Скорочено НЕОПАЛИМА КУПИНА
Якось польський та угорський королі об’єднали війська й узяли в облогу славне місто Дорогобуж. Жителям запропонували без бою здатися у полон.
Ось прибув посланець із Дорогобужа і передав королям у відповідь бадилину з листям, схожим на ясенове, та з блідо-рожевими квіточками на верхівці.
Королі дуже здивувалися. А посланець лише передав слова старійшин: “Якщо вам цього зілля замало, то ось довкола вас на пагорбі його цвіте скільки завгодно”.
Замислилися королі, зібрали на раду наймудріших мужів. Та ніхто з них не міг зрозуміти,
Тоді один із радників здогадався, що це зілля горить і не згоряє. Взяв він із багаття вогник, підніс до рослини, і у ту ж мить кущ спалахнув голубувато-зеленкуватим полум’ям. Та через мить, коли полум’я згасло, всі побачили, що кущ залишився неушкодженим.
Зрозуміли всі, що хотіли сказати захисники. І мовив угорський король: “Ми ніколи не завоюємо цієї країни. Тому я повертаю своїх воїнів додому. І тобі раджу зробити те ж саме”.
Відтоді багато ворогів хотіли завоювати українську землю, але нікому це не вдалося. Наш край досі зеленіє під синім небом, і рожево квітнуть
Образ “Неопалимої купини” використовується дуже часто у народі. Саме таку назву має й ікона Божої Матері із Сином на руках, яка захищає помешкання від пожежі та блискавки. Цей образ є також відображенням долі української землі, яку неодноразово палили, грабували, нищили, викорчовували. Забороняли навіть саму назву “Україна”. Та ще Великий Кобзар казав: “Не вмирає душа наша, не вмирає воля”. І це справді так.
Надзвичайні властивості рослини ясенця з рожевими квітами спричинили появу легенди про край, який був нею врятований, про мужніх захисників нашої землі. Сама ж легенда покликана розповісти усім про незнищенність нашої Вітчизни, нашого народу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)