Скорочено ЖАРТІВЛИВІ КОЛОМИЙКИ – КОЛОМИЙКИ
Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці,
Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.
На причіпку молотив, у запічку віяв,
Під припічком наорав, пшениці насіяв.
Ой Іван-подолян ходив з посторонком,
Вперезався комишем, підпирався ворком.
Тримав став на печі, черпав воду саком,
Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком.
Ой ішов я з вечорниць та попід городи,
Замотався в гарбузи та й наробив шкоди.
Як зачали старі баби кочергами гнати,
То я мусив гачі дерти, гарбузи латати.
Утікав я од Параски через перелазки,
Якась
А я кричу: – Гвалту, люди, чого біда хоче? –
А по мені четвертий раз: – Не ходи поночі!
Як ішов я через село, курка мене вздріла,
Якби не та паличенька, була б мене з’їла.
Закувала зозулидя та й сіла на ганок,
Ішов Іван від Марії, загубив топанок.
Я гадала, що то сито, а то обичайка,
Я гадала, що то хлопець, а то величайка.
Ой скрипочка би не грала, якби не той смичок,
Не була би жінка бита, якби не язичок.
Та журюся, хлоп молодий, що ми жона схудне:
Доки зварить дещо їсти, то уже полуднє.
Ой нікому так не добре, як мені самому:
Чужі
Ой Юрику молоденький, щось в коморі шкребче,
Біжи, біжи виганяти – кіт молоко хлебче.
Ой мала я миленького, ой мала я, мала,
Поставила на ворота, та й ворона вкрала.
Ой мала я хлопця, ой хлопця Андруха,
Посадила над водою, та й украла муха.
У зеленій полонині паса баран чорний,
Не такий ти, хлопче, гарний, як дуже говорний.
Роботящий легінище, нема що казати:
До Півночі за дівками, до полудня – свати.
Егей, файна дівка, файна, шкода, що лінива:
Штири днини горшки мокли, а п’ятої мила.
Когут піє, когут піє, а курка кокоче,
Стара мама блюда миє, бо дочка не хоче.
Є у мене файний легінь, ім’я йому Митер,
Лінується до ня прийти один кілометер.
Такий у ня, мамко, любко, що вміє гуляти,
А не вміє коло плота кілок затесати.
Ой Олена прибілена красно ся вбувала,
Коровиці не доїла – хвоста ся бояла.
Та чотири легіники сіно обертали,
Миша в сіні шелеснула – вони повтікали.
Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє:
На роботі – замерзає, коло миски – пріє.
Коломийки заспіваймо, хай почують всюди,
Най з ледаря і п’яниці посміються люди.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)