Home ⇒ 📕Скорочені твори ⇒ Скорочено “Ттри листки за вікном” Шевчука

Скорочено “Ттри листки за вікном” Шевчука

Вічність несита, коли не завдає жалю

А я, як був, так і тепер подорожній.

Де викладено передмову Турчиновського до читальника

Перепрошую тебе, дорогий читальнику, за те, що забираю час, який ти міг би вжити на господарювання, на прогулянку по саду, а коли любиш працю, на догляд того саду. Але мова сьогодні до того, кого захопив неспокій і хто шукає свого саду не у речах матеряльних, а в іншому, чого прагне неупокорена душа. Такі на цій землі волею божою теж навіщось творяться, і їхнє покликання жити і дороги, наче їжу, через себе перепускати.

Зрештою, такою неупокореною душею, признаюся щиросердно, є і я, тож у цій бесіді з тобою, дорогим читальником, шукаю собі товариша і співбесідника; хай не знаю я тебе і в якому часі житимеш, маю в тобі невідхильну потребу.

Насамперед хочу оповісти одну невелику історію. Повернувшись із церкви, спочивав я по трудах своїх у садку, коли ж побачив, що назустріч мені простує якийсь юнак. Був він добрий на вроду і мав розумні очі. Підійшов під благословення і перепросив мене, що завітав так нагло, але давно прагне зі мною зустрічі й хоче дещо запитатися. Я хитнув головою і запросив гостя сісти в затінку великої яблуні

на травяній лаві.

Питай, сину мій, сказав я. Але передусім: хто ти такий і назви мені своє імя.

Він схилив голову, і щоки йому покрив легкий румянець. Я придивився до нього: про щось нагадував мені цей юнак, далеке й призабуте.

Назвати себе не штука, сказав він. Але чи потрібно це вам?

Він зирнув на мене, і був той погляд ніжний і сумовитий. Так ми й дивилися якийсь час один на одного, ніби впізнавали. Сонце пробивалося крізь гілля яблуні й обкидало мого співрозмовника світлими латками; мені здалося, що торкнулося мого серця щось тонке і давно знайоме найніжніша лапка, котра чіпає ще ніжнішу павутину. Ця музика прозвучала в глибині мого єства сумно й приглушено юнак таки мене схвилював.

Прийшов до вас, отче, сказав він, здалеку, прочувши про вашу мудрість.

Не люблю похвальби, тому промовчав.

Кажуть, пережили ви чимало пригод, перш ніж осісти тут, повів далі той молодик. Отож мене цікавить таке: чи були ті пригоди конче вам потрібні й пожиточні і чи не ліпше упокоритися душею відразу, осівши й заходившись біля корисного діла?

Гострою колючкою дряпнуло мене те запитання, але на вуста лягла спокійна всмішка.

Хто зна спроквола проказав я. Не так усе на світі просто. Один хоче вчинити так, як кажеш ти, сину мій, а інший навпаки. Іншому покладено перейти не одну біду й пережити безліч пригод, щоб дійти до того-таки спокою й миру душевного.

Молодик світив супроти мене гострим, напруженим поглядом.

Осівши відразу, сказав він, ви могли б учинити більше добра. Чи не було зайвою тратою сили ваше неупокорення? Чи блукання ваше не те, що звуть манівцями?

Біля нас важко прогув джміль, і я провів його поглядом. Стало мені навіть гаряче, і я скинув бриля, поклавши його на коліно.

Кожен із нас приходить у світ неоднаково, сказав я. Один знаходить собі призначене, ледве продерши очі, Всі немовлята схожі, але на кожному осібний карб, бо в кожного своя доля: один міщанином стане, а другий землю оратиме. Ще один царем, а інший попом. Войовником чи майстровим. Кожен віднайде собі житло й дружину. Але з-поміж тих певних вирізняються ще непевні. Над ними запалюється дальша зірка, бо все Їхнє наступне життя стає чомусь смугою найрізноманітніших пригод і трафунків.

Юнак повернувся боком до мене й дививсь кудись у далечінь, де сонце синило простір і де мерехтів у тій просині невеликий гайок. Його профіль малювався на зеленому тлі, і я знову придивився до нього пильніше. І вдруге повернулося те, що відчув передусім, торкнула павутину найніжніша лапка, і смуток, теплий і щедрий, залив мені серце, аж затремтіло воно в грудях. Щоб не виказати хвилювання, я зняв із коліна бриля і почав роздивлятися його; в одному місці солома порвалася, і я торкнув прорву пальцем.

Що хочеш запитати мене ще, сину? мовив я.

Юнак здригнувся. Швидко встав і вклонився мені.

Перепрошую, отче, сказав наче й занепокоєно, а може, кудись і поспішаючи.

Ні за що перепрошувати, мовив я: чомусь не хотілося, щоб юнак ішов геть. Можеш питати все, що заманеться.

Я спитав усе, мовив юнак. Сердечно вам дякую.

Тоді дозволь запитатись і в тебе, зупинив його, бо аж поривався йти. Ветхий я вже й недобачаю добре. Чи не зустрічалися ми з тобою раніше?

Авжеж! загадково відказав юнак.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Скорочено “Панна квітів” Шевчука Ця книжка, що лежить перед тобою, читачу, писалася давненько, коли мої дочки були ще малі. Історія складання її цікава, і я хочу її розповісти, щоб і тобі був зрозумілий підзаголовок: “Казки моїх дочок”. Якось підійшла до мене тоді шестирічна дочка Юліана і каже: – Тату, ось ти письменник, а ми...
  2. Скорочено “Дім на горі” Шевчука У душі Володимира панував тихий і незвичний спокій. Його радувало все – і горобці в поросі, і дим із димарів, і молодиця з відрами. Він зайшов на шкільне подвір’я, сторож недовірливо до нього поставився, аж поки не подивився його, нового директора, документи. Повів у кімнату, завалену мотлохом та запилену. Прийшла...
  3. Скорочено “Дiм на горi” Шевчука У душі Володимира панував тихий і незвичний спокій. Його радувало все – і горобці в поросі, і дим із димарів, і молодиця з відрами. Він зайшов на шкільне подвір’я, сторож недовірливо до нього поставився, аж поки не подивився його, нового директора, документи. Повів у кімнату, завалену мотлохом та запилену. Прийшла...
  4. Ідейно-художній аналіз новел “Новина”, “Кленові листки” Василь Стефаник дуже любив дітей. Дітям він присвятив найліричніші свої твори – новели “Новина”, “Катруся”, “Кленові листки”. Родинні драми, зумовлені соціальними причинами, відображені в новелі “Кленові листки”. Головна дійова особа – заробітчанин Іван. Його дружина народжує четверту дитину, а сама тяжко хворіє. Ввечері батько покликав кумів, пригощає їх і скаржиться...
  5. Образ Дому у творчості В. Шевчука І. Дім – як “обитель свого духу”. (Образ Дому є лейтмотивом у багатьох романах, Повістях, оповіданнях В. Шевчука, причому – різних за жанром. Хіба не з ві­кон дому побачив автор українську історію трьох століть у романі “Три листки за вікном” (1986), удостоєному Шевченківської премії за 1987 рік? У кожному творі...
  6. Особливості індивідуального стилю В. Шевчука ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК Особливості індивідуального стилю В. Шевчука Свою творчу діяльність В. Шевчук, письменник-філософ, розпочав у 60-і роки. Та свої повісті і романи він роками писав “у стіл”, без надії на публікацію – його переконання не дозволяли йому служити владі і творити у жорстких...
  7. “Душевна роздвоєність людини у романі-притчі Валерія Шевчука “Дім на горі” Валерій Шевчук є одним із українських письменників, творчий старт якого відбувся в середині минулого століття, а ось його творче змужніння перепало на застійні роки, період панування в радянській літературі соціалістичного реалізму. Письменник дуже швидко зрозумів, як за абсурдних умов того часу можна було зберегти не тільки своє істинне обличчя, але...
  8. Підтекстовий викривальний пафос роману-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному…” розкриття сутності тоталітарного суспільства Підтекстовий викривальний пафос роману-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному…” – розкриття сутності тоталітарного суспільства Закони існування людського суспільства настільки складні та суперечливі, що часто здаються нам абсурдними. Загострене відчуття цієї абсурдності буття лягло в основу цілого модерністського літературного напряму – екзистенціоналізму, що базувався на концепціях однойменної філософії, найвідомішими представниками якого...
  9. Синтез готичних та фольклорно-фантастичних елементів у романі-баладі В. Шевчука “Дім на горі” Роман-балада В. Шевчука – незвичайний твір як за змістом, так і за фор­мою. Тут можна знайти елементи естетики бароко й романтизму, образи – символи, сторінки, писані реалістично та імпресіоністично. Все це у Шевчука працює заради пошуків душевної гармонії, пошуків любові у широкому розу­мінні цього слова. Герой естетики бароко – постать...
  10. “Страх перед світом, душевна роздвоєність може призвести до загибелі: за новелою В. Шевчука “Панна сотниківна” У свідомість людини вже давно увійшло подвійне поняття світлого і темного – символів одвічної боротьби добра і зла. Вчені, які вивчають народний фольклор, вже давно помітили, що система народних обмежень, заборон та забобонів, що складалася на протязі багатьох століть – це зовсім не ознака низького рівня розвитку суспільства, а своєрідний...
  11. Скорочено ЛІЛЕЯ “За що мене, як росла я, Люде не любили? За що мене, як виросла, Молодую вбили? За що вони тепер мене В палатах вітають, Царівною називають, Очей не спускають З мого цвіту? Дивуються, Не знають, де діти! Скажи мені, мій братику, Королевий Цвіте!” “Я не знаю, моя сестро”. І Цвіт...
  12. Скорочено ГАЗЕЛІ – ГАФІЗ ГАФІЗ ГАЗЕЛІ Серце – скинія святині: для любові тихий храм. Очі – дзеркало, щоб любо відбивалася ти там. Я забув і сьогосвітнє, й тогосвітнєє життя: Ти – єдина в мене пані, сам в ярмо хилюся я. Та чи зважусь я ступнути на поріг твоїх палат, Де й зефір не сміє...
  13. Скорочено ВОВК І ЯГНЯ – ЕЗОП ЕЗОП Байка (від давньорус. баять, баїти, тобто говорити, розповідати – невеликий, частіше віршований алегоричний твір повчально-гумористичного або сатиричного характеру. Життя людини в байках відображається в образах тварин, рослин чи речей або зводиться до умовних стосунків. Важливе місце у композиції байки посідає мораль, тобто головний висновок, який подається переважно наприкінці її....
  14. Скорочено ДАЖБОГ І ЖИВА Мовив якось Сокіл-Род до Білобога й Перуна: “Негоже нам, богам, залишати дітей своїх напризволяще, мусимо допомогти їм”. І тоді Творець зніс Золотий Жолудь і Золоте Зернятко, і повелів Білобогові посадити їх на Землі й полити Живою Водою. Коли Білобог виконав наказ, сталося диво. З Жолудя виріс крислатий Дуб, на верхівці...
  15. Скорочено ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ – КОЛОМИЙКИ Коломийки – коротенькі жартівливі пісеньки, що використовуються як приспівки до танцю, або виконуються незалежно. Коломийки часто об’єднуються у в’язанки, які не мають сталого змісту, а залежать від вподобань виконавця та обставин виконання. Справжня коломийка має спеціальну будову – вона повинна складатись з 2-х рядків, у кожному з яких повинно бути...
  16. Скорочено “Жар птиця” Було у царя три сини: два розумних, а третій – дурень. Вирішили Іони поїхати з батьківщини – світу подивитися. Сказав їм батько сідлати собі коней. Старші брати вибрали найкращих коней, а молодший – найгіршого. Їдуть та й їдуть, аж бачать – три стовпи стоять, і від них дороги – прямо,...
  17. Про жар-птицю та вовка Скорочено Було у царя три сини: два розумних, а третій – дурень. Вирішили Іони поїхати з батьківщини – світу подивитися. Сказав їм батько сідлати собі коней. Старші брати вибрали найкращих коней, а молодший – найгіршого. їдуть та й їдуть, аж бачать – три стовпи стоять, і від них дороги – прямо,...
  18. Скорочено “У сні ти гірко плакав” Казакова Ми з товаришем стояли й розмовляли біля нашого будинку. Ти ж проходжувався біля нас, серед квітів і трави, які були тобі по плечі, і з особи твого не сходила невизначена напівпосмішка, що я марне намагався розгадати. Набігавшись по кущах, підходив до нам іноді спанієль Чиф. Але ти чомусь боявся Чифа,...
  19. Скорочено КРАСНИЙ ІВАНКО І ЗАКЛЯТЕ МІСТО – НАРОДНІ КАЗКИ Пішла якось бідна жінка до міста. Та ось назустріч їй чоловік. Він сказав, що може виручити жінку з бідності, якщо вона продасть те, про що сама не знає. Жінка погодилась. Але вона не знала про дитину, яку вже носила під серцем. А чоловік той виявився чортом. Він і справді понаносив...
  20. Скорочено “Вечір у Клэр” Гайзданова Дитинство. Сім’я часто переїжджає. Батько, спогади про яке так дороги героєві, лісничий. Він відданий сім’ї, поглинений “хімічними досвідами, географічними роботами й суспільними питаннями”. На ніч батько розповідає синові нескінченну казку: всією сім’єю вони пливуть на кораблі, на якому капітан – сам хлопчик, Коля. Мати, мовчазним, поглиненим читанням, що глибоко почуває....
Скорочено “Ттри листки за вікном” Шевчука
«
»