ТАРАС ШЕВЧЕНКО

ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

(1834-1861)

Поет, прозаїк, драматург, художник.

Рання творчість (1938-1943)

Послання “До Основ’яненка” (1839)

Ключові слова:

– лірика;

– послання;

– громадянська лірика;

– поштовх до написання – нарис Г. Квітки-Основ’яненка “Головатий”;

– романтизм;

– захоплення героїчним минулим України;

– роль уроків історії для вирішення проблем сучасності;

– віра в безсмертя рідного народу.

Понятійний

Послання – віршований твір, написаний як звернення до певної особи чи багатьох осіб.

Романтизм – літературний напрям, характерними особливостями якого є зображення незвичайного, яскравих і сильних особистостей, звернення до історичної тематики, екзотичні пейзажі (часто нічні), неприйняття буденності. Виник наприкінці XVIII ст.

Поема “Катерина” (1839)

Ключові слова:

– ліро-епос;

– соціально-побутова поема;

– присвята В. Жуковському;

– трагічна доля жінки-покритки й дитини-безбатченка в кріпосному суспільстві;

– жорстока народна мораль щодо покритки.

Поема

Ключові слова:

– ліро-епос;

– історико-героїчна поема (перший український історичний роман у віршах);

– 2 вступи, 10 розділів, епілог;

– 1708 р. – Коліївщина;

– боротьба українського народу проти польського панування в Україні;

– необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле;

– заклик до єднання слов’янських народів;

– осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами.

Поема “Кавказ” (1845)

Ключові слова:

– ліро-епос;

– сатирична поема;

– присвята другові Якову де Бальмену;

– символіка орла й античного образу Прометея;

– монолог колонізатора,

– звернений до горця;

– загарбницька політика російського самодержавства;

– заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога;

– співчуття поневоленим, схвалення мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу.

Період “трьох літ”(1843-1847)

Поема “Сон (У всякого своя доля…)” (1844)

Ключові слова:

– ліро-епос;

– сатирична поема (політична сатира);

– за способом відображення дійсності – комедія (підзаголовок Т. Шевченка);

– форма сну;

– вступ і три частини; зображення України, Сибіру й Петербурга;

– сцена “генерального мордобитія” (І. Франко);

– “сміливий маніфест слова проти темного царства” (І. Франт);

– широкий арсенал засобів сатири (іронія, сарказм, гротеск, карикатура);

– зображення справжньої суті російського імперського режиму;

– засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії;

– висміювання вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів.

Понятійний апарат

Іронія – прихована насмішка:

Од молдаванина до фіна

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!

Сарказм – їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства. Сарказм, на відміну від іронії, виражається прямо й не має подвійного, прихованого значення. Саркастично звучать такі рядки поеми:

А братія мовчить собі,

Витріщивши очі!

Як ягнята. “Нехай, каже, –

Може, так і треба”.

Гротеск – сатиричний художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різних контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з комічним. Гротеск – вищий ступінь комічного. Сцена “генерального мордобитія” – приклад гротеску.

Карикатура – сатиричний малюнок загостреного критично – викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу. Отже, карикатура пов’язана із зоровими образами:

Мов опеньок засушений,

Тонка, довгонога,

Та ще, на лихо, сердешне

Хита головою.

Послання ” І мертвим, і живим, і ненарожденним…” (1845)

Ключові слова:

– лірика;

– послання;

– патріотична лірика (громадянська);

– критика української еліти, байдужої до своєї історії, мови, батьківщини;

– заклик до соціального примирення заради відродження нації.

Вірш “Заповіт” (1845)

Ключові слова:

– лірика;

– ліричний вірш;

– громадянська лірика;

– хорей;

– заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства.

Період заслання (1847-1857)

Вірш “Мені однаково…” (1847)

– лірика;

– ліричний вірш (медитація);

– громадянська (медитативна) лірика, невольницька;

– ямб;

– цикл “У казематі”;

– патріотичні почуття відповідальності за батьківщину.

Понятійний апарат

Медитація – жанр поезії, у якому автор висловлює свої роздуми над проблемами життя і смерті, сенсу людського буття тощо.

Цитатник

Послання “До Основ’яненка”:

– Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава У країни! (Славне історичне минуле завжди буде жити в думі й пісні).

– Утни, батьку, щоб нехотя

На весь світ почули,

Що діялось в Україні,

За що погибала,

За що слава козацькая

На всім світі стала! (Батьком тут названо Г. Квітку – Основ’яненка).

Із поеми “Катерина”:

– Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі – чужі люде,

Роблять лихо з вами.

Із поеми “Гайдамаки”:

– Сини мої! орли мої!

Летіть в Україну, –

Хоч і лихо зустрінеться,

Так не на чужині.

– Гайдамаки гуляють, карають;

Де проїдуть – земля горить,

Кров’ю підпливає.

– Гомоніла Україна,

Довго гомоніла,

Довго, довго кров степами

Текла-червоніла.

Із поеми “Кавказ”:

– За горами гори, хмарою повиті,

Засіяні горем, кровію политі.

Споконвіку Прометея

Там орел карає,

Що день божий добрі ребра

Й серце розбиває.

– Борітеся – поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

– У нас же й світа, як на те –

Одна Сибір неісходима,

А тюрм! а люду!.. Що й лічить!

Од молдаванина до фіна

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!

Із поеми “Сон (У всякого своя доля…)”:

-Той мурує, той руйнує,

Той неситим оком

За край світу зазирає,

Чи нема країни,

Щоб загарбать і з собою

Взять у домовину.

-Летим. Дивлюсь, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

– Заворушилася пустиня.

Мов із тісної домовини

На той останній

Страшний суд

Мерці за правдою встають.

– …Цариця-небога,

Мов опеньок засушений,

Тонка, довгонога,

Та ще, на лихо, сердешне,

Хита головою.

-Дивлюсь, цар підходить

До найстаршого… та в пику

Його як затопить!..

Облизався неборака; та меншого в пузо –

Аж загуло!., а той собі

Ще меншого туза

Межи плечі; той меншого,

А менший малого,

А той дрібних, а дрібнота

Уже за порогом

Як кинеться по улицях,

Ти й давай місити

Недобитків православних…

– Первому – вторая

Таке диво наставила.

Тепер же я знаю:

Це той перший, що розпинав

Нашу Україну,

А вторая доконала

Вдову сиротину.

Із послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”:

– В своїй хаті й своя правда,

І сила, і воля.

– Нема на світі України,

Немає другого Дніпра…

– Одцурається брат брата

І дитини мати.

– Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя.

– Раби, подножки, грязь Москви,

Варшавське сміття – ваші пани,

Ясновельможнії гетьмани.

– Доборолась Україна

До самого краю.

Гірше ляха свої діти

Її розпинають.

– Учітеся, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

– Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

Із вірша “Заповіт”:

– І мене в сем’ї великій,

В сем’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

Із вірша “Мені однаково…”:

– Малого сліду не покину

На нашій славній Україні.

На нашій – не своїй землі.

– Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять…

Літературний диктант

1. Скільки років Т. Шевченко перебував у засланні?

2. Поему “Кавказ” Т. Шевченко присвятив….

3. “В своїй хаті й своя правда, і сила, і воля” – це слова з твору….

4. Російський колонізатор звертається до горця зі словами: “Чом ви нам платить за сонце не повинні!” у творі….

5. Вірш “Мені однаково…” належить до циклу….

6. Поему “Катерина” Т. Шевченко присвятив….

7. “І мертвим, і живим, і ненарожденним…” за жанром – ….

8 Т Шевченко порівнює з “опеньком засушеним” героїню твору..

9. Із звернення ліричного героя до чорнобрових, щоб не кохатися з москалями, починається твір….

10. Два вступи, десять частин, епілог – композиційна особливість тору….

11. Хто така “вторая” у рядку “А вторая доконаю вдову сиротину”?

12. Романтичним пейзажем “Б’ють пороги, місяць сходить” починається твір….

13. Сцена “генерального мордобитія” – кульмінаційний момент тору….

14. Прихована насмішка називається….

15. Закликом “Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!” закінчується твір….

16. Тяжка доля жінки-покритки – тема твору….

17. Нарис ” Головатий” став поштовхом для написання твору….

18. Із вступу й трьох частин (Україна, Сибір, Петербург) складається твір….

19. Т. Шевченко змалював Коліївщину у творі….

20. Образ нескореного Прометея Т. Шевченко використав у творі…

21. Кохану Яреми з поеми “Гайдамаки” звати….

22. Визвольний руху поемі “Гайдамаки” очолили Максим Залізняк та….

23. Захворівши на пневмонію й передчуваючи свою смерть, Г Шевченко написав твір….

24. Т. Шевченко критикує українську еліту за байдужість до історії України, мови, національних проблем у творі….