Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Соціалістичний утопізм М. Г. Чернишевського

Соціалістичний утопізм М. Г. Чернишевського

Російський соціалістичний утопізм походив на французький Християнський соціалізм, представниками якого були Шарль Фур’є й Клод Анрі Сен-Сімон. Їх ціль полягала в тому, щоб створити загальне благополуччя, причому реформу провести так, щоб кров не була пролита. Вони відмовлялися від ідеї рівності і братерства та вважали, що суспільство повинне будуватися за принципом взаємної подяки. Вони затверджували необхідність ієрархії: більше здатні повинні займати більше високі щаблі, менш здатні – менш високі щаблі. Але хто ж буде розділяти людей

на більш і менш обдарованих? Чому подяка – це найкраще? Тому що той, хто внизу, повинен бути вдячний іншим за те, що він унизу. Вони ставили проблему повноцінного особистого життя. Буржуазний шлюб (укладений у церкві) вони вважали узаконеною торгівлею жінкою, тому що жінка не може себе забезпечити благополуччям і продається; в ідеальному ж суспільстві вона буде вільна. Отже, на чолі усього повинен стояти принцип взаємної подяки. Чернишевський же у своєму романі “Що робити?” особливий упор робить на розумний егоїзм (розрахунок вигід).

Якщо подяка поза людьми, то розумний егоїзм лежить у самому “я”

людини. Кожна людина потай або відкрито вважає себе центром Всесвіту. Чому ж тоді егоїзм розумний? А тому, що у романі “Що робити?” вперше розглядається новий підхід до проблеми, “нові люди” Чернишевського створюють нову атмосферу. По Чернишевському, “нові люди” бачать свою “вигоду” у прагненні приносити користь іншим, їхня мораль – заперечувати і руйнувати офіційну мораль. Їхня мораль звільняє творчі можливості людської особистості. “Нові люди” менш болісно вирішують конфлікт сімейного, любовного характеру. У теорії розумного егоїзму є безперечна привабливість. “Нові люди” вважають працю абсолютно необхідною умовою людського життя, вони не грішать і не каються, їхній розум перебуває у самій повній гармонії з почуттям, тому що ні розум, ні почуття їх не перекручені хронічною ворожнечею проти інших людей. Можна простежити хід внутрішнього розвитку Віри Павлівни: спочатку вона знаходить внутрішню волю, потім з’являється необхідність суспільного служіння, а потім повнота особистого життя, необхідність трудитися незалежно від особистої волі і суспільної сваволі. Усі “нові люди” це одна особа – так виникає проблема особливої людини. Така людина – Рахметов Він відрізняється від інших, тому що він – революціонер, він – єдиний індивідуалізований персонаж. Читачеві видаються його риси у вигляді питань: чому він поступив так? навіщо? Ці питання і створюють індивідуальний тип. Він – “нова” людина в його становленні, Всі нові люди – дуже надумані персонажі, і єдиний, хто пов’язаний із цією епохою, – Рахметов. Зречення від себе з “розрахунку вигід”!

Тут Чернишевський виступає не як утопіст. І в той же час існують сни Віри Павлівни як вказівка на ідеальне суспільство, до якого автор прагне. Чернишевський прибігає до фантастичних прийомів: у Вірі Павлівні в сні є сестри-красуні, старша з них – революція – умова відновлення. У цій главі доводиться поставити багато крапок, що пояснюють добровільний пропуск тексту, що однаково цензура не пропустить і в якому б оголилася головна ідея роману. Поряд із цим є образ молодшої сестри-красуні: нареченої, що позначає любов, – рівноправність, що виявляється богинею не тільки любові, але й насолоди працею, мистецтвом, відпочинком. “Десь на півдні Росії, у пустельному місці, розкинулися багаті поля, луги, сади. Стоїть величезний палац із алюмінію і кришталю, із дзеркалами, килимами, із чудесними меблями. Усюди видно, як люди трудяться, співають пісні, відпочивають”. Між героями – ідеальні людські відносини: скрізь сліди щастя і достатку, про які колись і мріяти було не можна, Віра Павлівна у захваті від усього, що бачить. Звичайно, у цій картині багато утопічних елементів, соціалістичної мрії в дусі Фур’є. Недарма у романі неодноразово виникають їхні імена в тій або іншій формі, натяками.

У романі зображені тільки сільська праця і говориться про народ “взагалі”, дуже узагальнено. Але ця утопія в головній своїй думці дуже реалістична: Чернишевський підкреслює, що праця повинна бути колективною, вільною, присвоєння плодів її не може бути частковими, усі результати праці повинні йти на задоволення запитів членів колективу. Ця нова праця повинна опиратися на високі науково-технічні досягнення, на вчені і сильні машини, що дозволяють людині перетворити землю і все своє життя. Роль робітничого класу не виділена. Чернишевський знав, що перехід від патріархальної християнської громади до соціалізму повинен бути революційним. А поки було важливо закріпити у свідомості читача мрію про краще майбутнє. Це сам Чернишевський говорить вустами “старшої сестри”, що звертається до Віри Павлівні зі словами: “Ти знаєш майбутнє? Воно світле і прекрасне. Любите його, прагнете до нього, працюйте для нього, наближайте його, переносите з нього у сьогодення скільки можете перенести”. Роман М. Г. Чернишевського – це утопія. Але у XX столітті була і антиутопія – це не вимисел, це доведення вже існуючих і прогресуючих форм до крайнього ступеня. Романи – антіутопії були написані Замятіним (“Ми”) і Оруеллом (“1984”). Вони багато в чому подібні, і, прочитавши їх, ми розуміємо, що необхідно щось міняти у суспільстві, неможливо, щоб все дійшло до того, що за тобою безупинно стежать очі “Великого брата”. Не можна жити у скляних будинках, але ж це, може бути, трапиться за певних умов.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Соціалістичний утопізм Чернишевського й роман-антиутопія XX століття Росіянин соціалістичний утопізм беріг свої джерела із французького хрис-тианоского соціалізму, представниками якого були Шарль Фур’є й Констант Сен Симон. Їх ціль полягала в тому, щоб створити благополуччя всім людям, причому реформу провести так, щоб кров не була пролита. Вони відмовлялися від ідеї рівності й братерства й уважали, що суспільство повинне...
  2. Публіцистичність у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавлівську фортецю, який став жертвою царської сваволі, не впав духом. Їм був задуманий і написаний ряд книг, у тому числі і знаменитий роман “Що робити?”, який став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був розпочатий у грудні 1862 року і закінчений через 4 місяці. Герої роману...
  3. “Нові люди” у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” М. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловській фортеці. У цьому романі він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити?”, у всій його образній системі Чернишевський намагався представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він...
  4. Чим близькі мені моральні ідеали “Нових людей” (по романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?”) Нам близький і дорогий великий російський мислитель і борець за волю народу Микола Гаврилович Чернишевський. Своєї полум’яної, різнобічної теоретической і політичною боротьбою із силами реакції Чернишевський покизал приклад безстрашності, стійкості, патриотизма й революційної последовательности в досягненні поставленої мети. Роман Чернишевського “Що делать?” запам’ятав у своїх идейно-смислових проблемах, жанровій складності й...
  5. Публічність у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавловскую міцність, ставшиший жертвою царської сваволі, не впав духом. У міцності їм був задуман і написаний ряд книг, у тому числі й знаменитий роман “Що делать?”, що став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був початий у грудні 1862 року й закінчений через 4 місяці. Герої...
  6. Добрі, сильні, чесні й умеющие в романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор...
  7. Тема праці у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Каменем спотикання для багатьох читачів роману “Що робити?” є сни Віри Павлівни. Їх важко буває зрозуміти, особливо у тих випадках, коли із цензурних міркувань Чернишевський висловив свої ідеї в занадто алегоричній формі. Але один з образів, представлених у другому сні Віри Павлівни, не викликає сумнівів у тім, для чого він...
  8. Роман Н. Г. Чернишевського “Що робити?” про людські відносини Перше прочитання роману Н. Г. Чернишевського викличе в сучасного парубка, швидше за все, усмішку. Справді, дивними здаються відносини, прийняті в сім’ї Лопухова й Віри Павлівни. У будинку існують нейтральні й ненейтральні кімнати, і в ненейтральні кімнати ні чоловік, ні дружина не можуть увійти без стукоту. Та й взагалі, увічливість подружжя...
  9. Базарів і герої Чернишевського Романи “Батьки й діти” Тургенєва й “Що робити?” Чернишевського були написані майже в один час. “Батьки й діти” в 1861 році, а “Що робити?” в 1862 році. Ця епоха підйому разночинского руху, період дії 60-е роки XIX століття, після поразки в Кримській війні й миколаївських репресіях, були для Росії кризовими...
  10. “Новi люди” в романi Миколи Чернишевського “Що робити?” Роман Чернишевського “Що робити?” є художнiм твором, що являє собою “розумовим експериментом” автора, який прагне зрозумiти можливий розвиток тих ситуацiй, колiзiй, типiв особистостей i принципiв їхньої поведiнки, що вже склалися в сучасному життi. Завдання свого твору Чернишевський вбачає в тому, щоб показати, як позитивнi iдеали, далекi вiд дiйсностi мрiй, поступово...
  11. Творчий твір: Роман Чернишевського “Що робити” Твір на тему: Еволюція задуму. Проблема жанру. Поява на сторінках “Сучасника” роману Чернишевського, що перебувало тоді в Петропавловской міцності, було подією величезної важливості як у плані суспільно-політичному, так і літературному. На всю Росію пролунало полум’яне слово письменника, що призивав до боротьби за майбутнє соціалістичне суспільство, за нове життя, побудовану на...
  12. “Нові люди” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Як треба із заголовка роману, автор хотів предста-вити якусь програму життєвої перебудови, до-торая повинна принести Росії благо. Добуток має підзаголовок “З оповідань про нових людей”. Це безпосередньо ставиться до головних героїв роману – Кірсанову, Лопухову, Вірі Павлівні. У чому їх новиз-на? Вони будують своє життя по нових принципах Життя на...
  13. Місце і роль М. Г. Чернишевського у суспільному русі 60-х років XIX століття В епоху, коли жив і творів Чернишевський, змінився характер і тип російської інтелігенції, тому що змінився її соціальний склад. Якщо в 40-і роки вона складалася в основному із дворян, то в 60-і вона стала різночинською. Феномен суспільної думки – досягнення 60-х років, його ще не було в 40-і – час...
  14. Цивільний подвиг М. Г. Чернишевського Після селянської реформи 1861 року, коли у російських селах почалися хвилювання, викликані грабіжницьким характером реформи, одержала ходіння прокламація “До панських селян”. Її авторство влада вирішили приписати Чернишевському. Однак не так-то просто було розправитися зі знаменитим літературним критиком, статті якого пропускалися царською цензурою і широко друкувалися в “Сучаснику” і “Вітчизняних записках”....
  15. Значення творчості Чернишевського для російської літератури Діяльність Чернишевського зробила величезний вплив на розвиток революційного руху в Росії. Цього ім’ям зв’язані чудові досягнення в області матеріалістичної філософії й політичної економії, естетики, літературної критики й художньої літератури. К. Маркс і Ф. Энгельс знали роботи Чернишевського й з величезною повагою озивалися як про наукові праці російського мислителя, так і...
  16. Сучасні дискусії про соціалістичний реалізм У розпал перебудови – у травні 1988р. – на сторінках “Літературної газети” були опубліковані матеріали “Круглого стола” за назвою ” чиВідмовлятися нам від соціалістичного реалізму?”, що поклали початок тривалої дискусії. Як відзначав В. Ковский, за “Круглим столом” була вперше почата спроба назвати речі своїми іменами, позначити можливі відповіді й альтернативи...
  17. Образи різночинців у романі И. С. Тургенєва “Батьки й Діти” і в романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” И. С. Тургенєв і Н. Г. Чернишевський письменники другої половини XIX століття. Обоє автора займалися обществен-але-політичною діяльністю, були співробітниками журналів “Сучасник” і “Вітчизняні записки”. Н. Г. Чернишевський був ідейним вождем, листи-кому кріпосного права. У своїх добутках писате-чи виступили за звільнення народу Головним героя-мі цих двох романів є Е. Базарів і...
  18. Роман М. Г. Чернишевського “Що робити?” про людські відносини Перше прочитання роману М. Г. Чернишевського викличе у сучасного парубка швидше за все усмішку. Справді, дивними здаються відносини, прийняті в сім’ї Лопухова і Віри Павлівни. У будинку існують нейтральні і не нейтральні кімнати, і в не нейтральні кімнати ні чоловік, ні дружина не можуть увійти без стукоту. Та й взагалі,...
  19. “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор...
  20. Художні особливості і композиційна своєрідність роману М. Г. Чернишевського “Що робити?” Нетрадиційна і незвична Для російської прози XІX століття зав’язка сюжету, більше властива французьким авантюрним романам, – загадкове самогубство, описане у першому розділі “Що робити?”, – була, по загальноприйнятій думці усіх дослідників, свого роду прийомом, що інтригує, покликаним заплутати слідчу комісію і царську цензуру. Тієї ж меті служив і мелодраматичний тон...
Соціалістичний утопізм М. Г. Чернишевського
«
»