Скорочено ВСЯКОМУ ГОРОДУ НРАВ Й ПРАВА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
Из сего зерна: Блажен муж,
Иже в премудрости умрет и
Иже вразумЪ своем поучается с
ВятынЪ (Сирах)
Всякому городу нрав и права;
Всяка имЪет свой ум голова;
Всякому сердцу своя есть любовь,
Всякому горлу свой есть вкус каков.
А мнЪ одна только в свЪтЪ дума,
А мнЪ одно только не йдет с ума.
Петр для чинов углы панскіи трет,
Федька-купец при аршинЪ все лжет.
1 Маю лисячий хвіст, а погляд вовчий – тобто хитрий та жорстокий.
Тот строит дом свой на новый манЪр,
Тот все в процентах, пожалуй, повЪрь!
А
А мнЪ одно только не йдет с ума.
Тот непрестанно стягает грунта,
Сей иностранны заводит скота.
ТЪ формируют на ловлю собак,
Сих шумит дом от гостей, как кабак, –
А мнЪ одна только в свЪтЪ дума,
А мнЪ одно только не йдет с ума.
Строит на свой тон юриста права,
С диспут студенту трещит голова.
ТЪх беспокоит Венерин амур,
Всякому голову мучит свой дур, –
А мнЪ одна только в свЪтЪ дума,
Как бы умерти мнЪ не без ума…
Смерте страшна, замашная косо!
Ты не щадиш и царских волосов,
Ты не глядиш, гдЪ мужик, а где царь, –
Все жереш
Кто ж на ея плюет острую сталь?
Тот, чія совЪсть, как чистый хрусталь.
DE LIBERT АТЕ
Что то за вольность? Добро в ней какое?
Ины говорят, будто золотое.
Ах, не златое, если сравнить злато,
Против вольности еще оно блато.
О, когда бы ж мнЪ в дурнЪ не пошитись,
Дабы вольности не мог как лишитись.
Будь славен вовЪк, о муже избранне,
Волности отче, герою Богдане!
АФОРИЗМИ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
Ні про що не турбуватися, ні за чим не турбуватися – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух.
Не все отрута, що неприємне на смак.
Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Більше думай і тоді вирішуй.
Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше прекрасніше здіймається вона догори.
Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
Як нерозумно випрошувати те, чого сам можеш досягти!
Пізнаєш істину – ввійде тоді у кров твою сонце.
Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з ними; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва – відхили лише вхід удушу свою.
Не розум від книг, а книги від розуму створились.
Афоризми українського філософа не втрачають своєї актуальності й тепер, оскільки в них висловлені глибокі істини людського буття.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)