Скорочено “Міст” Бэнкса по главах – Частина 1
Грудки Ми буквально уриваємося в потік свідомості героя, що передає його відчуття від “переплетення” з уламками машини. Ми розуміємо, що людина цей потрапив в аварію й перебуває на грані життя й смерті. Він сам усвідомлює свою “проблему” і міркує про це в тоні, не позбавленому іронії й навіть самоіронії. Метаморфоз Глава перша Джон Орр розповідає докторові Джойсу мудрий, вигаданий їм самим сон. Справа в тому, що доктор намагається вилікувати Орра від втрати пам’яті, розбираючи його сни. Але Джон ніколи не розповідає своїх теперішніх
Ми довідаємося, що Джон Орр був виловлений службами Мосту без пам’яті й без документів. Йому привласнили нове ім’я, вручили браслет, що дає йому право на безбідну й навіть розкішне життя на Мосту. Джон Орр уживав спроби довідатися щось про своє минуле, а також про Міст: про його розміри, дату появи й т. д. Але всі його спроби виявилися марні
Придя ввечері до себе додому, Джон вмикає телевізор, що починає показувати лише одну чорно-білу картинку: чоловіка на лікарняному ліжку, в оточенні медтехніки. Орр складає новий сон для доктора й записує його. Глава друга Зміст сну: морський бій. Орр робить свій ранковий туалет (із претензією на елегантність), міркуючи про пристрій громадського життя, як раптом телевізор сам включається й знову показує вчорашнє неясне зображення. Орр намагається викликати ремонтників по телефоні, але з’ясовує, що й телефон не працює (починає відбуватися символичное відділення героя від миру Мосту). Орр снідає в закусочній “Сніданок на траві” зі своїм знайомим по лікарні, інженером Бруком.
З їхньої розмови ми довідаємося, що Орр не в силах задовольнитися вбогими відомостями про Міст, про життя за його межами, який звикли задовольнятися Брук і інші жителі цієї держави. Орр направляється до доктора, але зустрічає там лише робітників, які на його питання завзято не відповідають: можливо, вони попросту його не розуміють, тому що Орр володіє лише адміністративним діалектом. Він з’ясовує нову адресу доктора в реєстратурі й відвідує його. Розповідає вигаданий сон і виконує психологічний тест. Блукаючи по верхньому ярусі Мосту, Орр виявляє старий ліфт, зі сплячим у ньому старим ліфтером. Він, на прохання Орра, везе його до поїздів, але на плані Джон виявляє Третю міську бібліотеку й просить ліфтера змінити напрямок
Від цієї різкої зміни старий падає зі стільця, дзеркало в ліфті розбивається, а зі стелі зривається лампа й штукатурка. На поверсі, де повинна розташовуватися бібліотека трапилася якась катастрофа: виють сирени, висить густий дим, носять поранених… Якийсь службовець із рупором проганяє Орра. Він направляється в тенісний клуб, звідки дзвонить у ремонтну службу
Будинку в Орра дзвонить телефон, але коли він бере трубку, лунають лише гудки… Глава третя Орру сниться зруйноване місто в моря, що здається йому смутно знайомим. Там він зустрічає горбатого карлика, що бичує море залізним ланцюгом. Між ними відбувається розмова
Орр іде, відчуваючи, як раніше браслет, що зауважується не їм чавунний, позвякивает ритмічно в нього на зап’ястя. Орр прокидається серед ночі й бачить у телевізорі звичну картину, але цього разу з’являється медсестра, що робить укол хворому. Орр начебто теж відчуває біль від уколу. Орру дзвонить Брук і запрошує його в бар “Дисси Питтон” і настійно просить захопити із собою крислатий капелюх. Орр у здивуванні приїжджає в бар, де Брук і його друзі інженери (все изрядно випили) просять його доглянути за мисс Эррол, тому що вони йдуть у бордель, а братик її спить особою втарелке.
Крислатий капелюх був потрібна якомусь інженерові, їхньому другові, але він уже пішов. Орр знайомиться з Эбберлайн Эррол, симпатичною, елегантною дівчиною, дочкою головного інженера. Вона захоплює не затягаючи, поглинає, не заковтуючи. Потім Орр блукає по відсіках Мосту, шукає той ліфт, але він як під землю провалився
Орр зауважує, що всі прояви мистецтва тут, будь те живопис або архітектура, пов’язані з Мостом: люди зображуються у вигляді мостів, а Міст у вигляді людей. Орру огидно таке мистецтво, від якого віє утомою й виродженням. Придя додому, Джон бачить всю ту ж картину й відчуває все той же біль від уколу. Глава четверта В цій главі головною діючою особою є молодий, пустоголовий воїн-рубака, мовлення якого залишає бажати кращого. Він, убивши старого чарівника, забирає чарівну мовець птаха, що сідає до нього на плече й неспинно міркує на різні Теми так, що варвар рівно нічого не розуміє
Він шукає “рыживье” у замку чаклунки: він проходить через гарем увечных жінок, яких жадає, убиває євнуха. “Рыживье” варвар так і не знаходить, зате “звирушка” бореться з королевою й пропадає. Джон Орр прокидається й відчуває відразу до себе за те, що він жадав увечных жінок: він був рубакою в сні! Орр кидає погляд на екран телевізора й бачить бедного хворого, якого перевертають на живіт – він відчуває фізичний біль
Орр зустрічається з доктором, якому розповідає свої вигадані сни. Але, до його жаху, Джойс задає йому питання про карлика-горбані й про сон, пов’язаному з гаремом і пропонує подумати про новий метод лікування: гіпнозі. У расстроеных почуттях Орр зустрічає Эбберлайн, що їде в рикші й пропонує підвезти його. Через туман і любов дівчині до високої швидкості їхній рикша попадає в аварію. Орр сильно вдаряється головою, а разбившей ніс Эбберлайн Орр дає своя біла хустка. Вона обіцяє сповістити про себе. Удома Орр знаходить повернуту Бучем капелюх, що з розмаху викидає сбалкона.
Тріас Потік свідомості, що потрапило в аварію людини, якого доставляють у лікарню. Але в його свідомість вклинюється голос варвара, що перебиває інший голос словами ” столиця-примара”. Столиця примар – місто, у якому живе герой. Далі треба оповідання про його цілком звичайне дитинство, надходження в інститут і про знайомство з Андреа Крамон.
Вони почали зустрічатися, часто гуляючи в мосту Форт-Бридж, що вразив його ще в дитинстві, а крім того, був того ж кольору, що і її червоно-руді волосся. Він схильний приймати життя раціонально, а Андреа – сенситивно. Метаморфей Глава перша Орру сниться життя інженера
Ранком він одержує запрошення від Эбберлайн зустрітися з нею: вона хоче порисувати на сортувальній станції. Джон збирається до неї, попередньо написавши лист докторові з відмовою від гіпнозу. Раптово лунає стукіт у двері: це прийшли ремонтувати телевізор і телефон. Однак із дверима щось трапилося: вона не відкривається. Через якийсь час приходить двірник і ламає двері (ремонтники вже пішли).
Джон зустрічається з Эбберлайн, що повертає йому хустка. Поки Эбберлайн малює з натури одну із секцій Мосту, вони розмовляють про життя на Мосту, про його пристрій. Вона дарує Орру начерк, що зображує людини, що тікає від поїзда. Глава друга Орру снитися, як він біжить, затиснутий рейками із двох сторін. За чутний гудок паровоза, але Джон не може вирватися, не може відхилитися від шляху по рейках
Орр сильно стривожений сном. Він продовжує міркувати, що ж являє собою Міст. А пошук бібліотеки знову не приносить результатів
Придя додому, Орр виявляє робітників, що виносять його меблі. Виявляється, через те, що Орр не дав згоди лікуватися за допомогою гіпнозу, доктор виключив його із числа своїх пацієнтів. А тому що всі речі були придбані Джоном на лікарняний посібник, лише на яке він, властиво, і існував, то тепер лікарняна адміністрація конфіскує всі й виселяє на рівень, де живуть одні робітники
И навіть надає новий одяг: ущипливо-зелену спецівку! Орру дозволяють лише взяти хустка, на якому Эррол вишила монограму, і віддають йому її начерк. Дзвінок у клініку доктора не дає результатів, оскільки доктор виїхав на якісь збори
На рівні В-7 Орр знайомиться з Линчем, що по0соседски прийшов відвідати новенького. Він люб’язно годує Орра в їдальні й навіть пропонує грошей у борг. Орр намагається зв’язатися із Бруком, але, придя в “Дисси Питтон” він зустрічає повне нерозуміння й навіть кілька ударів від швейцара, що не бажає пускати в бар наполегливого роботягу. Побитий, Орр ледь добирається до будинку й поринає у хворобливий дрімотний стан
Глава третя Орру сниться, що він перебуває на залізному мосту, що перетинає невелику річечку, затоплену м’ясоїдними рибами. На протилежному березі живуть жінки, які увесь час кличуть і ваблять його. Він увесь час іде, біжить до них, але міст являє собою частину поверхні циліндра й всетак повертає його до середини ріки. Якими би маневрами він не намагався перехитрити міст – все безполезно, міст не обдуриш. Один раз, коли не було туману, він побачив, що не самотно: і вище, і нижче за течією перебувають подібні ж конструкції, ті ж жінки…
(2 votes, average: 2.50 out of 5)