Скорочено “Зникле око” Булгакова
Герої творів Михайла Булгакова досить різноманітні. Нерідко це – працівники медицини, лікарі й фельдшери. Лікарем є й головний герой добутку М. Булгакова “Зникле око”. Молодий, усього рік назад, що закінчив університет, він працює в глухому селищі Мурьеве, майже відірваний від цивілізації й життя у всьому її різноманітті. Але, навіть перебуваючи далеко від цивілізації, герой голиться щодня, уважаючи, що за своїм зовнішнім виглядом треба стежити в кожному випадку
Але один раз, “у світлому квітні”, коли герой збирається голити
Пологи проходять успішно, мати й дитина залишаються живі. Потім доктор вертається в лікарню, по дорозі згадуючи, що “потрібно доголитися”. На вулиці біля трьох годин дня, але герой доголиться лише до дев’яти вечора. Як тільки він хоче ввійти, як бачить, що у двір в’їжджає “віз, обліплена брудом”.
У купі ганчір’я, що лежить на возі,
Було потрібно їхати в “страшну далечінь”. На вулиці була хуртовина, темень, здається ще небагато, і вони зіб’ються зі шляхи, пропадуть в “сатанинській імлі” і акушерка, і фельдшер, і доктор, і кучері… У доктора з’являється думка – якщо вони зіб’ються зі шляхи, впорснути “собі, акушерці й кучерям морфій”. Однак заметіль незабаром ущухає й доктор благополучно приїжджає в Село Грищево, де має бути прийняти складні пологи. Пологи проходять невдало, дитина вмирає, докторові здається, що “з’явиться хтось грізн, чорний і величезний, увірветься в хату й відбере диплом”.
Але ніхто не приходить, і поганий настрій доктора переміняється думкою про те, що “треба думати не про мертву дитину, а про матір, що залишилася жива”. Заспокоєний доктор залишає село. Коли доктор виявляється у своїй кімнаті, бритва лежить на столі, він вистачає її й із презирством шпурляє вящик.
До чи гоління тепер?… Час іде своєю чергою. У роботі доктора відбувається безліч ситуацій, що вимагають розуму, сміливості, безстрашності. Ситуація із солдатом, якому доктор вириває зуб, не дає “світилу медицини” спати кілька ночей
Здається, разом із зубом вирваний шматок щелепи, солдат умре від гангрени, але все закінчується добре – у дійсності зламана лише лунка зуба. Але найбільше здивування героя викликала дитина, замість лівого ока в нього “випирав” кулю жовтого кольору завбільшки з невелике яблуко. Доктор, акушерка, фельдшер розглядають око, виникає припущення, що це мозкова грижа. Вирішено різатися
Однак баба, мати дитини, різати око не дозволяє, вимагає крапель, які звичайно не одержує; у підсумку вона їде разом з дитиною. Два дні доктор “ламає голову”, “риється в бібліотеці” у пошуках якої-небудь інформації про подібні пухлини, але нічого не знаходить. А через тиждень у лікарню приїжджає та ж баба, весела. На її руках дитина, що “дивиться на світло карими очами”. На диво доктора, ніякого жовтого міхура немає й впомине.
З’ясовується, що пухлини не було, а був усього лише гнійник, що розвився настільки, що закрив око. Коли гнійник лопнув, “усе прийшло на місце”. Докторові соромно за свою некомпетентність, і він просить бабу з дитиною вийти. У цю ніч він засипає з думкою про те, що завжди й скрізь “потрібно покірно вчитися”.
Так завершується добуток М. Булгакова “Зникле око”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)