Переказ – СПОГАДИ

По огорожі ходить шепіт і млость у темряві весняної Великодньої ночі помежи столітніми дубами й липами… І та ніч Великодня, той спогад далекого дитинства ось нашаровується

На дійсність, напливає на неї й творить двоїсту візію з реального й давноминулого, повторюючись і проходячи перед очима до болю чітко, відбуваючись заново ось тепер, ось тут, у такій невідповідній ситуації… Ущерблений місяць, зачеплений за хрест дзвіниці, висить шкереберть. Через нього пролітають кажани й хрущі і, десь стукнувшись – либонь об шиби освітлених

вікон собору, падають на білу латку піску, на білі мармурові плити надгробків під мурами церкви. А вони – маленькі романтики – ідуть по ограді, побравшись за руки,- чотири маленькі брати, один другого менший,- крадуться крізь загадкову темряву навколо церкви, дослухаються до таємничих шепотів, приглядаються до таємничих тіней, рухомих і нерухомих, що виповнюють весь навколишній світ, такий незбагнений, такий загадковий, де геть згубилися межі між реальним і нереальним. Але вони не шукають тієї межі, вони навіть не підозрівають її існування. Для них весь світ здається реальним і то реальним саме через свою фантастичність,

світ з відьмами, з привидами, з янголами. Химерний, загадковий світ. Світ-казка. Тісно притискаючись одне до одного, вони кружляють по ньому помежи столітніми дубами, через смуги світла від освітлених вікон собору. Десь угугукає сова в синіх нетрях ночі, і здається, то вона дивиться примруженим вогненним оком місяця. Тоді вони ще міцніше беруться за руки й біжать… Вони чують дівочий сміх, і поцілунки, і млосний шепіт під церквою, під липами, на горбках, у таємничій темряві… А в церкві читають “Апостолів”. У великій-великій церкві, з височенними стелями бань, що губляться десь у мороці, куди не сягає світло свічок і лампадок, прохолода і тиша, і ту тишу ледве порушує монотонний, тремтливий голос читця. Той читець, гейби Хома Брут, злякано стоїть посеред церкви, поглядає одним оком на гріб з Христом, що його, розіп’ятого, а потім знятого, поклали отак посеред цієї великої церкви під шкляну покришку, і другим оком читає з книги таємничі слова, вимовляє їх тремтливим голосом – слова про те, як Христа мучили. А кругом читця порожньо – велике світляне коло, і, здається, ніхто не сміє того кола переступити, мовби там десь накреслена зачарована лінія, що її ніхто не в силі подолати; люди зрідка входять у морок церкви, навшпиньки, нечутно і так само нечутно виходять або, лишившись, тиснуться попід стінами… Стомившись, читець витирає піт і озирається. Тоді з-за колон, десь з мороку виходить до нього інший, переступає світляне коло і, прокашлявшись, несміливо продовжує читати, а перший з полегкістю виходить геть туди, де шепіт, весняна млость і поцілунки… Чотири маленьких брати, побравшись міцно за руки, стоять нерухомо й дивляться на ворух-

Ливі язички свічок там, над Ісусом. їхні серця б’ються схвильовано й єдиним ритмом. Вони стоять, мов заворожені, бо ще перебувають під чаром іншої ночі, минулої ночі, коли вони разом із своїм батьком приходили до “Плащаниці”, до ось цього гробу прикладатися. Невиспані, побравшись за руки і спотикаючись на пішоходах, під мерехтливими зорями вони прибігли опівночі до гробу, дивилися на тяжкі рани пробитих рук і ніг і, глибоко зворушені виглядом замученої й покладеної в гріб людини, мерехтіли сльозами на неї й один на одного і стиналися дитячими серцями. Вони не говорили, вони не давали обітниць, але в той же час вони присягалися всім своїм єством любити добро й ненавидіти зло, бути вірними, бути дружніми, щоб ніхто нікого з них не міг отак розп’ясти. І вони були вірними, вони були дружніми (Іван Багряний; 564 сл.).

Завдання до тексту

I. Скласти складний план до тексту. Орієнтовний план

1. Великодня ніч.

1. Маленькі романтики.

2. Світ-казка.

3. А в церкві читають ” Апостолів”.

II. Вони були вірними, дружніми.

2. Визначити стиль і тип мовлення. Свою думку обгрунтуйте.

3. Лексична робота.

• Візія – привид, мара; видовище.

• Гейби – (діалектичне) наче, немов.

• Лямпадка – лампада – наповнена оливою невелика посудина з гнотом, яку запалюють перед іконами.

• Млосний – який викликає знемогу; який п’янить, дурманить свідомість.

• Нетрі – труднопрохідні місця, які заросли лісом, чагарником; глуха, густо забудована, брудна, погано впорядкована для життя частина міста.

• Ущерблений – який поступово зменшується, убуває (про місяць); щербатий.

• Химерний – який викликає подив; незвичайний, чудернацький; якому властиві дивацтва.

4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Великдень, давноминулий, невідповідний, ущерблений, неру хомий, незбагненний, нереальний, світ-казка, височенний, вели – кий-великий, лямпадка, нечутно, полегкість.

5. Питання до тексту.

• Про яку частину доби йдеться в тексті?

• Про кого розповідається в уривку?

• Куди прямують малі романтики?

• Яким здається світ для братів? Охарактеризуйте його.

• Що відбувається в цей час у церкві та біля неї?

• Назвіть ім’я читця.

• Навіщо хлопці приходили до церкви?

• Охарактеризуйте братів.

6. За складеним планом Переказ – ати текст.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Переказ – СПОГАДИ

Categories: Скорочені твори

Links