“Ствердження величні визвольного подвигу народу в творах української літератури”
Одна з провідних традиційних тем в українській літературі є тема історичного розвитку і ствердження величі визвольного руху українського народу. Одним з перших творів про боротьбу слов’ян проти загарбників є відоме усім нашим сучасникам “Слово о полку Ігоревім”, твір, який висвітлює події, пов’язані з походом князя Ігоря Святославича на половців.
Особливу увагу славетній історії українського народу приділяв видатний український поет Т. Г. Шевченко, який у своїх творах досить часто звертався до витяжної епохи у житті своїх
А першим історичним романом української літератури за правом можна назвати твір П. Куліша “Чорна рада”. Не менш захоплююче боротьбу українського народу за свободу та незалежність, а також його історію змальовано у художніх творах таких видатних митців, як М. Старицький – “Оборона Буші”, І. Франко – “Захар Беркут”, а також у творах Г. Хоткевича,
Бурхливе XX століття внесло в історичний розвиток українського народу свої корективи і надало багато важливих історичних подій. На них відгукнулися драматурги, поети і прозаїки, відобразивши ці події у своїх творах. Через багату кількість українських літературних творів пройшло переосмислення революції 1905 року, Першої світової війни, революції 1917 року, громадянської війни, голодомору і репресій тридцятих років, а також Другої світової і Великої вітчизняної війни.
Особливе місце в українській літературі відведено революції 1905 року та міркуванням про причини її поразки. Великі сподівання на цю революцію покладали О. Олесь, В. Вінниченко, М. Вороний і Леся Українка, які висловлювали у своїх творах надії на ці події. Чимало невеличких творів тим же подіям присвятив і М. Коцюбинський. Серед них “Він іде”, “Подарунок на іменини”, “Сміх”, “Коні не винні”, “Intermezzo” та інші.
Отримав світову славу історичний роман І. Багряного під назвою “Сад Гетсиманський”, в якому автор передав трагічну боротьбу українського народу проти знищення української інтелігенції і репресій по відношенню до українців. Змальовуючи у своєму романі огидні методи у катівнях НКВС, безглуздість звинувачень влади, усі жахіття більшовицького терору, І. Багряний в образі головного герою твору Андрія Чумака показав незламну волю українців до життя і утвердив їх силу у боротьбі за свободу. Ці ж проблеми підіймаються і в іншому романі І. Багряного – “Тигролови”.
До визвольної боротьби українського народу і історичних подій у своїй поетичній творчості неодноразово звертався М. Бажан. Під час Великої вітчизняної війни, у 1942 році, він пише поему “Данило Галицький”, в основу якої покладає події, що відбулися більше семи століть тому. Це була перемога русичів під командуванням Данили Галицького над орденом тевтонських мечоносців.
У мирні післявоєнні часи історичну тематику розробляє П. Загребельний. Він не відмовляється від зображення історичних подій продовж усієї своєї творчості. Саме його перу належить роман “Диво”, у якому розповідається про будівництво Софійського собору, та твір “Роксолана”, присвячений нашій легендарній співвітчизниці Насті Лісовській. До кращих творів української літератури належить і роман П. Загребельного “Я Богдан”.
В наші часи українські письменники, поети і драматурги продовжують розвивати тему історичного минулого та величі визвольного подвигу нашого народу. До цього ж, стає відомою творчість “шестидесятників” – письменників, які попри усі перешкоди відстоювали власну точку зору на будівництво сучасного суспільства. Своє художнє осмислення у творчому доробку літераторів знайшла й боротьба наших сучасників за свободу і народження незалежної України.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)