Страшний, чи смішний Пузир?
Видатний український драматург Іван Карпенко-Карий у 1900 році пише одну з своїх найкращих п єс, якій дав коротку, але влучну назву Хазяїн. Критики її охарактеризували, як зла сатира на чоловічу любов до стяжання. В цій п єсі йдеться про багатія мільйонера, який був собі звичайним мужиком холопом, але завдяки різним способам він злетів майже до небес господніх, став власником великої кількості землі, овець, та інших цінностей. Автор багато уваги в п єсі приділяє опису головного персонажу. В цьому творі і піде мова про образ Пузиря, а точніше, який
Як відомо по людині можна судити, тільки проаналізувавши її вчинки, так і я, щоб вдало охарактеризувати Пузиря спробую згадати його вчинки по відношенню до інших. Пузир, щоб заробити собі гроші, жорстоко експлуатує селян-робітників, виганяючи їх з землі, щоб вони йшли до нього робити. Завдяки цьому, він багатіє не по днях, а по годинах. Сама найстрашніша його якість жадоба, від навіть при всьому своє багатстві зазіхає на землі свого друга Золотницького. Через свою жадобу він жалкує білої муки, буряку, картоплі, щоб зробити пристойний обід своїм робітникам. Пузир економить на всьому,
Взагалі, автор в своєму творі досяг своєї мети. Йому вдалося показати всі страшні якості прошарки збагатілих селян, яка утворилася в ті роки, а водночас висміяти їх. Мораль така, що треба розвиватися всесторонню, якщо ти гарний господар, то повинен допомагати біднішим за себе, збагачувати себе культурно та духовно, не тільки матеріально, чого так не вистачало Пузирю.
Пузир лопнув, але на його місце прийшли нові Ліхтаренко, та Феноген.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)