Страдницьке життя Марії (за однойменним твором У. Самчука)
“Марія” – роман-хроніка, роман-спалах, який У. Самчук присвятив матерям, які загинули голодною смертю на Україні у 1932-1933 роках. Роман “Марш” – це хроніка життя жінки-селянки, яка є втіленням трагедії всієї України. Марія, центральний персонаж твору, – трудівниця, дружина, матір. Це жінка, яка кохала, раділа, працювала, ростила дітей і все життя тяжко страждала. Рано залишилася сиротою. В дні похорону батька, а потім матері сиділа маленька дівчина і голодна. Вона ще не до кінця усвідомила трагедію втрати батьків, та вже знала, що
Марії випала така доля, що біди сипалися на голову бідолашної жінки, мов із решета. Не втішившись і не отямившись після одного нещастя, Марія стикається з новим випробуванням. Скільки вимучилась Марія, чекаючи на взаємне Кохання Корнія, великим потрясінням для неї була смерть першої дитини, звістка про загибель сина Демка. Витримала вона і образливі сварки з її свекрухою, і справжнє пекло, яке очікувало на неї у родині Корнія, побої і лють рідного чоловіка.
Все життя Марія тяжко працювала, все життя вона когось рятувала: Корнія
Марія – духовно сильна натура, працьовита, розумна. Недаремно автор називає її Марією, іменем, яке перекладається як “противитися” або “гірка”. Улас
Самчук створив типовий образ жінки, який є уособленням материнства, уособленням гіркої долі самої України. Смерть Марії – це засторога автора, попередження про можливе випробування для українського народу, це заклик дбати про долю свого народу, піклуватися про Майбутнє своєї держави.