Скорочено “Одіссея” Гомера

Одіссей, бувалий муж, довго блукав світом, бачив міста і різні звичаї, столицю троян, в морі зазнав біди. Німфа Каліпсо тримала його в гроті, бажаючи мати його чоловіком. Але він прагнув своєї вітчизни й дружини. Розгніваний Посейдон весь час його переслідував, аж поки Одіссей дістався до рідного краю. Афіна, навпаки, співчувала йому. Тому вона злетіла з високих олімпійських вершин і стала при самих Одіссеєвих дверях із списом в руці, прибравши вигляд тафійського ватажка Мента.

Телемак, син Одіссея, одразу помітив богиню. Він тоді був дуже засмучений,

“мовчки сидів поміж женихами й думкою батька собі уявляв благородного, як він з’явиться раптом і всіх женихів повигонить із дому, честь свою верне і стане господарем власних маєтків”. Афіна звернулася до нього і сказала, що його батько живий, “він лише забарився на морі широкім, дикі й жорстокі мужі десь на осторові, хвилею митім, силою, мабуть, його проти волі тримають у себе. ” Вона порадила Телемаку взяти кращий корабель та попливти і розпитати про батька у Вісниці Зевса, Нестора та Менелая. Якщо почує, що батько живий, треба його ждати цілий рік, а як довідається, що мертвий, слід повертатися додому,

щоб справити урочистий похорон.

“Руном овечим укритий, всю ніч Телемак, на постелі лежачи, думав про путь, в яку закликала Афіна”.

Коли Одіссей був у царя Алкіноя, на площі вони зустріли богиню Афіну. Вона перевтілилась в царського вісника, що кожному наказував збиратися на майдані для проведення спортивних змагань та щоб побачити прекрасного, богоподібного Одіссея. Чужинець мріяв про те, щоб йому допомогли дістатися вітчизни якомога швидше. Цар Алкіной запросив мореплавця, щоб пригостити. За наказом царя 52 моряка повинні були на новому кораблі доправити Одіссея додому.

На іграх Одіссей повинен був своєю силою здобути прихильність феакійців.

Тим часом Алкіной покликав аеда Демодока. Муза того при народженні наділила злом та добром: очі закрила йому та подарувала солодкий голос. Він заспівав пісню про хороброго Ахілла та мудрого царя Одіссея.

Мореплавець увесь час ховав обличчя під мантією, щоб не бачили люди, як він плаче, який він засмучений. Але кмітливий цар Алкіной одразу ж це помітив.

Після обіду та співів почалися змагання. Феакійці були спритними в боротьбі, киданні диска, швидко бігали, але Одіссей не брав участі в цьому. Тоді Евріал, син Алкіноя, запросив його до боротьби. Мореплавець відмовився, й Евріал посміявся з нього, сказав, що, мабуть, чужинець займався торгівлею, намагався заробити якомога більше грошей, а не був справжнім моряком.

Одіссей образився і жбурнув дуже далеко здоровенний камінь, що був набагато важчим за диск. І богиня Афіна, яка прибрала вигляд старого судді, визнала, що він переміг у змаганні. Все ще обурений, Одіссей викликав юнаків на боротьбу, лише з привітним господарем він не захотів сваритися. Мореплавець сказав, що кине спис далі, ніж вони стрілу.

Натомість Алкіной запропонував послухати, як співає Демодок, і подивитись на танці феакійців.

Демодок згадав веселу пісню про Гефеста, Кіприду та Арея. Одіссею танці сподобались, і він подякував за все Алкіною. Евріал попросив вибачення в гостя та подарував свого меча, цариця – тонкий хітон, а Алкіной – дорогоцінний золотий глек, щоб мореплавець весь час згадував про феакійців удома. Дружина Алкіноя порадила Одіссею зав’язати подарунки так, щоб у дорозі нічого не вкрали. Так він і зробив.

Коли мореплавець омив своє тіло і вдягнув хітон, Навсікая, донька царя, була вражена його вродою.

Сіли обідати, Одіссей, розчулений піснями Демодока, запропонував пригостити аеда смачною вепрятиною. А потім співець виконав баладу про те, як Одіссей збудував троянського коня та хитрістю здолав ворога. Мореплавець знову пролив сльози. Цар Алкіной наказав Демодоку замовкнути, бо не всі гості веселі від його пісень, а Одіссея запитав, як його величають на батьківщині, щоб скоріше доправити чужинця додому.

Одіссей і кіклоп Поліфем

Одіссей із супутниками припливли в край кіклопів. Ті “ні ораниці не орють, ні рослини не садять, в них і без оранки-бо і несіяне все виростає”. У них нема ні законів, ні зборів народних. Кіклопи не знали людської праці й дбали тільки про своїх кіз. Жили вони в печерах, кораблів не мали, хоча пристань неподалік острова була зручна. Одіссей з друзями вийшов на берег цього острова, і вони, знесилені, поснули.

Прокинувшись вранці, вони побачили безліч кіз і поласували ними.

Наступного дня, “щойно з досвітньої мли заясніла Еос розоперста”, Одіссей запропонував дістатися кіклопів та з’ясувати, “чи доброзичливі серцем, гостинні і богобоязкі” вони.

Мореплавці побачили двір і печеру, в якій жив самотній велетень. У нього було лише одне око. Одіссей, обравши дванадцять супутників, узявши з собою міцного червоного вина, увійшов у печеру.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Скорочено “Одіссея” Гомера

Categories: Скорочені твори

Links