і прозаїків, драматургів та філософів, творчість яких є національним та світовим здобутком, які залишаються в житті народу назавжди, а їхні твори цитуються і перечитуються ще багато віків. Але серед цих видатних мислителів та літераторів завжди виділяється постать, велич таланту якої виходить за межі мистецтва: ця людина стає духовним наставником, символом
Тарас Шевченко народився і жив у непрості для України часи, коли її народ потерпав від кріпацтва, а сама країна – від принизливої імперської політики. Тяжка доля випала талановитому юнакові. Сам Шевченко народився в кріпацькій родині, зазнав гоніння та заслань, тяжких поворотів долі, але через все своє життя він проніс свій талант, палке серце та віру в краще майбуття.
Чому саме Т. Шевченко став символом України,
Але цінність творчості Шевченка, як на мене, не тільки у відображенні історичних чи соціальних подій: адже доба кріпаччини вже минулась, історія посідає важливе, але ж не центральне місце в житті українців, – виходить, ще щось приваблює сучасних читачів? Колись я познайомився з інтимною лірикою та щоденниками Шевченка. Мені стало прикро, що багато хто знає цього поета тільки за його історичними творами, як “борця проти соціальної несправедливості”… Це звичайно важливо, але ж це лише один бік Шевченкового таланту. Його інтимна лірика настільки глибока, шо кохання, яке бринить у кожному слові поезій Т. Шевченка, здається нам позачасовим, вічним, а самі тексти – якби ми не знали дати їх написання – можна було б цілком прийняти за написані у XXІ сторіччі… Думки і почуття поета, які він висловлює в своїх щоденниках, глибокі та непрості, більшість із них не втратила своєї актуальності: хіба можуть втратити актуальність роздуми про облаштування держави та справедливий суспільний лад, про стосунки між людьми, про цінність людського життя? Ці проблеми й досі є нерозв’язаними! (Бо вони стануть нецікавими тільки годі, коли ми житимемо в ідеальному світі, в ідеальному суспільстві, в ідеальній державі…)
Тарас Шевченко – насправді національний поет, як казали колись, – “велетень духу”… Народ давно визнав його як духовного батька нації. Мені прикро, що багато хто з сучасних українців досі не відкрив для себе справжнього Шевченка: глибокого філософа, тонкого лірика. Усі ми маємо неупереджено подивитись на цю геніальну постать, дозволити собі побачити в його творах нове, досі невідкрите нами. Тоді ми відчуємо, шо Тарас Шевченко є дивовижним літератором та філософом, а його твори, окрім звичних для нас “соціальних проблем XІX століття”, містять стільки мудрості та глибини, що можуть стати “підручником життя” навіть для сучасної людини.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)