Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Срібне століття російської поезії. Вибрані сторінки

Срібне століття російської поезії. Вибрані сторінки

Російська поезія кінця XIX – початку XX століття – одна із самих славних сторінок в історії росіянці поэтичес-який думки й національної культури нашої Батьківщини. Вузловим періодом в історії російської поезії було так зване Срібне століття, що наступило після більш ніж шістдесятиріччя панування прози, що при-ішло на зміну Золотого століття, прикрашеного ім’ям А. С. Пушкіна. Срібне століття почалося в 90-х роках XIX століття збір-никами віршів І. Буніна, Д. Мережковского й інших поетів, але це були тільки блідих провісників але-виття епохи,

що блискуче виявиться у творче-стве В. Брюсова, А. Білого, А. Блоку, Вяч. Іванова, по-зднее – Н. Гумилева, О. Мандельштама, А. Ахматовій, Б. Пастернаку, В. Маяковського й багатьох, багатьох інших. Рубіж XIX і XX сторіч – час, насичений з-бытиями офомного історичного значення

Не осту-валась осторонь від соціальних і культурних потрясе-ний і поезія, чуйно реагуючи на катаклізми епохи. Криза наукового способу пізнання миру, що став актуальним для кінця XIX століття, привів до кризи реалістичного методу в мистецтві. На зміну йому при-ішов символізм. Символісти думали, що навколишня “видима” дійсність мнима,

ілюзорна, а під-линная сутність схована

Тільки символ – сполучна ланка між цими двома мирами. Символісти у своєму середовищі були неоднорідні, посто-янно сперечалися один з одним, але сходилися в одному – у прагненні до іншого буття, повністю не приймаючи реальність. А. Блок так виражає своє кредо в “Віршах про прекрас-ний дамі”: Всі промені моєї волі Зачервоніли там, Тут снігу й непогоди Оточили храм. Ту ж думку виразив Сологуб словами: “И таємний-ного все чекаю, і з тим, що виявлено, ворогую”. Якщо увага символістів і залучала теперішня дійсність, то вона зображувалася у вкрай не-приглядном виді

Зінаїда Гиппиус такими словами вос-створює картину того, що перебуває навколо її: Грузько-Болотне, тинно-застойное, Життя й смерті дорівнює неварте… Своєрідної була поезія відомого “мэтра цим-волизма” Валерія Брюсова. Він був далекий від мистичес-ких навчань, але проповідував символізм, як гостро не-обходжену літературну школу, здатну створити невідомі раніше форми, образи. Свої погляди на завдання Творчості Брюсов висловив у вірші ” Юно-Му поетові”: Юнак блідий з поглядом палаючої, Нині даю я тобі три завіти: Перший прийми: не живи сьогоденням, Тільки прийдешнє – область поета. Помни друге: нікому не співчувай, Сам же себе полюби безмежно.

Третій зберігай: поклоняйся мистецтву. Тільки йому, безрозумно, безцільно. Російські символісти внесли істотний вклад у розвиток вітчизняної культури. Найбільше талантли-вые по-своєму відбили трагізм положення людини, що не сумели знайти своє місце у світі, що трясеться грандіозними соціальними конфліктами, намагалися відшукати нові способи художнього осмислення мира

Їм належали серйозні відкриття в облас-ти поетики й ритміки вірша, посилення в ньому музыкаль-ного початку. В 10-х роках XX століття назревавший у середовищі символис-тов криза привела до того, що з’явилися відразу дві але-вых літературні течії: акмеизм і футуризм. Акмеисты (від гречок. “акме” – квітуча пора, вищий ступінь чого-небудь) говорили про необхідність повернути слову його “речовність”, його предметну суть

От що го-ворил про слово один з теоретиків нового плину Н. Гу-Милев: Ми йому поставили межею Вбогі межі єства, И, як бджоли у вулику опустілому, Погано пахнуть мертві слова. Втім, творчість таких талановитих поетів-ак-меистов, як Н. Гумилев, А. Ахматова, О. Мандельштам, С. Городецький, виходило за рамки проголошених ними ж теоретичних принципів. Кожний вносив у поезію свої, тільки йому властиві мотиви й на-будови

Тому “теперішніми” акмеистами були, мабуть, тільки Нарбут і Зенкевич. З іншими поглядами на мистецтво взагалі й на поезію зокрема виступили футуристи. Вони оголосили себе супротивниками сучасного буржуазного суспільства, що спотворює особистість, і захисниками “природного” людини, його права на вільне, індивідуальне раз-витие. Футуристи відмовилися від досвіду попередніх поколінь, призиваючи “скинути класиків з корабля сучасності”. Деякі з них займалися конст-руированием слів без усякого значення й змісту, на-приклад, вірш Велимира Хлебникова ” Закля-Тие сміхом”: ПРО, розсмійтеся, смехачи!

ПРО, засмійтеся, смехачи! Що сміються смехачи, що смеянствуют смеялыю, ПРО, засмійтеся, усмеяльно! Футуристи були схильні бачити якийсь заздалегідь даний зміст не тільки в словах, але й в окремих зву-ках. Вони затверджували самоцінність “самокрученого” сло-ва, до поетів-футуристам ставилися В. Хлебников, И. Рє-Верянин, Б. Пастернак, В. Маяковський. Подумки охоплюючи безкрає море росіянці по-эзии кінця XIX – початку XX століття, не можна не захоплювати-ся її разючою розмаїтістю й багатством!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Срібне століття російської поезії Микола Гумільов розстріляний більшовиками. Олександр Блок рано помер з голодному і холодному Петербурзі, не маючи змоги виїхати з країни на лікування. Володимир Маяковський, Марина Цветаева, Сергій Єсенін покінчили життя самогубством. Йосип Мандельштам, Микола Клюев загинули в радянських концтаборах. Анну Ахматову, Бориса Пастернака цькували, звинувачували в буржуазних тенденціях, замовчували їхню творчість....
  2. “Срібне століття” російської поезії – Імена, дати, напрямки Микола Гумилев. Багато десятиліть ми були приречені на слухи й домисли про його долю й про життя його, і вуж тим більше про обставини загибелі. У годину, коли він народився, морська міцність Кронштадт була сотрясаема штормом. Стара нянька побачила в цьому своєрідний знак, сказавши, що в народженого “буде бурхливе життя”....
  3. Пошуки нового героя в російської поезії ХХ століття Цей заголовок реалізується в тематичному різноманітті складову книгу віршів, у широті їхньої географії: Ладога, Фінляндія, Естонія, Вірменія, Азія, Ленінград. Поезія знаходить героя, що вводить її в зовсім небувалий, новий для неї мир будівництв, технічного прогресу, боротьби з відсталим побутом, перетворення природи По-іншому, чим у пролеткультовской музі, зазвучала в реконструктивній поезії...
  4. Еволюція теми волі в російської поезії початку xix століття Тема волі за всіх часів займала значне місце в поетичній творчості. Я думаю, це відбувається через те, що воля є природний прояв людської душі, а поет завжди виступає дослідником внутрішнього життя людини. Але ніяка інша тема віршів не зв’язана так з епохою, у якій живе поет, із судженнями й думками,...
  5. Поема “Дванадцять” один з найдужчих добутків російської поезії початку XX століття В основі добутку конфлікт, боротьба стара й нового, боротьба двох “мирів”. Поет виступає за творення в революції, а не за руйнування. Його тягне поезія революції, але лякає російський бунт, якого так боявся ще Пушкіна Поема ” Дванадцять ” побудована на контрастах: “Чорний вечір. Білий сніг. Вітер, вітер!” Контрастні по своєму...
  6. Ігор Житель півночі (Ігор Васильович Лотарев), поет срібного століття російської поезії Як поет, Житель півночі знаходить себе в 1907 році, коли визначив своє місце в житті: “Не змінюй наміченої стежки, і помни: хто, навіщо й де ти”. Проходять роки, відбуваються великі події, через які з’являються нові, прекрасні рядки. Коли йде перша світова війна, поет почуває потрясіння, що наближаються: “Чим далі, усе...
  7. Додаткове читання. Й. Гете. Вибрані поезії Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК №21 Тема. Додаткове читання. Й. Гете. Вибрані поезії. Мета: поглибити знання про поетичний талант Гете; розвивати творчі здібності учнів, виховувати повагу до виявів чужих почуттів; працювати над виразним читанням віршів. Тип уроку: додаткове читання з елементами аналізу ліричних творів. Я створював лише те, що...
  8. Улюблені сторінки поезії Б. Пастернака Лірику Пастернака читаєш повільно, звикаючи до його незвичайного мовлення, ритму, інтонації. Тому що Пастернак – автор із числа “важких”. У повісті братів Стругацьких “Казка про Трійку” є персонаж, чия професія – читач поезії, фахівець із ямба. Читати вірші Бориса Пастернака – заняття, що теж, напевно, варто дорівняти до праці, творчій...
  9. Значення творчості Некрасова для історії російської поезії Творчість Некрасова було закономірним продовженням і розвитком кращих традицій російської літератури. У його добутках знайшли відбиття гражданственность Рилєєва, енергія заперечення, сила протесту Лермонтова, народності, фольклоризм Кольцова. У найбільшому ж ступені на становлення Творчості Некрасова впливали Пушкін і Гоголь. Некрасов чи був не єдиним літературним діячем, що у період найбільш гострої...
  10. Історія російської поезії Михайло Аркадійович Светлов – один із представників радянської героїко-романтичної поезії, що зародилася в 1920-е роки. Як і е. Багрицкий, Н. Тихонов і інші поети, Светлов був учасником громадянської війни. Мрії про всесвітнє щастя, що нібито несе із собою російська революція, сприяли народженню знаменитої светловской “Гренади” (1926). В 1930-е роки був...
  11. Відповіді до теми: “Авангардистські й модерністські тенденції в поезії на початку XX століття” 1. Які причини викликали зміни в поезії початку XX ст. ? Передусім розширилася сфера матеріалу для поетичного вираження, яка вмісти ла в себе практично все, навіть сферу побуту. Поезія наблизилась до повсякденності 2. Які новації в галузі віршування приніс початок XX століття? З початку XX століття можна спостерігати розвиток і...
  12. “Моє відкриття нової російської драматургії межі 19 століття” Історія драми, якщо це не драма тільки для читання, не може бути написана окремо від історії сцени, для якої вона призначалася, а історія сцени за останні п’ятдесят років занадто велика тема, щоб торкатися її у моєму творі. У другій половині XIX століття на російській сцені панував побут, життя і звичаї...
  13. “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Існує давня традиція поділу розвитку світової культури на певні періоди й епохи. При цьому особливе значення мас те, чи дала ця епоха світові геніїв, чи ні. Залежно від цього деякі епохи визнаються періодами особливих злетів і отримали компліментарні назви “золота...
  14. Історія російської літератури ХХ століття За останнє десятиліття Історія російської літератури ХХ століття значно збагатилася. Вийшли у світло статті й монографії по поезії “срібного століття”, літературі російського зарубіжжя, по Творчості Е. Замятіна, М. Булгакова, А. Платонова, М. Цветаевой і ін. Набагато гірше обстоит справа з вивченням творчості письменників, які ще недавно становили основу даного навчального...
  15. “Срібний вік” російської поезії XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТЬ “Срібний вік” російської поезії Пушкінська епоха традиційно вважається “золотим віком” російської поезії, а “срібним віком” називають російську поезію зламу ХІХ-ХХ століть. У час соціальних перемін та революцій виникає розмаїття модерністських та авангардистських течій, головними з яких були символізм, акмеїзм та футуризм. Крім того, у цей...
  16. “Особливості розвитку російської літератури першої половини XX століття і творчість М. Булгакова” Як називають період з 1910 до 1940-х років? Літературознавці називають його першим періодом літератури XX століття або періодом “між війнами”, маючи на увазі Першу та Другу світові війни та різкі змі­ни й ідеологічне протистояння, які характеризували як політику, економіку, со­ціальну сферу, так і мистецтво > Які філософські концепції визначили розвиток...
  17. ГЛИБИННІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. ГЛИБИННІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Для світової літератури та культури початок XX ст. став не просто “межею віків”, не тільки часом звичної зміни століть, а й добою “тектонічних” естетико-літературних зрушень, подібних до глобальних художніх зламів межі античності та середньовіччя або рубежу середньовіччя...
  18. “Срібна доба” російської поезії: найвидатніші представники та художні здобутки Словосполучення “срібна доба” в останні десятиліття стало постійним означенням російської культури кінця XІX – початку XX ст. Назва так за аналогією із “золотою добою”, що очолювала пушкінський період російської літератури. Словосполучення “срібна доба” спочатку вживалось стосовно тільки поетичної творчості межі століть. Згодом термін став використовуватись для означення всієї художньої, і...
  19. Мистецтво створення характеру. (По одному з добутків російської літератури XIX століття – А. С. Пушкін. “Кам’яний гість”) Традиційний Дон Жуан із самого початку був протипоставлений усьому світу. Пушкінський Дон Гуан на початку трагедії – плоть від плоті свого миру й живе в повній згоді з ним. Недарма в Мадриді на кожному перехресті з ним може зустрітися “…свій же брат, нахабний кавалер, зі шпагою під пахвою й у...
  20. Роль антитези в одному з добутків російської літератури XX століття Відомо, що термін “антитеза” відбувся від грецького слова “протилежність”. Це стилістична фігура, заснована на різкому протиставленні образів і понять. Для письменників дев’ятнадцятого століття був істотний сам факт зміни одних антитез іншими, що знаменує зрушення у свідомості письменника, хоча сама значеннєва контрастність не усувається. Сучасна Література користується антитезою більш витончено. Повернемося...
Срібне століття російської поезії. Вибрані сторінки
«
»