Скорочено “Осліплення” Канетти по главах – Частина 1
У Кина немає сім’ї, адже жінка обов’язково висуне вимоги, виконувати які “чесному вченому й у сні не прийде в голову”. Особистих зв’язків він ні з ким не підтримує, у наукових конгресах, на яких його з повагою запрошують як першого китаїста свого часу, не бере участь. Відмовляється Кин і від викладання у вузах, цим можуть займатися “посереднього голови”. У тридцять років він відписав свої череп з його вмістом інституту дослідження мозку. Найбільшою небезпекою, що загрожує вченому, Кин уважає “нетримання мовлення” і віддає
Він володіє більш ніж дюжиною східних мов, а деяк західні виявляються йому зрозумілі самі собою. Найбільше на світі для себе Кин боїться сліпоти. Господарство професора вже вісім років веде “відповідальна” економка Тереза, який він задоволений. Вона щодня протирає пил у чотирьох кімнатах його бібліотеки й готовить їжу. Під час прийому їжі, смак якої йому байдужний, учений буває зайнятий важливими думками, а жування й травлення відбуваються самі собою
Тереза одержує від Кина гарна платня, достатнє, щоб на ощадну книжку відкласти й мати зміну синіх накрохмалених
Але вона вважає себе “чималою жінкою” і потай розраховує на прихильність професора. Тереза точно, до мінут, знає строгий розпорядок дня хазяїна. Але перед ранковою прогулянкою існують таємничі сорок п’ять мінут, коли ніяке підслуховування не допомагає встановити рід його занять
Тереза припускає якийсь порок, може бути, він ховає труп жінки або наркотики. Вона проводить розшуки й не втрачає надії розкрити таємницю. Спілкування Терези й Кина зводиться до обміну необхідними фразами. Лексикон економки вбогий, не більше п’ятдесятьох слів, але Кин цінує її небагатослівність і відданість бібліотеці. Вона при ньому виставляє за двері сусідського хлопчика, що прийшов за обіцяною йому якось професором, по помилці, книгою на китайській мові
У нагороду розчулений Кин дає економці почитати один пошленький романчик, що колись брали в нього всі шкільні приятелі. Незабаром Кин виявляє цю забруднену книжку, що лежить у кухні на вишитій оксамитовій подушечці під пальцями Терези, одягненими в білі рукавички. Вдобавок Тереза намагалася вивести застарілі плями. Кин розуміє, що має справу з жінкою, милосердної до книг, “святий”. Вражений учений віддаляється в бібліотеку, де, як завжди, довго розмовляє й полемізує із книгами і їх авторами
Конфуцій надає йому рішучості, і Кин кидається на кухню до тої, чиє серце належить книгам, повідомляючи про своє бажання женитися на ній. Після скромного обряду одруження з першої ж шлюбної ночі Кин виявляється неспроможним як чоловік. Тереза розчарована, але впевнено почуває себе в ролі дружини й господарки й поступово забирає собі три кімнати бібліотеки, захаращуючи їх купленої по дешевці меблями. Для Кина головне, щоб вона не заважала йому працювати й не торкала книги
Він намагається бути подалі від дружини, її товстих червоних щік і синьої накрохмаленої спідниці. Коли вона вторгається з новими меблями в його кабінет, учений вважає за необхідне попередити своїх улюбленців про небезпеку, про “стан війни” у квартирі. Піднявшись на драбині під саму стелю, вона звертається до книг з “маніфестом” про захист від ворога, а потім падає зі сходи й непритомніє. Тереза знаходить чоловіка лежачої на килимі й приймає його за “труп”. Їй жаль прекрасний килим, забруднений кров’ю, і “майже жаль” чоловіка
Протягом години вона шукає його заповіт, розраховуючи, що їй залишена мільйонна сума. Вона не сумнівається, що чоловік, якому повинне бути зрозуміло, що він умре раніше своєї “молодий” дружини, подбав про це. Не знайшовши заповіту, Тереза кличе на допомогу воротаря Бенедикта Пфаффа, здоровенного здорованя, поліцейського на пенсії. Злісний Пфафф поважає в будинку тільки Кина, одержуючи від нього щомісяця грошовий “презент”.
Він думає, що “проходимка” Тереза вбила свого чоловіка й на цьому можна заробити. Воротар уже представляє себе свідком на процесі по вбивству, а варта поруч Тереза шукає виходу з небезпечної ситуації й думає про спадщину. У цей час Кин приходить у себе й намагається встати
Цього від нього ніхто не очікує. Обурена Тереза заявляє чоловікові, що чималі люди так не надходять. Пфафф переносить професорський “кістяк” на ліжко. Під час хвороби Кина Тереза по-своєму піклується про нього, але не забуває, що він “дозволив собі жити далі”, хоча, по суті, уже вмер
Вона прощає це йому, їй потрібно заповіт, про що він тепер чує десятки разів у день. До Кина доходить, що дружину цікавлять тільки гроші, не книги. Для вченого, що живе на батьківську спадщину, витрачена в основному на бібліотеку, гроші не мають значення
Навещающего його заради “презенту” Пфаффа Кин кваліфікує з позиції історії як “варвара”, “найманого воїна”, але його дружині не перебуває місця в жодному різновиді варварства. – тереза марне намагається роздобути в коханці молодого продавця меблевого магазина. Пошкодувавши себе, вона якось плаче в присутності “винуватого у всім” чоловіка. А йому, приголомшеному її нескладними мовленнями, чудиться, як звичайно, щось інше, вираження любові до нього, ученому
Коли непорозуміння з’ясовується й Кин “документально” пояснює дружині, як мало грошей залишилося в нього, щоб скласти заповіт, Тереза шаленіє. Для Кина життя перетворюється в божевільний будинок, де його б’ють і морять голодом. Тепер Тереза безуспішно розшукує банківську книжку чоловіка й уважає його “по праву” “злодієм”.
Нарешті, усвідомивши, що “її” квартира не “богадільня” для “дармоїдів”, вона виганяє чоловіка на вулицю, шпурляючи вслід йому порожній портфель і пальто, не знаючи, що в кишені пальто й лежить банківська книжка. Кин “завалений роботою”, він ходить по книгарнях, купує книги й ночує в найближчій до магазина готелю. Всі вантаж, що збільшується, своєї нової бібліотеки вчений “носить у голові”. Харчується він де прийде й один раз попадає в будинок терпимості, сам про тім не відаючи
Там він зустрічає горбаня Фишерле, жагучого шахіста, що мріє обіграти чемпіона миру Капабланку й улаштуватися так, щоб є й спати можна було “під час ходів супротивника”. А поки він годується за рахунок дружини-повії й шахрайства. – ознайомившись при нагоді із умістом гаманця Кина, фишерле погоджується стати “асистентом” ученого, допомагаючи йому по вечорах “вивантажувати книги з голови” і “розставляти” на полках. Кин почуває, що горбань його розуміє, це “родинна душа”, що бідує в освіченості, фишерле ж уважає Кина аферистом і божевільним, але стримує своє нетерпіння, знаючи, що гроші однаково перейдуть до “розумного”, тобто кнему.
Горбань приводить Кина в ломбард, де закладають всі, у тому числі й книги. Тепер Кин вистоює в ломбарді, виловлюючи “грішників” із книгами й викуповуючи їх за гарною ціною. “Грішників” починає поставляти розумний Фишерле. Через них, з метою підвищення суми викупу, він повідомляє Кину свою вигадку, що Тереза вмерла
Кин щасливий, він вірить відразу ж, адже вона повинна була вмерти від голоду, замкнена їм, “пожираючи себе по шматках”, збожеволівши від жадібності до грошей. Кин сам придумує, як “найманий воїн” знайшов “труп” Терези і її синю спідницю, як пройшли похорони. А до Фишерле перекочовує солідна сума, на яку вже можна їхати в Америку, до Капабланке. Зненацька Кин зіштовхується з Терезою і її коханцем, що став, Пфаффом, які принесли в ломбард його книги
Кин закриває ока й не сприймає “померлу” Терезу, але книги однаково бачить, навіть намагається відняти. Тереза лякається, але, помітивши товстий гаманець у відстовбурченій кишені в Кина, згадує про банківську книжку й возмущенно волає, обвинувачуючи його в злодійстві. Всіх трьох і що появились Фишерле оточує юрба, який уже ввижаються трупи, убивства, крадіжки
Юрба б’є безмовного Кина, хоча “убогість атакується поверхні, його, що” не приносить задоволення. Фишерле благополучно ховається в юрбі, коли поліція веде трійцю. У поліції Кин визнає себе винним в убивстві дружини, довівши її до голодної смерті. Він просить поліцейських пояснити, яким образом його померла дружина в тій же накрохмаленій синій спідниці коштує поруч і говорить на своїй примітивній мові. Погладжуючи ненависну спідницю Терези, Кин визнає, що страждає галюцинаціями, і ридає
Його мовлення кожний сприймає по-своєму. Тереза розуміє, що Кин убив свою “першу” дружину. Воротар згадує свою дочку, що він довів до смерті
Комендант поліції представляє Кина аристократом з ідеально зав’язаною краваткою, що ніяк не вдається йому самому. Нарешті, він виштовхує всіх за двері. Пфафф забирає Кина із собою в привратницкую, де Кин хоче пожити, поки з його квартири не зникне захід трупа, що розклався Терези
(2 votes, average: 4.50 out of 5)