Світ і людина в мистецтві бароко – БАРОКО ЯК ПЕРШИЙ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАПРЯМ
ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ
§ 2. БАРОКО ЯК ПЕРШИЙ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАПРЯМ
Світ і людина в мистецтві бароко
Світ у культурі бароко постає в усій своїй складності, багатогранності проявів, безмежності й мінливості. Під впливом наукових відкриттів, які розширили горизонти пізнання і довели нескінченність буття, представники бароко намагалися осягнути природні стихії, навколишнє середовище, оточення людини – усе, що складає великий і непростий для розуміння Всесвіт. При цьому вони усвідомлювали
У культурі бароко утвердилося уявлення про світ як про поєднання суперечливих начал, арену боротьби протилежних сил – світла й темряви, добра і зла, життя і смерті, Бога і диявола. Світ зображується митцями бароко в моменти найбільшої напруги, і людина, як невід’ємна частина світового буття, бере участь у розв’язанні його конфліктів.
Барокове мистецтво не тільки відбивало складність буття, а й нагадувало про його багатство і повноту. Більше того, митці намагалися
Палац в архітектурі XVII ст. перестав бути фортецею, як у середні віки, а перетворився на обитель багатства та земних насолод. Сади бароко втілювали ідею достатку. Барокові фонтани вражали яскравими зовнішніми ефектами, примхливими каскадами води, уособлюючи багатогранність світу й буяння світових стихій. А в літературі утверджувався пишномовний стиль, тяжіння до красивих, вишуканих форм, широке застосування системи тропів, символіки, метафоричності мовлення.
В естетиці бароко посилюється інтерес не тільки до досконалих проявів буття, а й до дисгармонійного, фантастичного, гротескного, навіть потворного. Усе багатство світу, його естетична невичерпність розкриваються через постійне підкреслення таїни світобудови. Звідси – атмосфера містики, чогось надзвичайного, що перебуває поза межами свідомості. За допомогою ілюзій, снів, марень митці бароко відтворювали загадковість світу. Вони завжди відчували, що в житті діють сили, вищі за людське розуміння. Ці сили сприймалися досить серйозно, тому у творах представників бароко так часто переплітаються дійсне і фантастичне, реальне та ірреальне. Причому переплітаються настільки тісно, що нерідко неможливо відділити одне від одного. Усе це – єдиний світ, такий, яким бачили його люди бароко: реальний і загадковий водночас. Створюючи нову естетику, митці прагнули вийти за межі видимого світу, за грань можливого.