Едіп – герой трагедій Софокла “Цар Едіп”

Едіп – герой стародавніх епічних пісень, відлуння яких зустрічаються у Гомера в “Іліаді” і “Одіссеї”. Перша трагедія Софокла увазі наступну передісторію: фіванський цар Лай зазіхнув на цнотливість юнаки Хрісіппа, сина царя Пелопса. У покарання за це в нього і його дружини Іокасти не народжувалися діти. Коли він звернувся до Дельфійського оракула, Аполлон йому відповів, що якщо в нього народиться син, він уб’є батька. Коли у царя все-таки з’явився син, мати Іокаста за наказом Лая віддала немовля з проколотими ступнями рабу-пастухові,

щоб той викинув його в безлюдному місце. Пастух зглянувся над немовлям і пере дав його іншому пастухові, який служив коринфскому царя Поліб. Так як Полібій і його дружина Меропа були бездітні, вони взяли дитину і виховали як сина. Хлопчик, названий Е. через вздувшійся проколотих ніг, виріс, і якось на бенкеті його дорікнув незаконним походженням. Е. відправився в Дельфи, щоб дізнатися правду, але Аполлон не відповів на його запитання, а замість цього передбачив, що він уб’є власного батька і одружується на матері. Вважаючи Поліба та заходів, своїми батьками, Е. вирішує не повертатися до Корінфа. Недалеко від

Дельфах, на вузькій дорозі Е. зустрів Лая на колісниці. Той образив і вдарив Е., і юнак, не знаючи, що перед ним батько, вбив його. Опинившись поблизу Фів, Е. зіткнувся з чудовиськом Сфінксом, який ставив всім проходять загадку, а потім вбивав їх, так як ніхто не міг її розгадати. Загадка звучала так: “Хто ходить вранці на чотирьох ногах, вдень на двох, а ввечері на трьох?” Е. зрозумів, що мається на увазі людина в його дитинстві, зрілості і старості. Почувши розгадку, Сфінкс кинувся в прірву, а фіванці поставили Е. царем замість убитого Лая і одружували на вдові Лая Іокаста. Від цього кровозмісного шлюбу народилися сини Етеокл і Полінік і дочки Антігона та Ємену.

Діти вже виросли, Фіви коли вразила страшна епідемія. У пролозі трагедії “Цар Едіп” громадяни Фів звертаються за допомогою до Е. як мудрому правителю, але Е. вже раніше послав у Дельфи з питанням, як врятувати місто, брата Іокасти Креонта. Після повернення Креонт повідомляє, що Аполлон вимагає стратити або вигнати вбивць Лая. Е. вимовляє прокльони на адресу вбивць і починає їх розшук. Перш за все він викликає знаменитого чарівника Тіресія, який, однак, не бажає назвати вбивць. Е. наполягає і загрожує йому, і тоді Тіресій оголошує Е., що він і є вбивця Лая до того ж кровосмесітель. Е., виявляючи не найкращі риси характеру самовпевненість і запальність, звинувачує Тіресія і Креонта в змові з метою позбавити його влади. Іокаста втручається, щоб примирити їх, і істина починає поступово розкриватися.

В результаті допиту двох пастухів, один з яких колись передав Е. іншому (він же був свідком загибелі Лая), страшна правда розкривається повністю. Іокаста в жаху кінчає життя самогубством, а Е. вибирає для себе, як він вважає, ще більш тяжке покарання. Він іде в вигнання. Трагедію “Цар Едіп” Аристотель вважав найкращою з усіх трагедій, а образ Е. розцінював як найбільш яскраве втілення трагедійного характеру. Смерті Е. присвячена трагедія “Едіп в Колоні”. У ній Е., уже глибокий старий, після багаторічних поневірянь у супроводі дочки Антігони приходить до священної гаї в Колоні – передмісті Афін. Тут, де шануються Еринії, Аполлон обіцяв йому смерть – кінець його страждань. З’являється дочка Е. Ємену і повідомляє про сварку братів Етеокла і Полініка і про передбачення Аполлона, що Е., оселився під Фівами, а потім там же похований, принесе щастя місту і його громадянам. Е., який хотів би повернутися до Фів, обурений цим половинчастим пропозицією.

Приходить Креонт з вартою і спочатку намагається переконати Е., а потім захоплює як заручниця Антігону. Але Е. вже заручився заступництвом царя Афін Тесея. Він не дає Креонт заарештувати Е. і звільняє Антігону. Марно виявляється і спроба Полініка залучити батька на свій бік: Е. проклинає обох синів. Потім Е. обіцяє Тесеєві, що після смерті буде благодаттю для Афін, йде з ним у глибину гаї і таємниче зникає, так закінчивши свій тяжкий життєвий шлях.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Едіп – герой трагедій Софокла “Цар Едіп”

Categories: Твори з української літератури

Links