Смішне й смутне в оповіданнях А. П. Чехова

У творах Чехова величезне число відтінків комедійного й драматичного. Чим більше вдивлявся письменник у найпростіші життєві ситуації, тим до більше несподіваних висновків приходив. Гумористичні обставини раптом оберталися драмою, а сумні події перетворювалися у фарс. Все це виражено у творах Чехова, де, як у житті, переплітаються смішне й смутне

Письменникові хочеться, щоб люди були людьми й жили як люди. Напевно, тому в оповіданнях Антона Павловича все-таки більше смутного, чим смішного. Драматизм змісту ховається за комічними ситуаціями,

учинками героїв, веселими жартами

Але поступово радісні інтонації поступаються місцем розчаруванню. Оповідання “Смерть чиновника” спочатку здається смішним. Чиновник Черв’яків пчихнув на лисину генерала й замучив “значну особу” вибаченнями. Дочекавшись генеральського гніву, “придя машинально додому, не знімаючи віцмундира, він ліг на диван і… помер”.

Історія ця трагична, тому що малює картину страшного здрібніння людини. Адже Черв’яків боявся не гніву генерала, а відсутності якої-небудь реакції. Чиновник так звик підкорятися, що не міг зрозуміти, чому “сиятельное

особу” “не розпікає” його. Також двозначний і оповідання “Хамелеон”. Поводження Очумелоза викликає й сміх і сльози. Адже він тому й “хамелеон”, що втілює в собі лукавство миру, у якому кожний повинен бути безсловесним холопом і одночасно гордовитим володарем

Чехов показує життя, що будується за законами панування й підпорядкування. По-іншому сприймати мир люди розучилися. Підтвердження цьому ми знаходимо й в оповіданні “Товстий і тонкий”. Зустріч двох гімназичних товаришів захмарюється тим, що в одного з них більше високий чин. При цьому “товстий” зовсім не збирався принижувати свого колишнього приятеля. Навпроти, він добродушний і щиро радий зустрічі

Але “тонкий”, почувши про таємного радника й двох зірках, “скулився, згорбився, звузився”. На його особі з’явилися необхідні в таких випадках “насолода й шаноблива кислота”, він огидно захихикав і став додавати до всіх слів частку “з”. Від такого добровільного холопства “таємного радника стошнило”. Так комічна ситуація обертається драмою, адже Мова йде про знищення людського в людині. Гіркі роздуми поміняють посмішку, коли читаєш оповідання “Маска”. Перед нами кращі люди міста, що з’їхалися на бал-маскарад

Хтось улаштовує в читальні клубу дебош, до глибини душі возмутивший інтелігенцію. Однак як тільки хуліган перетворюється в мільйонера, усе намагаються загладити свою провину й не знають, чим догодити “почесному громадянинові”. На перший погляд, смішне оповідання “Зловмисник”. Головний герой – безграмотний мужичонка. Його судять за те, що він відгвинтив гайку, “якої рейки прикріплюються до шпал”, щоб з її зробити грузила

Все оповідання – це діалог між “судовим слідчим” і “зловмисником”, побудований за законами абсурду. Чехів змушує нас глузувати з безглуздого, нетямущого мужика. Але за ним встає вся Росія, забита й убожіючи, тому хочеться вже не сміятися, а плакати

Найбільше на світі Чехов ненавидів добровільне рабство. До людей-холопам він був нещадний. Викриваючи їх, Чехов намагався врятувати людські душі від здрібніння


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Смішне й смутне в оповіданнях А. П. Чехова