Сомко і Шрам як ідеальні романтичні образи козацької старшини (за романом “Чорна рада”) – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ
У романі П. Куліша “Чорна рада” розповідається про події 1663 року, відомі в історії України як часи Руїни. Багато гетьманів з’явилося після смерті Б. Хмельницького, кожний з яких прагнув запанувати на всій Україні по обидва боки Дніпра. І дуже важко було народові розібратися, хто з цих кандидатів дбає про свої вигоди, а хто турбується про долю України. На думку П. Куліша, народ помилився на Чорній раді, коли обрав собі гетьманом І. Брюховецького. Історія України могла б рухатися зовсім в іншому напрямку, якби Сомко переміг на тих виборах.
Сомко
Такими ж палкими патріотами є вірні товариші Сомка, такі, як Шрам. Полковник і панотець в одному лиці, він не може сидіти у своєму полковому місці спокійно, коли бачить, як роздирають надвоє Україну. “Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа,-й рани. Обновиться яко орля юность моя”, – говорить він про себе. Та й інші персонажі характеризують його як “божевільного”, “навіженош”, бо не може Шрам всидіти на одному місці, хоч має і маєток, і поважні літа. Доля України турбує його більше, ніж особисте горе. Не плакав він тоді, коли принесли йому сина, сім раз наскрізь пробитого кулями, а заплакати він може, думаючи про рідну землю та про беззаконня, що панує на ній.
Сомко загинув від рук Брюховецького. Шрам теж трагічно загинув. Як говорить розповідач, вони “полягли од беззаконного меча шановними головами”. Але не полягла їх слава.
Отже, хоч не вдалося цим козакам за життя довести свою справу до кінця, але у таких людей завжди знайдуться послідовники, бо вони своєю пристрасною любов’ю, своїм саможертовним життям подавали приклади усім наступним поколінням.