Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Сутність опору Беранже (за п’єсою Ежена Йонеску “Носороги”)

Сутність опору Беранже (за п’єсою Ежена Йонеску “Носороги”)

Життя людей сповнене проявів, які при уважнішому розгляді можуть здатися нелогічними чи навіть абсурдними. Особливо це вражає, коли йдеться про явища суспільного життя, коли кожна окрема людина діє за законами особистої логіки, а в поєднанні виходить щось майже безглузде. Глобальні політичні експерименти XX сторіччя неодноразово закінчувалися трагедіями цілих народів, вони здійснювалися на очах письменників, що бачили протиріччя між ідеями та їх втіленням, і були свідками того, як великі маси людей, об’єднавшись, робили речі, не сумісні

зі здоровим глуздом, які ніколи не вчинили б поодинці, а потім наївно жахалися і твердили, що всі вони нічого не знали і не розуміли. Не випадково виник особливий художній напрям, що зосередив свою увагу на висвітленні саме цього моменту людського існування. Театр абсурду, одним з найяскравіших представників якого є Ежен Йонеску, порушує проблеми суспільно-філософського плану, змушує подивитися на світ із цього нового ракурсу крізь скло драматургічних засобів.
У п’єсах театру абсурду відбувається те, чого ніби ніколи не може бути. Так, у п’єсі Йонеску “Носороги” звичайні мешканці пересічного
міста починають перетворюватися на носорогів, але це – лише образ, що дозволяє узагальнити сам принцип втрати людьми людської подоби, яка, в свою чергу, є закономірним результатом тоталітарного суспільного устрою. Не має значення, якого саме: художній прийом робить узагальнення універсальним. Коли цю п’єсу було поставлено вперше, більшість глядачів і критиків вважали, що йдеться про націонал-соціалізм, але Йонеску спростовував подібне спрощене тлумачення. Таких “носорогів” можна зустріти не лише в Німеччині, зображене явище ширше за будь-який окремий і конкретний випадок. Радше йдеться про загальні причини та принципи озвіріння людей і про пошук шляхів протистояння, які в п’єсі презентує Беранже – одинак, що стихійно виступає проти тоталітаризму, проти колективних істерій та епідемій (під виглядом розуму або ідей) і є, на думку автора, колективним захворюванням.
Невдаха та ідеаліст Беранже не дуже схожий на традиційного позитивного героя, але саме він виявляється здатним лишитися людиною. На початку п’єси його образ здається майже невиразним: він не декларує чітких ідей, на відміну від інших персонажів, здається, не має навіть власної позиції, просто одним із перших відчуває небезпеку. Але подальший розвиток подій доводить, хто чого вартий. Відсутність конкретних переконань виявляється програшною лише на перший погляд, хоча спочатку “ідейні” персонажі мають переконливий вигляд, такі як інтелігентний Жан, переконаний, що “вища людина – це та, яка виконує свій обов’язок” і торочить про “зброю терпимості, культури, інтелігентності”. Не випадково серед них з’являється Логік, який усі свої силогізми виводить із класичними логічними помилками. У їхніх прийомах мислення вже заздалегідь закодовані можливості як довести будь-що, так і нелогічність під маскою логічності. Вставна щодо сюжету. розмова про котів (якщо чотири лапи – це кіт) – образ подібного мислення.
Носорогів довго не бажають бачити. їхнє існування заперечують, називають “містифікацією”, “пропагандою”, “ілюзією”. Для Беранже вони – реальність, що йому не подобається: “Тупе чотириноге, що не варте й однісінького слова! Та ще й люте…” Коли носорогів стає багато, починають звучати інші голоси протесту, що лунають або декларативно, або непереконливо.
Слова Жана перед перетворенням його на тварину висвітлюють додатковий зміст образу “носорогів”, не ідеологічного плану (що навмисне не уточнюється), а принцип ставлення до людей: “я не те що не люблю людей, вони мені байдужі або ж гидкі, хай лиш не стають мені на дорозі, я розчавлю їх”; “у мене є мета, і я рвуся до неї”. В такому підході вже є щось нелюдське.
Інший персонаж схильний до філософських розмірковувань, Дудар, запитує риторично: “Хіба можна знати, де зло, а де добро?” і потрапляє у пастку власних переконань: чому б не долучитися йому до великої “усесвітньої родини”, коли у носорогів більшість? “Треба йти за часом”, – каже перед перетворенням на носорога Ботар. “Вибери собі ту реальність, яка тобі підходить”, – радить Беранже Дезі. Вона пропонує йому “удвох, без нікого – бути щасливими”. Але саме спроба втечі в уявний світ призводить до того, що вона потім починає захоплюватися носорогами – “Це вони народ. І їм добре в їхній шкурі”.
Беранже вважає, що сам він не підкутий у філософії, але відчуває небезпеку серцем. І серце виявляється розумнішим за “розум”. Саме цим він вирізняється зі свого оточення, і саме здатність відчувати, співчувати, страждати через сумління дозволяють йому опиратися епідемії. Не від сформульованої ідеї відштовхується Беранже, але його переконання виявляються сильнішими. “Людина вища від носорога!” – вірить він, і це не потребує доказів. Людина тим і вища, що здатна не чавити все перед собою, а спроможна на співчуття і має совість. Беранже рятується завдяки тому, що захищає у собі саме цю здатність.
А розгадавши головну сутність опору Беранже, можна зрозуміти й авторський задум: щоб не допускати “масового психозу”, треба вчитися зберігати у собі людяність.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Сутність опору Беранже (за п’єсою Е. Йонеско “Носороги”) П’єса видатного письменника французької літератури Ежена Йонеско “Носороги” була написана у 1959 році. Цей родоначальник “драми абсурду”, класик, у якому критики бачать “в’їдливого спостерігача, безжалісного колекціонера людської глухоти”, був тонким психологом, який закликав людство отямитися, змінити свої духовні орієнтири, щоб не скотитися у прірву бездуховності і зневіри. П’єса “Носороги” –...
  2. Характеристика образа Беранже в пьесе Э. Йонеско “Носороги” Пьеса Э. Йонеско “Носороги” непривычная по форме, сюжету, хотя целиком понятна с точки зрения характеров. И это и не удивительно, ведь это пьеса абсурда. Именно абсурд и юмор сюжета несут в себе идею победы над страхом перед обществом, государством, перед людьми. Все эти явления навязывают человеку свои правила, свою волю,...
  3. До проблеми розуміння змісту роману Ежена Йонеско “Носороги” Ежен Йонеско народився 26 листопада 1909 року (нерідко датою його народження помилково називають 1912 рік) в румунському місті Слатін. Його батько був румуном, а мати – француженкою, відтак Йонеско був пов’язаний з двома національними культурами. Дитинство він провів у Франції (відразу після народження хлопчика батьки переїхали до Парижа), а роки...
  4. “А й справді, є мутації назад?” (за п’єсою Е. Йонеско “Носороги”) Любий мій, ви не існуєте, бо у вас немає думок. Думайте, і будете існувати. Е. Йонеско П’єсу Йонеско мені зовсім не хотілося читати. По-перше, – це п’єса. Дійові особи. Поки вивчиш, хто є хто!.. По-друге, нецікавий початок. Але читаю. Примушую себе читати. Добираюсь до десятої сторінки. Якісь чудернацькі репліки логічного...
  5. Проблема індивідуальності під тиском масової свідомості у п’єсі Е. Йонеско “Носороги” Іжен Йонеско – визнаний метр французької літератури, один із засновників драми абсурду, письменник, в якому, за висловом французького критика Сержа Ідугіровського, співвітчизники вбачають “їдкого спостерігача, безжального колекціоніста писра людської глупоти й зразкового знавця дурнів”. Стрижнем його п’єс байдужість повсякденності й туга за сенсом буття та справжнім життям. У п’єсі Е....
  6. Сюжет драми Ионеску “Носороги” Площа в провінційному містечку. Крамарка обурено сичить вслід жінці з кішкою – Хатня господарка відправилася за покупками в інший магазин. Жан і Беранже з’являються майже одночасно – проте Жан корить приятеля за запізнення. Обоє всідаються за столиком перед кафе. Беранже погано виглядає: із працею тримається на ногах, позіхає, костюм пом’ятий,...
  7. Символічний сенс сюжету драми Е. Йонеско “Носороги” Драма Е. Йонеско “Носороги” – одна з найцікавіших п’єс не тільки свого часу. Написана 1959 року, вона відобразила суттєві особливості розвитку людського суспільства (поза межами часу і простору). Справді, у “Носорогах” розігрується драма самотності особистості, індивідуальної свідомості у зіткненні зі суспільним механізмом. Йонеско стверджує, що ідея має ціну і сенс,...
  8. Ежен Йонеско та його п’єса “Носороги” Ежен Йонеско відзначав, що для кожної зі своїх п’єс він обирає особливий стиль і мову. Ця думка підтверджується його знаменитою драмою “Носороги”. В ній, здається, зникає явна абсурдність, а в текст проникають. не умовні, життєподібні художні елементи. “Носороги” – не “антип’єса” на кшталт “Голомозої співачки” з її донезмоги перебільшеним “англійським...
  9. Йонеско Ежен Носороги (скорочено) П’єса на три дії і дві картини Дія перша У першій дії ми бачимо майдан провінційного містечка, де розмістилися бакалійна крамниця та кав’ярня. Літо, неділя. З’являються Жан і Беранже. Жан має рожеве обличчя, одягнений дуже дбайливо: каштановий костюм, червона краватка, накладний крохмальний комірець, каштановий капелюх. А ось Беранже зовсім інший:...
  10. БЕРАНЖЕ, П’єр-Жан (1780 – 1857) БЕРАНЖЕ, П’єр-Жан (Beranger, Pierre-Jean – 19.08.1780, Париж – 16.07. 1857, там само) – французький поет. Народився в сім’ї дрібного службовця. Батько – син сільського трактирника. Матір – дочка кравця, швачка. Після розлучення батьків Беранже залишили під опіку діда-кравця. У восьмилітньому віці Беранже віддали у пансіон Сент-Антуанського передмістя....
  11. Йонеско Ежен Носороги (детальний переказ) (скорочено) П’єса на 3 дії Присвячується Женев’єві Серро та докторові Т. Френкелю. Дійові особи за порядком виходу на сцену Бакалійниця Жан Беранже Подавальниця Бакалійник Господиня Логік Літній Добродій Власник кав’ярні Дезі Дудар Ботар Пан Папільйон Пані Беф Пожежник Сухий Дідок Дідова дружина Численні носорожачі голови ДІЯ ПЕРША Дія відбувається на майдані...
  12. НОСОРОГИ – ЕЖЕН ЙОНЕСКО П’єса на три дії і дві картини Дія перша У першій дії ми бачимо майдан провінційного містечка, де розмістилися бакалійна крамниця та кав’ярня. Літо, неділя. З’являються Жан і Беранже. Жан має рожеве обличчя, одягнений дуже дбайливо: каштановий костюм, червона краватка, накладний крохмальний комірець, каштановий капелюх. А ось Беранже зовсім інший:...
  13. Урок вивчення п’єси Е. Ионеско “Носороги” Тема уроку: Е. Йонеско “Носороги”. Символічний сенс сюжету. Сатирично-гротескне змалювання процесу “омасовлення” людей. Проблема втрати індивідуальності під тиском масової свідомості. Сутність опору Беранже. Система образів. Мета уроку: познайомити учнів із життям та літературною діяльністю французького драматурга XX ст. Ежена Йонеско – представника “театру абсурду”, розкрити зміст п’єси “Носороги”; розвивати вміння...
  14. Ніщо так не дивує мене, як банальність (за п’єсою Е. Йонеско “Носороги”) …люди, втративши всі принципи І здатність до самостійного мислення, З жахливою легкістю йдуть за будь-якими Гаслами. Б. Ємельянов У дванадцятому класі ми познайомилися з різними напрямками літератури XX століття. Мені здається, це був найбільш бурхливий час для розвитку мистецтва. Уявляю себе на величезному полі літератури й мистецтва. Бачу одне, друге,...
  15. Конспект урока до вивчення п’єси Е Йонеско “Носороги” Йонеско цікавився і глибоко вивчав Бергсона, Дільтея, Ясперса, Хайдеггера, Шестова, Шпенглера та інших філософів, перекладав французькою румунських письменників Караджале та Урмуза. Театр, до якого зараховував себе Йонеско, називався парадоксальним, або “театром парадоксу”. Як відзначав сам митець, багато хто з письменників підготував появу такого театру, навіть не підозрюючи про власну причетність...
  16. П’єр-Жан Беранже Вибране у перекладі Василя Мисика П’єр-Жан Беранже Вибране Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Смерть і Поліція Про вашу звідавшись недугу, Префект поліції звелів, Щоб допоміг я вам, як другу, I з ложа смертного підвів. До столу ж! Хай лунає спів! На лікарів даремні ваші трати: То слуги смерті –...
  17. Література Опору Зображення жахів імперіалістичної воїни – не самоціль для Барбюса. Головним для нього є людина на війні, конфлікт війни й людини, ті висновки, до яких ця людина приходить, зштовхнувшись зі страшною дійсністю кривавої бойні. У романі немає пацифістського неспроможного жаху перед війною. Людина в романі Барбюса піднімається над війною, тому що...
  18. Бажання та можливості людини впливати на долю, фатум (за пєсою П. Кальдерона “Життя – це сон”) Питання боротьби людської волі й фатуму хвилювало не одне покоління людства. Відомий іспанський драматург П. Кальдерой у п’єсі “Життя – це сон” запропонував власне бачення зазначеної проблеми. Тлом для зображення подій Кальдерон обирає Польське королівство. Принцу Сехисмундо при народженні складають гороскоп. КоЬоль нажаханий пророцтвом: …буде Сехисмундо Чоловіком вкрай зухвалим, Принцом-кривдником...
  19. Причини і наслідки еволюції Сехисмундо (за пєсою П. Кальдерона “Життя – це сон”) Педро Кальдсрон – відомий іспанський драматург доби бароко. Серед інших його творів широкої популярності набула п’єса “Життя – це сон”, яка стала яскравою ілюстрацією моральної еволюції людини. Вперше головного героя драми принца Сехисмундо ми зустрічаємо у відлюдній вежі. Його тримають, як звіра, тому що гороскоп, складений на момент народження Сехисмундо,...
  20. Краса образу Наталки (за пєсою І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”) – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Краса образу Наталки (за пєсою І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”) Наталка – дочка Терпилихи – головна героїня п’єси Івана Котляревського, вона живе зі своєю матір’ю в селі, куди вони переїхали після смерті батька. Дівчина напрочуд хороша, інші матері ставлять її...
Сутність опору Беранже (за п’єсою Ежена Йонеску “Носороги”)
«
»