Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Спогади дитинства

Спогади дитинства

Не все те забулось, що було змалку. Пригадую, як ще малими дітлахами по синьорипучих снігах ходили колядувати і нам виносили солодощі, пиріжки з печеними буряками або ж просто спускали собаку з цепу. Пригадую, як ранньої весни, темного, принишклого вечора, поверталися з церкви жінки із запаленими свічками. Вони ховали кволе світло за тинками долонь, оберігали від подуву вітерцю, од власного дихання, намагаючись донести запалені свічки аж додому. Цікаво було дивитися на рухливі цятки вогню, які, коливаючись, щось безмовно розповідали й дорозі,

і деревам, і чорному небу. І все їх, мабуть, розуміло, бо ж слухало заворожено.

Пригадую, як ми, діти, зламували на Івана Купала гільце, прикрашали його стрічками, стружками, паперовими квітами, як ходили з тим гільцем по вулиці, співали пісень тремтячими голосами, а потім прикривали ним грядку огірків, щоб добре цвіли, щоб добре родили, щоб було непосушливе літо. Вранці виходили на город, а з молодого гудиння усміхнено визирали жовті квіточки. І ставало на душі так, наче не було вчорашнього Івана Купала, наче не було тих вечорово-протяжних пісень, не було зворушливо-млосного ниття в серцях і ще багато чого не було…

Город

біля хати. Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь подібні для мене на круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах.

Як молоде зітхання землі, як рожевий подих ранку, стоять на тонких підсвічниках тремтячі маки. Десь у зеленій, бурхливій гущі городу або на окремій грядці вони попідставляли свої рум’яні чашечки, складені з пелюсток, шпарким променям, ловлять їх, хочуть націдити по вінця. Хитнеться одна пелюстка, гойднеться друга – і вже розтеклося, вилилося сонячне тепло, і вже знову треба стати непорушно, обережно підставляти рум’яні чашечки, чекати – наллє сонце свого тепла чи не наллє.

Підійдеш до маків, довго стоятимеш, здивований їхньою чистотою і непорочністю, милуватимешся зі цнотливості їхнього

Блиску. Ще не порівнюєш їх ні зі своїм власним життям, ні свого життя не порівняєш з їхнім цвітінням. Це порівняння прийде пізніше, коли вже ті маки бачитимеш у спогадах, коли намагатимешся відновити в пам’яті їхній ранково-росяний запах – і не зможеш. І уявиш тоді своє дитинство великою квіткою маку, яка щойно-щойно визволяє свої пелюстки з тугого бутона. Уявиш десь посеред городу в оточенні в’юнкої квасолі, що пнеться по патиках, зазираючи яскравими своїми квітучими оченятами прямісінько у твою душу. Уявиш десь на світанку, коли бентежне молоко туману тече без берегів, а у великій краплині роси, що зібралася за ніч між пелюстками, відбивається весь той щойно народжений світ, щойно народжений ранок. І тремтить у тій краплині його прохолода, і віддзеркалюється невидимий вітерець і ще щось таке, чому й слів не добереш.

413 слів За Є. Гуцалом

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

Переказ – СПОГАДИ По огорожі ходить шепіт і млость у темряві весняної Великодньої ночі помежи столітніми дубами й липами… І та ніч Великодня, той спогад далекого дитинства ось нашаровується На дійсність, напливає на неї й творить двоїсту візію з реального й давноминулого, повторюючись і проходячи перед очима до болю чітко, відбуваючись заново ось...
Спогади Сантьяго про своє життя (щоденник літературного персонажа) “91 день”. 1952 рік. Смішний цей хлопець – журналіст. Приходив сьогодні й розпитував мене про життя, про море, про дружину. Наробив я переполоху. У “Терасі” тільки Й розмов про кістяк марліна, якого я притягнув. Усі дивуються, як я міг так далеко заплисти в море, що навіть літаки й берегова охорона...
Спогади про дитинство Дитинство у кожної людини – неповторна й найкраща пора. Але інколи трапляються такі обставини, що доводиться швидко дорослішати, переносити нарівні з дорослими злигодні та голод. Так було і з героєм переказу “Млинці з акації”. Ставши дорослим, він іде весняним квітучим містом і відчуває зовсім не те, що всі люди навкруги....
Твір на тему “Спогади про дитинство” Коли я згадую про дитинство, мені стає сумно і весело водночас. Тоді світ здавався зовсім іншим, турбували зовсім інші “проблеми”. Деякі вчинки того часу зараз видаються дивними. Пам’ятаю, у мене викликали жах сметана, сирок, сирники. Бабуся часто купувала всі ці молочні продукти на ринку і вранці годувала всю родину “дарами...
Спогади, туга, любов (за віршем “Видиш, брате мій…”) Твори Богдана Лепкого, які повернулися в Україну, читаються з великою цікавістю. Літературний спадок поета – це втілення української культури, історії з прадавніх часів до середини XX століття. Богдану Лепкому довелося мешкати в Кракові. Там поет спостерігав драматичні картини життя українців, які саме через це місто рушали у незнані світи на...
Спогади про дитинство (За гуморескою Остапа Вишні “Перший диктант”) Дитинство видатного українського письменника-гумориста Остапа Вишні припало на добу царизму. Нелегкі то були часи, але письменник віднаходить найтепліші інтонації, змальовуючи своє дитинство. Один з таких творів має назву “Перший диктант”. У сім’ї Остапа було дванадцятеро дітей. Складно було батькові й матері поратись у такому “хазяйстві”, та що робити! Батькам дуже...
Дворик дитинства мого Твір-опис місцевості за картиною В. Д. Полєнова “Московський дворик”. Церковний дзвонар сповістив міську околицю про початок нового дня. Але голосисті півні його випередили. День обіцяв бути таким самим, як і погідливий ранок, зображений на картині “Московський дворик”, що належить пензлю Василя Дмитровича Полєнова, одного з найпопулярніших художників другої половини XІX...
Спогади, туга, любов (за віршем “Видиш, брате мій…”) – БОГДАН ЛЕПКИЙ БОГДАН ЛЕПКИЙ Спогади, туга, любов (за віршем “Видиш, брате мій…”) Твори Богдана Лепкого, які повернулися в Україну, читаються з великою цікавістю. Літературний спадок поета – це втілення української культури, історії з прадавніх часів до середини XX століття. Богдану Лепкому довелося мешкати в Кракові. Там поет спостерігав драматичні картини життя українців,...
Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій” Любов до своєї Вітчизни, малої батьківщини, рідного куточка є одним з провідних почуттів людини, що визначає її як особистість. Багато народних пісень, казок, легенд, переказів відображають любов до рідного краю. Особливістю лірики Богдана Лепкого є те, що вона насичена мотивами українських народних пісень. Вірш “Заспів” – це поетична розповідь про...
Чарівний світ дитинства (за повістю В. Близнеця “Звук павутинки”) Кожен дорослий із задоволенням та сумом пригадує своє дитинство. Це щасливі роки, коли світ здається нам чарівним та цікавим, він сповнений справжніми дивами, а повсякденність не затуляє їх від наших очей. Дитина бачить те, що часто недоступне для дорослих. Вона бачить та помічає кожну детальку у світі, кожен промінчик, запах,...
Спогади про героїчну битву козаків під Жовтими Водами (за віршем А. Малишка “Гомін, гомін по діброві”) В історії України є багато героїчних сторінок. Як відомо, їх писали її захисники – хоробрі, винахідливі, вольові гетьмани, полководці, козаки. Серед них і відважний гетьман Богдан Хмельницький, який на чолі свого війська не раз звільняв українські землі від поневолення польської шляхти. Андрій Малишко у вірші “Гомін, гомін по діброві” відтворює...
ВЕЛИКИЙ І ЧАРІВНИЙ СВІТ ДИТИНСТВА В “ЗАЧАРОВАНІЙ ДЕСНІ О. ДОВЖЕНКА ВЕЛИКИЙ І ЧАРІВНИЙ СВІТ ДИТИНСТВА В “ЗАЧАРОВАНІЙ ДЕСНІ” О. ДОВЖЕНКА ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Чарівний світ дитинства. 2. Уся родина – торжество творчості. 3. Ніколи не повернутися в дитинство. Варіант 2 1. Десна – чиста ріка дитинства. 2. Тепло родинного вогнища. 3. Омріяний світ. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ “Мабуть...
Берег дитинства Дитинство в кожного своє: у когось – це Село, батьківська хата, садок, звідки випурхнули пташенята, розправивши крила. В інших – це міська квартира, з нечастими приїздами на гостину в село до бабусі. Але який би вигляд не мала домівка, вона залишається тим берегом дитинства, від якого, вирушивши в життєве плавання,...
Мир дитинства в Чехова Мир дитинства – особливий мир, зі своєю логікою й своєю чарівністю. Дитина часто бачить те, що не бачить дорослий. Всі ми пам’ятаємо казку про Голого Короля: правду зміг побачити й висловити тільки дитина. Існує навіть поняття “дитячості” як психологічної й моральної категорії, відкритості миру, готовності робити добро Друга половина XIX...
Про мій берег дитинства Куди Би не вели нас життєві дороги, ми завжди будемо пам’ятати той чарівний мир природи рідного краю, у якому виросли, батьків, рідних і близьких нам людей. Дитинство! Саме в дитинстві формується майбутня людина. Яким росте дитина: добрим, увічливим, скромним, працьовитим – таким він і буде людиною. Недарма в народі говорять,...
Перша улюблена іграшка дитинства Українська іграшка, як і саме життя нашої нації, сягає глибокої давнини. Люблячі руки мам і бабусь завжди творили для своїх малюків забавки з того, що було в домі: з клаптика тканина, рослинки чи овочу. Ляльку робили з кукурудзяного качана, возика з дерева, корівку з маленького гарбузика… Вони були простими, ці...
У лісі мого дитинства( твір-опис) Навіть коли я був зовсім маленький, мої батьки вибирали час улітку або ранньою осінню, і ми всією сім’єю відправлялися в Славяногорск. За час життя в маленькому наметовому містечку я встиг дуже добре довідатися й полюбити могутній і таємничий славяногор-ский ліс. Гігантські крейдові сосни прямими, як щогли, стовбурами йдуть угору, щоб...
“Вулиця мого дитинства” Для кожної людини дуже важливо те місце, де вона проводить своє дитинство. Дитинство – це пора, коли все в світі сприймається зовсім не так, як у дорослому житті. Діти навчаються життю по-новому, все, що відбувається в світі навколо них, – це щось цікаве, неймовірне. Саме з цієї причини для дитини...
Сосна – символ дитинства Висока сосна на околиці села завжди манила відчайдушних хлопчаків. А після того, як Павлусь Крупин почав залазити на це дерево, розповідати про те, що бачить, герой твору Ю. Збанацького вирішив теж підкорити це дерево. Він довго ходив навколо сосни, придивлявся, збирав сили. І ось одного разу, коли хлопців не було...
В. Голобородько. “З дитинства: Дощ” (“Я вплетений…”). Оригінальність, простота висловлення глибоких почуттів, важливих думок УРОК 68 Тема. В. Голобородько. “З дитинства: Дощ” (“Я вплетений…”). Оригінальність, простота висловлення глибоких почуттів, важливих думок. Мета. Вчити учнів розуміти образний зміст поезії В. Голобородька, її своєрідність; розвивати навички читання, дитячу уяву вільних віршів, їх аналізу; виховувати оптимістичне, життєстверджуюче світобачення, естетичний смак. Обладнання: аудіозапис дощу, збірки А. Малишка і...

Спогади дитинства

« Новітня інтерпретація христянського мотиву братовбивства в повісті Ольги Кобилянської “Земля”

В житах скорочено – Григорій Косинка »