Скорочено “Життя – це сон” Кальдерона

У безлюдній гірській місцевості, неподалік від двору польського короля, заблукали Росаура, знатна дама, переодягнена в чоловічий одяг, і її слуга. Наближається ніч, а навколо ні вогника. Раптом подорожні розрізняють в напівтемряві якусь вежу, з-за стін якої їм чуються скарги і стогони: це проклинає свою долю закутий у ланцюги Сехізмундо. Він нарікає на те, що позбавлений свободи і тих радощів буття, що дані кожному народилася на світло. Знайшовши двері вежі незамкненими, Росаура і слуга входять в башту і вступають в розмову з Сехізмундо, який

вражений їх появою: за все своє життя юнак бачив тільки одну людину – свого тюремника Клотальдо.

На звук їхніх голосів вдається заснув Клотальдо і кличе стражників – вони всі в масках, що сильно вражає подорожніх. Він загрожує смертю непроханим гостям, але Сехізмундо рішуче заступається за них, погрожуючи покласти кінець свого життя, якщо той їх зачепить. Солдати відводять Сехізмундо, а Клотальдо вирішує, відібравши у подорожніх зброю і зав’язавши їм очі, проводити їх подалі від цього страшного місця. Але коли йому в руки потрапляє шпага Росаури, щось у ній вражає старого, Росаура пояснює, що людина,

яка дала їй цю шпагу (імені його вона не називає), наказав вирушити до Польщі і показати її самим знатним людям королівства, у яких вона знайде підтримку, – в цьому причина появи Росаури, яку Клотадьдо, як і всі навколишні, приймає за чоловіка.

Залишившись один, Клотальдо згадує, як він віддав цю шпагу колись Вьоланте, сказавши, що завжди надасть допомогу тому, хто принесе її назад. Старий підозрює, що таємничий незнайомець – його син, і вирішує звернутися за порадою до короля в надії на його правий суд. За тим же звертаються до Басіле, королю Польщі, інфанта Естрелья і принц Московії Астольфа. Басіле доводиться їм дядьком, і в нього самого немає спадкоємців, тому після його смерті престол Польщі має відійти одному з племінників – Естрелья, дочки його старшої сестри Клоріне, або Астольфа. сина його молодшої сестри Ресізмунди, яка вийшла заміж в далекій Московії.

Обидва претендують на цю корону: Естрелья тому, що її мати була старшою сестрою Басіле, Астольфа – тому, що він чоловік. Крім того, Астольфа закоханий у Естрель і пропонує їй одружитися і об’єднати обидві імперії. Естрелья небайдужа до красивого принца, але її бентежить, що на грудях він носить портрет якоїсь дами, який нікому не показує. Коли вони звертаються до Басіле з проханням розсудити їх, він відкриває їм ретельно приховану таємницю: у нього є син, законний спадкоємець престолу. Басіле все життя захоплювався астрологією і, перед тим як дружина його повинна була звільнитися від тягаря, обчислив по зірках, що синові уготована страшна доля; він принесе смерть матері і все життя буде сіяти навколо себе смерть і розбрат і навіть підніме руку на свого батька.

Одне з пророцтв збулося відразу ж: поява хлопчика на світ коштувало дружині Басіле життя. Тому король польський вирішив не ставити під загрозу престол, батьківщину і своє життя і позбавив спадкоємця всіх прав, уклавши його в темницю, де він – Сехізмундо – і виріс під пильною охороною і наглядом Клотальдо. Але тепер Басіле хоче різко змінити долю наслідного принца: той опиниться на троні і отримає можливість правити. Якщо їм будуть керувати добрі наміри і справедливість, він залишиться на троні, а Естрелья, Астольфа і всі піддані королівства принесуть йому присягу на вірність.

Тим часом Клотальдо призводить до короля Росауру, яка, зачеплена участю монарха, розповідає, що вона – жінка і опинилася в Польщі в пошуках Астольфа, пов’язаного з нею узами любові – саме її портрет носить принц Московії на грудях. Клотальдо надає молодій жінці всіляку підтримку, і вона залишається при дворі, у свиті інфанти Естрель під ім’ям Астрея. Клотальдо за наказом Басіле дає Сехізмундо усипляючий напій, і, сонного, його перевозять до палацу короля.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Скорочено “Життя – це сон” Кальдерона