“Страждаючи, залишається красивим” (Iван Франко “Зiв’яле листя”)
Важко знайти у свiтовiй лiтературi бiльш хвилюючу поетичну розповiдь про страждання людської душi, зраненої нещасливим коханням, як збiрка Iвана Франка “Зiв’яле листя”. Кожен її рядок – це частка душi поета, це iскра великого, найчистiшого почуття, що схвилює будь-яке людське серце.
Лiричний герой драми – це людина з нiжною, вразливою i, разом з тим, багатою душею та сильним характером. Нiщо йому не страшне: нi життєвi бурi та незгоди, нi наклепи й переслiдування, навiть цiсар з його тюрмами i жандармами. Не страшить його гнiв i злоба ворогiв.
Герой драми гордий, вiн не хоче просити милостинi в коханнi, тому всi свої болi i страждання “у серцi задавлює на днi”.
Спогади поетовi поливалися в думки i дiї лiричного героя, оживали, щоб почати на сторiнках книги вiчне життя. Рядок за рядком, листок за листком складалися сумнi вiршi “Зiв’ялого листя”.
Франко тяжко пережив розрив з Ольгою Рошкевич, сестрою Ярослава Рошкевича,
Чи не про першу любов йдеться у шостому листку першого жмутку?
Так, ти одна правдивая любов
Та, що не суджено, в життi їй вдовольниться;
Ти найтайнiший той порив, що бурлить кров,
Пiдносить грудь, та ба – нiколи не сповниться.
Можна з певнiстю сказати: вiдчуваються першi сильнi потрясiння, трагiзм юнака, силомiць розлученого з коханою.
Пiд впливом спогадiв навiянi рядки вiрша “Чого являєшся менi у снi?” – такi звичайнi, такi знайомi:
Чого являєшся менi
У снi?
Чого звертаєш ти до мене
Чудовi очi тi яснi,
Сумнi…
Цей вiрш супроводжується цiлим потоком докорiв, гiрких спогадiв, важких дум, що нагромаджуються, спричиняютьпосилення почуттiв болю, образи вiд кривд, яких зазнав герой через байдужiсть коханої. Нестримний потiк емоцiй раптово обривається рiзким поворотом думки: “О, нi! Являйся, зiронько, менi хоч увi снi!” Мотивацiя змiни в настроях героя здiйснюється з допомогою емоцiйного образу гарячого серця, яке без щастя, в турботах буденщини, “неначе перла у болотi, марнiє, в’яне, засиха”. Коли дiйсне щастя обминуло героя, нехай хоч його привид в образi коханої проходить до нього у снi, щоб оживити i заспокоїти змучене серце.
Складний мотив неподiленого кохання, як єднiсть радощiв i муки, тонко розвиває Iван Франко у вiршi “Ой, ти, дiвчино, з горiха зерня”. Обличчя дiвчини, вся її юна горда постать прекраснi i гармонiйнi, однак саме ця дiвоча привабливiсть є джерелом бентежних почувань героя. Виснажений, спустошений i надломлений, лiричний герой залишається на одинцi з собою. Але вiн не дає розгорятися полум’ю, яке б стало на перешкодi його працi й боротьбi. I продовжували лягати на папiр рядки у спогадах почуттiв минулих лiт:
Розвiйтесь з вiтром, листочки зiв’ялi,
Розвiйтесь, як тихе зiтхання…
I далi, бажаючи бодай трохи розповiсти людям про хмари i свiтле небо нещасливого кохання:
В зiв’ялих листочках хто може вгадати
Красу зеленого гаю?
Iсторичним було прагнення поета розкрити своє вразливе серце для нових почуттiв, може й таких, якi навiчно увiйшли б у його життя. I такi почуття, хай на час, приходили.
Маревом пройшли через життя поета Ганна, сестра Михайла Павлика i Целiна Журавська (Зiгмунтовська), якi стали щирими його друзями. Дружба взяла гору у почуттях до власної дружини, Ольги Хоружинської, до сiльських учительок Ольги Бєлiнської, Уляни Кравченко, якi подiляли думи i сподiвання Франка, подихом краси i молодого запалу розвiювали його самотнiсть.
А вона у тужливих спогадах зливалися з його пера, добудовуючи величну споруду “Зiв’ялого листя”, в стражданнях якої поет залишав ся красивим.
Схожі твори:
- Iван Франко – Boa Constrictor 10 Матiй, не кажучи i слова бiльше, вийшов з хатини. Герман сховався за угол i видiв ще кiлька крокiв, як старий рiпник iшов, розкладаючи руками та воркотячи щось пiд носом, немов нараджуючись з самим собою. Але швидко старий щез в пiтьмi, а Герман, ввесь дрижачи з холоду i вiд навалу нових...
- Iван Франко – Вовк-старшина Пасся раз Осел на пасовиську та якось наблизився до лісу, а за пнем сидів Вовк, вискочив до Осла й хотів його роздерти. А Осел, дарма що його за дурня вважають, зараз надумав, що йому зробити. Вовк до нього біжить, а він усміхається так радісно, кланяється йому низенько та й каже:...
- Iван Франко – КОРОЛИК І ВЕДМІДЬ Ішов Ведмідь з Вовком по лісі, аж ось зацвірінькала якась пташка у корчах. Підійшли ближче, а маленька пташка з задертим хвостиком скаче по гілках та цвірінькає. – Вовчику-братику, а що це за пташка так гарно співає? – запитав Ведмідь. – Цить, Ведмедю, це Королик! – шепнув Вовк. – Королик? –...
- Iван Франко – Ворона і гадюка На дупластій, головастій вербі над річкою звила собі Ворона гніздо. Не сподіваючись ніякого лиха, нанесла яєць, висиділа, а коли повикльовувалися з яєць Вороненята, стара Ворона полетіла шукати для них поживи. Та в дуплі тієї верби загніздилася чорна Гадюка. Вона тільки того й ждала, щоби Ворона вивела молодих, і як тільки...
- Iван Франко – ЗАЄЦЬ ТА ЇЖАК Їжак стояв собі коло дверей своєї нори, заклав лапки за пояс, виставив ніс на теплий вітер та й мугикав собі стиха пісеньку – чи гарну, чи погану, кому яке до того діло? Як знає, так і співає. Мугикав собі тихенько, а далі подумав: “Поки там моя жінка миє дітей та...
- Iван Франко – Борислав смiється XIII Минуло кiлька недiль. Цiлковита, несподiвана тиша настала в Бориславi. Жиди, котрих недавнi грiзнi рухи робiтникiв чимало-таки були налякали, тепер зовсiм збилися з пантелику, не знали, на яку ступити i що о тiм думати. Правда, були мiж ними такi, котрi смiялися з цiлого наглого руху i наглого втишення, твердили, що вже...
- Iван Франко – Борислав смiється XVIII З дивним якимось прочуттям вибирався ВанГехт з Вiдня в дорогу до Галичини. Щось немов говорило йому, що в тiм новiм, незнакомiм для нього свiтi ждуть його чималi бурi i пригоди, жде його читрохи гризоти i прикростi. Але розум i писаний та легалiзований контракт говорили йому, що в тiм новiм свiтi...
- Iван Франко – Змисл зору i його значення в поезiї Ми вже сказали, що змисл зору дає найбагатший матерiал для нашого психiчного життя, а тим самим i для поезiї. Пригадаймо тiльки великi контрасти свiтла i темноти i безконечну скалю кольорiв, пригадаймо такi поняття, як високiсть i низькiсть, красота i бридкiсть, форма i рух, такi образи, як небо, поле, земля, гори,...
- Iван Франко – Як поезiя малює мертву природу? Маляр малює природу при помочi лiнiй i кольорiв. А як малює поет? Ми вже говорили про способи, якими поет осягає кольористичнi ефекти, хоча, розумiється, тi ефекти нiколи не можуть бути такi безпосереднi, як у маляра. Маляр дає нам враження кольорiв, поет викликає тiльки спомини кольорiв; маляр апелює безпосередньо до змислу,...
- Іван Франко. Лірична драма “Зів”яле листя” – шедевр інтимної лірики Мета: допомогти учням збагнути красу ліричних віршів про кохання, розвивати образне мислення, здатність співпереживання почуття, навчати поваги до почуттів іншої людини, вміння не образити їх. Обладнання: портрет, записи пісень Франка. Книжка Романа Горака “Тричі мені являлася любов ХІД УРОКУ “Хвилини в котрих я любив… були, може найкращі ів моїм житті...
- “Листя трави” творча історія, сенс заголовка – ЗБІРКА “ЛИСТЯ ТРАВИ” – ВОЛТ ВІТМЕН ВОЛТ ВІТМЕН (1819-1892) ЗБІРКА “ЛИСТЯ ТРАВИ” “Листя трави” творча історія, сенс заголовка Задум книжки Волт Вітмен пояснив так: “Листя трави” – це переважно спроба виразити мою власну емоційну й особистісну природу…” Це розповідь про духовну еволюцію поета протягом усього його життя. Ліричний герой – сам Поет, син Людства, Землі та...
- “Чому драма “Вільгельм Телль” залишається актуальною у наші дні?” Драма від Фрідріха Шиллера “Вільгельм Телль” дійсно залишається актуальною в наші дні. Я вважаю, що це трохи несподівано з теоретичної точки зору і навіть дивно. Втім, для розуміння причин актуальності цієї драми необхідно проаналізувати її зміст. У драмі зображені досить давні події, які розгорталися на території Швейцарії. Вільгельм Телль –...
- Образ ліричного героя в поезіях збірки “Зів’яле листя” І. Франка В українській літературі постать Івана Яковича Франка є однією з найпомітніших. Він – успішний письменник, поет, драматург, критик, громадський діяч. Але в особистому житті Франкові не пощастило: тричі він любив, і тричі його кохання відкидали. Перша любов – Ольга Рожкевич, якій батько заборонив зустрічатися з політичним в’язнем, друга – Юзефа...
- Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” Збірка поезій І. Франка “Зів’яле листя” створювалася більше десяти років і вийшла в світ у 1896 році. Вона складається з трьох частин, образно названих жмутками. Це лірична драма, в якій оспівуються глибокі почуття палкого, але нещасливого кохання. То були найтяжчі роки в житті поета. Він зазнав пекучих ударів з боку...
- Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” V варіант Се розлука моя, невтишима тоска Се любов моя плаче так гірко. І. Франко Розтанув сніг, сонце лагідно посміхнулося до землі потягнулися до весняної блакиті неба біло-блакитні пелюстки перших квіток. Буйно зазеленіли дерева, зашепотіло їхнє листя про світлі мрії, про сподівання радісного життя. Так і юність-весна людського життя – поспішає назустріч...
- “Зів’яле листя” в серці і в пам’яті поета В історію української та світової літератури І. Франко увійшов як прозаїк, драматург, лірик, публіцист, філософ та поет. Поетична спадщина цього видатного діяча національної культури настільки різноманітна, що стислою характеристикою охопити її практично неможливо. Лірика І. Франка, найбільш ярким виразом якої являється поетична збірка “Зів’яле листя”, що вийшла в 1896 році,...
- Твір Трагедія закоханого серця в ліричній драмі І. Франка “Зів’яле листя” Неможливо залишитися спокійним, прочитавши хоч одного разу неповторні вірші зі збірки “Зів’яле листя”. Скільки тут пристрасного кохання, яке ніби підносить Франка до неба, скільки пекучого болю та журби від того, що в дівчини “серденько – колюче терня”! А яка краса відкривається у пейзажній ліриці поета! Переді мною ніби з’являється інше...
- Зів’яле листя у серці і пам’яті І. Франка Поезія посідає провідне місце в багатогранній творчості великого Каменяра, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”, значна її частина належить до кращих надбань світової поезії. Але яскравою зіркою у поетичному доробку поета сяє його незвичайна поетична збірка “Зів’яле листя”, видана 1896 року. Вона об’єднала поезії переважно з...
- Твір на тему :”У народі кажуть:не все те золото, що блищить. Ми часто женемося за красивим і блискучим, а згодом, коли ним заволодіємо, не дістаємо від того насолоди. Яка ж краса справжня?” Прикро усвідомлювати той факт, що більшість з нас марнує своє життя задля сумнівних цінностей: наразі люди занадто багато уваги приділяють словам “за вдяганкою зустрічають”, повністю забуваючи при цьому про другу частину цього вислову. Адже, як кожному відомо, вона має глибокий сенс : “за знаннями проводжають”, тож ми маємо розуміти, що...
- Нечуй-Левицький Іван Семенович Гетьман Iван Виговський I В Переяславi, пiсля ради 8 генваря 1654 року, гетьман Богдан Хмельницький з козацьким вiйськом прийняв присягу на пiдданство московському царевi Олексiєвi Михайловичу перед московськими посланцями. Пiсля того московськi посланцi мали через тиждень виїхати до Києва, щоб прийняти присягу од духовенства, київських козакiв та городян. Богдан Хмельницький послав свого генерального...