Т. Шевченко. “Кобзар”
УРОК 25
Тема. ПЧ № 2. Т. Шевченко. “Кобзар”.
Мета: повторити основні відомості про життя і творчість Т. Шевченка; ознайомити учнів із історією створення та виходу “Кобзаря допомогти їм усвідомити ідейно-художній зміст поезії Т. Шевченка; розвивати навички виразного читання віршів, висловлення власних суджень з приводу прочитаного; виховувати почуття патріотизму.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, фотографія першого видання “Кобзаря”, виставка книг Т. Шевченка та творів про нього, мистецькі твори Т. Шевченка із серії “Живописна
Епіграф.
… А ти
Возстав од гроба, слово встало.
І слово правди понесли
По всій невольничій землі
Твої апостоли святі.
Хід уроку
I. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.
(На дошці записано слова: поезія, Т. Шевченко, 1840 p., книга. Учні добирають загальне слово, що об’єднує ці поняття – “Кобзар”),
II. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.
1. Слово вчителя.
– Ще восени 1838 р. деякі знайомі Шевченка довідалися, що він не лише талановитий митець-маляр,
18 листопада Гребінка писав до Харкова старому Грицькові Квітці-Основ’яненкові: “… тут є у мене один земляк Шевченко, що то за завзятий писати вірші, то нехай йому сей та той! Як що напише, то тільки цмокни та вдар руками об поли! Він мені дав гарних стихів на Збірник”. А в січні 1839 р.: “У мене тут є чудесний помічник – Шевченко, людина подиву гідна…” Сам Шевченко оповідав, що почав писати вірші ще в 1837 році, ще коли жив у Ширяева, і що з тих його “спроб” збереглася лише одна балада “Причинна”, написана у Літньому саду під час білих ночей, романтичний твір, який постав серед романтичної обстановки. Почав Шевченко писати поезії, очевидно, незабаром по тому, як пізнав Гребінку. Гребінці ж першому зі своєю творчістю звірився, бо Гребінка перший зайнявся його літературною освітою, і напевне від нього першого Шевченко дістав писані нашою мовою твори і то, мабуть, усі, бо їх тоді було дуже небагато. Познайомившись із Гребінкою, довідався, що існують гарні поезії українських авторів, що народні пісні, яких він знав чимало, – теж справжня поезія. Великою була радість Шевченка, коли деякі з пісень, які він знав, побачив у збірниках Цертелєва й Максимовича.
Захоплення Гребінки творами Шевченка було зрозуміле: в українській поезії перед тим не з’явилося нічого хоч трохи подібного до них – ані щодо сили вислову, ані щодо чистоти, краси та багатства мови і взагалі артистизму форми. Ода-елегія на смерть Котляревського вказує нам і на одне з джерел Шевченкового національного усвідомлення.
Всю славу козацьку, за словом єдиним,
Переніс в убогу хату сироти.
Заохочений похвалами Гребінки, Шевченко взявся вже за більшу річ – за поему “Катерина”, яку завершив в 1838 році, протягом 1839 р. написав “Перебендю”, баладу “Тополя”, послання “До Основ’яненка”, “Івана Підкову” й “Тарасову ніч” – останню доробляв іще на початку 1840 р.
Восени 1839 р. розпочав листування з Квіткою-Основ’яненком і, заховавшись під псевдонімом Перебендя, послав своє “Посланіє…” Поміщик Мартос, з якого Шевченко малював тоді портрет аквареллю, запропонував Шевченкові видати його вірші, ознайомившись із знайденими на підлозі уривками “Тарасової ночі”. Було це на початку 1840 року, мабуть, десь у кінці січня. Шевченко назвав свою збірку “Кобзарем”. Штернберг зробив для неї ілюстрацію – кобзаря з поводирем, репродуковану потім в офорті.
12 лютого було отримано цензурний дозвіл друкувати “Кобзаря”. Вийшов “Кобзар” із друкарні десь у березні або на початку квітня і налічував 8 поезій: “Думи мої”, “Перебендя”, “Катерина”, “Тополя”, “Думка”, “До Основ’яненка”, “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”. Усі критики зійшлися на одноголосному визнанні поетичного хисту автора “Кобзаря”. “Кобзар” видавали тричі: 1840 p., 1844 p. разом з поемою “Гайдамаки” і 1860 pp. (Учні, готуючись до уроку позакласного читання, повинні прочитати поезії “Катерина”, “Тополя”, “Перебендя”, “Тарасова ніч”, “Іван Підкова”, “До Основ’яненка”.)
2. Робота в групах.
(Учитель ділить клас на 3 групи, кожна з яких отримує для аналізу поезії Шевченка. На окремих картках написані коментарі і примітки до цих творів. Група повинна заповнити паспорт поезії, користуючись “Кобзарем”, коментарями та примітками, власними знаннями. Звіт групи – зачитування “паспортних даних” поезії з добором певної ілюстрації. Паспорт поезії знаходиться на столах учнів. Учитель робить підсумки після почутого звіту.)
Назва | “Катерина” | “Перебендя” | “Тополя” (балада) | “Тарасова ніч” | “Іван Підкова” | “До Основ ´ Яненка” |
Автор поезії | Т. Г. Шевченко | Т. Г. Шевченко | Т. Г. Шевченко | Т. Г. Шевченко | Т. Г. Шевченко | Т. Г. Шевченко |
Рік написання | 1838 | 1839 | 1839 | 16.11.1938 | 1839 | 1839 |
Місце написання | С.-Петербург | С.-Петербург | С.-Петербург | С.-Петербург | С.-Петербург | С.-Петербург |
Кому присв ´ Ячується | В. А. Жуковсь- Кому | Є. Гребінці, але потім присвяту зняв | Сестрі товариша по Академії мистецтв, але згодом присвята П. С. Петровській знята | Полтавському поміщику П. І. Матросу, Згодом присвяту зняв | Художнику, другу, ілюстратору “Кобзаря” В. Штенбергу, згодом присвяту зняв | Звернення до Г. Квітки-Основ´я-ненка |
Тема | Жіноче щастя і зневажене материнство | Служіння митця народові | Перетворення дівчини в тополю | Історична подія – фіаско поляків під Переславом – Тарасова ніч | Морський похід запорожців під проводом Підкови | Типова картина запорізької вольниці |
Мета | Осуд матері, що думала про себе | Показати страждання народу | Збудити щире людське співчуття | Виховати молоде покоління свідомими спадкоємцями слави батьків | Місія козаків полягає у визволенні свого народу | Надихнути сучасників на працю в ім´я рідного краю |
Художні засоби | Епітети, метафори, риторичні питання, інверсія, повтори, синоніми | Епітети, метафори, риторичні питання, інверсія, повтори, синоніми | Епітети, метафори, риторичні питання, інверсія, повтори, синоніми | Епітети, метафори, риторичні питання, інверсія, повтори, синоніми | Епітети, метафори, риторичні питання, інверсія, повтори, синоніми | Епітети, метафори, риторичні питання, інверсія, повтори, синоніми |
3. Виразне читання поезій за вибором учнів.
III. Закріплення вивченого матеріалу.
– Які поезії Т. Шевченка ми розглядали на сьогоднішньому уроці?
– Що їх об’єднує? (Вони належать до ранньої творчості поета і складають “Кобзар” 1840 р.)
– Скільки поезій, що складали зміст першого “Кобзаря”, ми сьогодні не опрацьовували? Які? (2 поезії: “Думи мої” – вивчали на уроці, “Думка”).
IV. Підсумок уроку.
(Учні складають запитання до кросворду, які б розкривали суть вертикального слова).
К |
О |
Б |
З |
А |
Р |
VII. Домашнє завдання.
Прочитайте вірш “Думка”, складіть його паспорт. Опрацюйте статтю “Іван Франко” у підручнику та підготуйте хронологічну таблицю за біографією І. Франка.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)