Т. ШЕВЧЕНКО. “ПРИЧИННА”, “ЛІЛЕЯ”
Варіант 1
1. Художній прийом, який використав поет, починаючи свій твір “Лілея”.
А Гіпербола.
Б Риторичне запитання.
В Звертання.
Г Анафора.
2. “Братиком” у баладі “Лілея”, якому героїня розповідає про трагедію власного життя…
А Є могутній дуб.
Б Розкішний бузок.
В Королевий цвіт.
Г Місячний промінь.
3. Якої шкоди завдали люди багатію, коли той “поїхав десь далеко”? (“Лілея”) Вони йому:
А Припинили сплачувати податки і постійно грабувати його маєток.
Б Спалили будинок.
В
Г Знищили озимину на панських землях.
4. Лілея воскресла після смерті і тим самим…
А Довела, що є сильною істотою.
Б Прагнула підтвердити свою зверхність над злом і жорстокістю.
В Розвеселила гай.
Г Відродила віру, надію і любов.
5. З яким питанням наприкінці твору “Лілея” звернулася квітка до “братика”?
А “Для чого мені веселити людей, які завдали мені багато шкоди?”
Б “Чи маю я право бути пошанованою після стількох принижень і знущань?”
В “Чому милосердний, святий Боже, не захистив мене і мою матінку?”
Г “Як мені
6. Чим у сюжеті балади “Лілея” є цей уривок: “А мене пан / Взяв догодувати. / Я виросла, викохалась / У білих палатах. / Я не знала, що байстря я, / Що його дитина” ?
А Ліричним відступом.
Б Епілогом.
В Пр ологом.
Г Зав’язкою.
7. Сюжет балади “Причинна” містить…
А Один ліричний відступ.
Б Пролог та епілог.
В Два прологи.
Г Постпозицію.
8. Для чого дівчина звернулася до ворожки? (“Причинна”)
А Намагалася протистояти русалкам.
Б Хотіла бути причинною.
В Щоб швидше дочекатися милого.
Г Прагнула помститися людям, що ображали її.
9. Дівчина “сумує, воркує, білим світом нудить” (“Причинна”), наче: А Ластівка.
Б Синичка.
В Голубка.
Г Солов’їха.
10. Які тропи використано в цьому уривку: “Широкий Дніпр не гомонить, / Розбивши вітер чорні хмари, / Ліг біля моря одпочить”? (“Причинна”)
А Епітет і метафору.
Б Метафору та алегорію.
В Алегорію та порівняння.
Г Порівняння та гіперболу.
11. За народною уявою, русалки – це дівчата або жінки (” Причинна”), які:
А Не дотримувалися заповідей Бога.
Б Були прокляті матерями.
В Під час купання втопилися.
Г Зрадили чоловіків.
12. Русалки знову поверталися до води (“Причинна”)…
А Коли загавкав собака.
Б Піднявся вітер і розпочався дощ.
В Закукурікали півні.
Г Закувала зозуленька.
Варіант 2
1. У панських палатах Лілею (“Лілея”) вітали і називали…
А Святою квіткою.
Б Цвітом краси і духмяності.
В Королівною.
Г Царівною.
2. Мати героїні (“Лілея”) до пана виявляла…
А Повагу і чемність.
Б Стриманість і байдужість.
В Ненависть і презирство.
Г Полум’яну любов і щирість.
3. Як познущалися селяни з панської сироти? (“Лілея”) Вони:
А Над нею вчинили самосуд.
Б Зацькували її прокльонами.
В Примусили привселюдно вибачатися.
Г Ледве не втопили дівчину в річці.
4. Селянські дівчата називали героїню (“Лілея”):
А Білосніжкою.
Б Сніжним сяйвом.
В Білявочкою.
Г Снігоцвітом.
5. Як реагував Королевий цвіт на розповідь Лілеї про свої страждання? (“Лілея”)
А Схилив свою головоньку до личенька квітки.
Б Плакав і співчував сестрі.
В Не виявляв будь-яких емоцій.
Г Цілував їй рученьки.
6. Укажіть троп, яскраво виражений в уривку з твору Т. Шевченка “Лілея”: “А весною, мов на диво, / На мене дивились”.
А Гіпербола.
Б Порівняння.
В Метафора.
Г Алегорія.
7. Через що русалки були небезпечними для людей? (“Причинна”) Вони могли:
А Оповити марою.
Б Налякати.
В Перетворити молодь на старців.
Г Залоскотати до смерті.
8. “За що ж ти караєш її молоду?” – з цим питанням звертається автор у творі “Причинна”…
А До ворожки.
Б Матінки-русалки.
В Чорнобрового молодця.
Г Бога.
9. З якої причини, на думку героїні балади, досі не повернувся її коханий? (“Причинна”)
А Він вирішив присвятити все своє життя військовій службі. Б Через чари ворожки.
В Бо, може, іншу покохав.
Г У зв’язку з важкою хворобою.
10. Який ворог українців “ходив, де чорніє гай над водою”? (“Причинна”)
А Татари.
Б Половці.
В Печеніги.
Г Ляхи.
11. Міфічні істоти (“Причинна”) вилізали вночі з Дніпра на берег… А Щоб згадати своє життя, коли вони були людьми.
Б Погрітися під місячним сяйвом.
В Зустрітися з ворожкою.
Г Побачити і залоскотати козака.
12. “Причинна” споріднюється з фантастикою фольклорною, народною, яку так майстерно ще до Т. Шевченка використав у своїй творчості…
А Г. Квітка-Основ’яненко.
Б П. Гулак-Артемовський.
В М. Шашкевич.
Г М. Гоголь.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)