Home ⇒ 📕Твори з зарубіжної літератури ⇒ СОФОКЛ – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР

СОФОКЛ – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР

ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР

СОФОКЛ

Дитинство та юність Софокла, який народився в заможній родині торговця зброєю в Колоні – передмісті Афін, минали в ті часи, коли грецьке суспільство перебувало під враженням від блискучої перемоги у війнах із Персією. Коли юнакові було 16 років, він у хорі ефебів співав гімни на честь перемоги греків при Саламіні, можливо, серед його слухачів був і Есхіл, який бився саме там. Як Софокл став драматургом, ми не знаємо, відомо тільки, що 27-річним він переміг Есхіла, а його остання трагедія вже після смерті була поставлена

внуком.

Окрім драматургії, Софокл займався ще й політикою. Щоправда, існує думка, що більшість почесних посад Софокла були йому подаровані не за здібності політика, а за талант драматурга. Напевно, частка правди в цьому є: коли Самое повстав проти влади Афін, їхні мешканці були в такому захопленні від “Антігони”, що доручили митцеві керівництво армією. А коли 85-річний Софокл узяв участь у невдалому заколоті, від кари його врятували лише 24 лаврові вінки, якими він був нагороджений як переможець славетних змагань трагіків на Діонісіях.

Урятувала його трагедія й від неслави. Сталося це так: син

Софокла звернувся до суду з позовом на батька. Він стверджував, що той збожеволів, і вимагав права розпоряджатися майном родини. Софокл не виправдовувався, він лише прочитав свою трагедію, яку за життя так і не побачив на орхестрі. Вирок суду був на його користь.

Помирав драматург у складний для Афін час: під мурами міста стояла ворожа армія. Здавалося, на порятунок сподіватися марно. Та раптом військо зняло облогу й відступило. Радіти б афінянам, але й горе прийшло до них – Софокл помер. Як переказують, у ту ніч, коли помер великий драматург, воєначальнику ворожого війська наснився бог Діоніс, який сповістив про смерть Софокла й наказав зняти облогу, щоб брязкіт зброї не заважав афінянам попрощатися з великим митцем. А хто насмілиться не послухатися бога?..

АНТІГОНА

Перемігши аргосців, фіванці з почестями поховали Етеокла й убитих земляків, а Полініка, який привів іноземне військо під Фіви, Креонт ховати заборонив. Едіпова донька Антігона опинилася перед страшним вибором. З одного боку, вона мала поховати рідного брата, з іншого – порушення наказу Креонта загрожувало смертною карою. Однак вона все-таки оплакує тіло Полініка. Довідавшись про це, Креонт розгнівався і зажадав від Антігони зізнання в злочині. Проте вона й не думала заперечувати свою провину. Антігона порушила веління Креонта, але виконала закон і волю богів. Ісмена, сестра Антігони, просить Креонта помилувати наречену його сина. Але Креонт невблаганний. Він відповідає, що не дозволить своєму синові одружитися зі злочинницею. Фіванці співчували Антігоні, бо усвідомлювали, що вона здійснила подвиг, але мовчали зі страху перед Креонтом. Креонтів син Гемон, довідавшись про загрозу життю своєї нареченої, просить батька помилувати Антігону. Проте Креонт гнівається і велить воїнам привести Антігону й убити її на очах у Гемона. Дарма фіванці застерігали Креонта, що гнів, із яким пішов від нього Гемон, принесе лихо. Антігону ведуть на жахливу страту, адже Креонт звелів поховати її живцем у гробниці. До нього приходить сліпий віщун Тіресій. Боги розгнівані: Креонт образив їх, поховавши Антігону живою в гробниці, збезчестивши труп Полініка, порушив їхні закони. Гнів богів упаде на того, хто найдорожчий Креонтові. Віщування Тіресія злякало Креонта. Поховавши Полініка, він із почтом іде до гробниці, щоб вивести звідти Антігону. Та вже запізно, вона мертва. Креонт застає в гробниці Гемона, який на очах у батька простромлює собі груди мечем. У розпачі Креонт із тілом сина на руках іде до свого палацу. Тут на нього чекає нове горе: він довідується про смерть дружини, яка не змогла перенести загибелі сина. Гордий, властолюбний дух Креонта зламано. У розпачі він кличе смерть, аби припинилися його страждання.

Стасим перший

Строфа 1

Дивних багато в світі див,

Найдивніше із них – людина,

Вітер льодом січе, вона ж

Дальшу в морі верстає путь –

Хай сива хвиля бушує,

А човен пливе вдаль,

Уславлену в богинях Землю,

Вічно й невтомно родючу, виснажує,

Плугом щороку в ній борозни орючи

Із конем своїм, людина.

Антистрофа 1

Птиць безтурботні зграї й риб,

Що живуть у морських глибинах,

Звірів диких з гущин лісних

В пастку й сплетену вправно сіть

Розумна ловить людина

Й собі скоряє їх.

В полях і в горах звірів ловить,

Хитрим знаряддям їх перемагаючи,

І запрягає коня довгогривого,

І бика в ярмо заводить.

Строфа 2

І мислей, як вітер швидких,

І мови навчивсь чоловік,

Звичаїв громадських пильнує здавна;

Від лютих стуж, буйних злив

Знайшов міцний захист він,

Благодольний.

Бездольним не буде той, хто сам

Майбутню путь ясно зрить, –

Нездоланна смерть одна,

А біль хвороб, тягар знегод – не страшні нам.

Антистрофа 2

Є витвори мудрі в людей –

Ясніші від світлих надій,

Та часто біди від них більш, як блага;

Хто в шані мав клятви міць,

Батьків закон, гнів богів,

Той – преславний.

Безславним хай буде, хто посмів

На кривдну путь серцем стать –

Щастя не знайти йому,

И ні в домі гість, ні друг мені він не буде.

1. Майже всі давньогрецькі трагедії створювалися на міфологічні, а не на оригінальні авторські сюжети. Чому?

2. Спираючись на текст трагедії, доведіть, що головним завданням еллінського театру було виховання громадян. 3. Порівняйте розповідьПрометея про його благодіяння людям з трагедії “Прометей закутий” і пісню хору “Дивних багато в світі див…” з трагедії Софокла”Антігона”. Чи однаковим постає людство в цих творах? 4. Чому стасим “Дивних багато в світі див…” називають гімном людині? 5. Протягом століть неодноразово були спроби відродити традиції давньогрецького театру, у тому числі й в Україні. Як ви вважаєте, чи можливо це зробити? 6. Знайдіть спільні мотиви в І псалмі (Біблія), 95 сурі (Коран) і антистрофі 2 (“Антігона”).

7. Підготуйте наукову розвідку про причини, через які українські те – атральні режисери (зокрема Лесь Курбас і Гнат Юра) зверталися до творчості давньогрецьких трагіків. 8. Спробуйте інсценізувати уривки з давньогрецьких трагедій за канонами еллінського театру.

Літературне відлуння

Анна Ахматова

СМЕРТЬ СОФОКЛА

Тоді збагнув цар, що помер Софокл.

Легенда

Вночі на дім Софокла з хмар орел злетів,

І покотився хор цикад і сумно, й урочисто.

Та вже тоді в безсмертя геній брів,

Минувши ворогів, що брали рідне місто.

Так ось коли царю наснився сон страшний:

Сам Діоніс йому велів облогу зняти,

Щоб не зашкодив гам пронесенню труни

І шану щоб віддать зуміли афіняни.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Скорочено АНТІГОНА – СОФОКЛ СОФОКЛ АНТІГОНА Пісня хору “Дивних багато в світі див” (стасим І, вірші 332-383) Перемігши аргосців, фіванці з почестями поховали Етеокла й убитих земляків, а Полініка, який привів іноземне військо під Фіви, Креонт ховати заборонив. Едіпова донька Антігона опинилася перед страшним вибором. З одного боку, вона мала поховати рідного брата, з...
  2. Корифеї давньогрецької трагедії: Есхіл і Софокл Короткий переказ учителем міфу про Едіпа. Жив у Фівах цар Едіп – мудрець, грішник і мученик. Йому випала страшна доля – не знаючи, убити рідного батька і одружитися з рідною матір’ю. За власним бажанням він покарав себе – виколов очі, щоб не бачити світла. За волею богів йому було даровано...
  3. Софокл “Цар Эдип”. Короткий виклад Софокл (497 – 408 р.) походив з афінського передмістя Колони, був сучасником і гарячим шанувальником Перикла. Софокла називають Гомером грецької драматургії, бажаючи цим сказати, що Софокл так само повно і яскраво відбиває “золоте століття” Перикла, як Гомер запам’ятав у своєму епосі життя, вдачі й подання епічної Греції. У всіх добутках...
  4. ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР З усього надбання еллінів трагедія найпіднесеніша і найсміливіша. А. Боннар, французький дослідник Театральні вистави в Елладі були пов’язані зі святами на честь “умираючого й воскресаючого” бога родючості та виноградарства Діоніса – Діонісіями. Ці свята складалися з двох протилежних за настроєм частин: похмурої і радісної. “Смерть/зникнення” бога пов’язували з...
  5. ЕСХІЛ – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР ЕСХІЛ Протягом тисячоліть свого існування людство прагнуло дізнатися: що найкращого зроблено ним у цьому світі, чим можна пишатися. Одним із найвищих проявів людського духу вважається давньогрецька трагедія. Театр в Елладі був надзвичайно важливим засобом виховання найширших мас народу, тому ним опікувалися правителі Греції, а драматурги надзвичайно шанувалися. Коли...
  6. ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР Якщо Вергілій і Горацій неначе втілили ідею співпраці поета і влади, то Овідій є символом їхнього конфлікту. Тоді, коли Август зміцнював підмурки Римської держави й відроджував римські чесноти – благочестивість, суворість, стриманість, – Овідій політикою не переймався зовсім. Улюбленець долі й багатої молоді, він оспівував кохання. Та ще й іронізував:...
  7. КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК Все має міру якусь, повсюди межі є певні… Горацій Горацій – один із найвідоміших поетів не лише римської, а й світової літератури. Отримавши блискучу освіту у двох тодішніх столицях: Римі й Афінах, він чудово знав еллінську та римську літератури й філософію. У житті та творчості...
  8. ПУБЛІЙ ВЕРГІЛІЙ МАРОН – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР ПУБЛІЙ ВЕРГІЛІЙ МАРОН Звеличив кий, і плуг, і мідяний шолом, І знявся до вершин нечуваної слави. М. Зеров. “Вергілій” Вергілііі жив у важкі для Риму часи. Тривала нескінченна громадянська війна, палали лани та села, лилася кров, брат ішов на брата… Та чим міг допомогти своїй державі фізично слабкий...
  9. СОФОКЛ (496 – 406 до н. е.) СОФОКЛ (496-406 до н. е.) – давньогрецький драматург. Народився у Колоні, передмісті Афін, яке він пізніше прославив у трагедії “Едіп у Колоні”. Батько Софокла був заможним власником зброярні і дав синові добру освіту. Хлопець змалечку виявився здібним до музики. Відомо, що в 480 р....
  10. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Гомер “Іліада”, “Одіссея”” 1. До кого звертається співець? Співець звертається до Музи, що було традиційним для давньогрецьких поем. Нона мала надихнути поета на написання поеми. З дев’яти муз богинею епічної поеми вважали Каліопу. 2....
  11. Давньогрецький театр: еволюція трагедій Якісно нового змісту і форми трагедія набула після появи на театральному горизонті Есхіла (525- 456 рр. до н. е.). Талановитіший за своїх попередників, він настільки вдосконалив трагедію, що його по праву вважають “батьком трагедії”. Саме у його творчості трагедія остаточно оформилася як драматичний жанр. Перш за все слід відзначити введення...
  12. Давньогрецький театр У період культурної першості Афін (V-IV ст. до н. е.) центральне місце в літературі займали драматичні жанри. Афінський театр V століття до нашої ери був і трагічним (трагедії Есхіла, Софокла, Евріпіда), і комічними (комедії Арістофана). Театр займався питаннями політики і моралі. Це був театр, що усвідомлював свою виховну і наставницьку...
  13. ПЛАН – ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ ПЛАН Найдавніші пам’ятки літератури I. Ведична література. (Веди – із санскр. букв. – священне знання, або Ведична література – давні пам’ятки індоєвропейської словесності, створювані упродовж II-І тис. до н. е. У точному значенні слова Веди – це чотири збірки: Рігведа (Книга...
  14. Едіп – герой трагедій Софокла “Цар Едіп” Едіп – герой стародавніх епічних пісень, відлуння яких зустрічаються у Гомера в “Іліаді” і “Одіссеї”. Перша трагедія Софокла увазі наступну передісторію: фіванський цар Лай зазіхнув на цнотливість юнаки Хрісіппа, сина царя Пелопса. У покарання за це в нього і його дружини Іокасти не народжувалися діти. Коли він звернувся до Дельфійського...
  15. Володин: Театр! Чи любите ви театр “Театр!.. Чи любите ви театр, як я люблю його, тобто всіма силами душі вашої, з усім ентузіазмом, з усім несамовитістю, до якого тільки здатна палка молодість, жадібна й жагуча до вражень витонченого? Або, краще сказати, чи можете ви не любити театр найбільше на світі, крім блага й істини?!” – уперше...
  16. АНТІГОНА – СОФОКЛ СТАСИМ ПЕРШИЙ* ХОР Строфа I Дивних багато в світі див, Найдивніше із них – людина, Вітер льодом січе, вона ж 335 Дальшу в морі верстає путь – Хай сива хвиля бушує, А човен пливе вдаль, Уславлену в богинях Землю, Вічно й невтомно родючу, виснажує, 340 Плугом щороку в ній борозни...
  17. Антігона (переказ) В Афінах говорили: “Вище всього в житті людському – закон, і неписаний закон – вище писаного”. Неписаний закон – вічний, він даний природою, на ньому тримається будь-яке людське суспільство: він велить шанувати богів, любити рідних, жаліти слабких. Писаний закон – в кожній державі свій, він встановлений людьми, він не вічний,...
  18. Скорочено “Антігона” Софокла В Афінах говорили: “Вище всього в житті людському – закон, і неписаний закон – вище писаного”. Неписаний закон – вічний, він даний природою, на ньому тримається будь-яке людське суспільство: він велить шанувати богів, любити рідних, жаліти слабких. Писаний закон – в кожній державі свій, він встановлений людьми, він не вічний,...
  19. Антігона героїня трагедії Софокла “Антігона” Після загибелі в поєдинку своїх братів Етеокла і Полініка, з яких один був фиванским царем і удостоївся від міста належних похорону, а інший, бажаючи заперечити влада, привів до Фів Аргоське військо і залишився після загибелі без поховання за наказом успадкував престол Креонта, шурина Едіпа, А. вирішує, знехтувавши наказ владики, вшанувати...
  20. Героїня трагедії Софокла “Антигонів” Після загибелі у двобої своїх братів Этеокла й Полиника, з яких один був фиванским царем і вдостоївся від міста належного похорону, а інший, бажаючи заперечити владу, привів до Фивам аргосское військо й залишився після загибелі без поховання за наказом успадкований престол Креонта, шурина Эдипа, А. вирішує, знехтувавши наказ владики, ушанувати...
СОФОКЛ – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР
«
»