Скорочено “Кролики й удави” Искандера
Події відбуваються багато років тому в одній далекій африканській країні. Удави без утоми полюють за кроликами, а мавпи й слони дотримують нейтралітету. Незважаючи на те що кролики звичайно дуже швидко бігають, побачивши удавів вони немов упадають у заціпеніння. Удави не душать кроликів, а як би гіпнотизують їх. Один раз юний удав задається питанням, чому кролики піддаються гіпнозу й чи не було спроб бунту
Тоді інший удав, на прізвисько Косою, хоча насправді він одноокий, вирішується повідати своєму юному другові “дивне оповідання”
Наш страх – це ваш гіпноз”. Із цією сенсаційною новиною Замислений поспішає до інших кроликів. Рядові кролики в захваті від ідеї Замисленого, однак Королеві кроликів таке вільнодумство не за смаком, і він нагадує кроликам, що хоча “те, що удави ковтають кроликів, – це жахлива несправедливість”, але за цю несправедливість кролики користуються “маленької, але чарівною несправедливістю, привласнюючи найніжніші продукти харчування, вирощені тубільцями”: горох, капусту, квасолю, і якщо скасувати одну несправедливість, то необхідно скасувати й другу. Побоюючись руйнівної сили всього нового, а також втрати власного авторитету в очах рядових кроликів, Король призиває кроликів задовольнятися тим, що є, а також вічною мрією про вирощування в найближчому майбутньому вкуснейшей Кольорової Капусти
Кролики почувають, що “у словах Замислені є якась звабна, але надто тривожна істина, а в словах Короля якась нудна, але зате заспокійлива правда”. Хоча для рядових кроликів Замислений все-таки герой, Король вирішує тайкома усунути його й підмовляє колишнього друга Замисленого, а нині – наближеного до двору й фаворита Корольови по ім’ю Спритний зрадити опального кролика, для чого необхідно голосно прочитати в джунглях складений придворним Поетом стих з “натяками” на місцезнаходження Замислені. Спритний погоджується, і один раз, що коли Задумався і його учень по ім’ю Що Зажадало міркують, як усунути несправедливість із життя кроликів, до них підповзає юний удав. Замислений вирішує поставити експеримент, щоб довести свою теорію про відсутність гіпнозу, і дійсно не піддається гіпнозу удава. Розсерджений удав розповідає кроликам про зрадництво Спритного, і Замислений, щиро люблячих рідних кроликів і глибоко вражений підлістю Короля й самим фактом зрадництва, вирішує принести себе в жертву удавові, чий інстинкт виявляється сильніше доводів розуму, і юний удав, до жаху Що Зажадав, крім власної волі з’їдає “Великого кролика”.
Замислений перед смертю заповість вірному учневі своя справа, як би передаючи йому “весь свій досвід вивчення удавів”. Тим часом юний удав, осмілівши після поїдання Замисленого, доходить висновку, що удавами повинен правити удав, а не якийсь там сторонній Пітон. За таку зухвалу думку удава засилають у пустелю. Туди ж за зрадництво засилають і Спритного (Король открестился від нього).
Зголоднілий удав незабаром придумує новий метод поїдання кроликів – через удушення – і ковтає здивованого Спритного. Удав логічно вирішує, що з “таким геніальним відкриттям” Великий Пітон його “прийме з озкритими обіймами”, і вертається з пустелі. А тим часом у джунглях Що Зажадали веде величезну виховну роботу серед кроликів – він навіть готовий як експеримент пробігти по тілу удава в обидва боки. В епоху вмирання гіпнозу панує повний хаос: “відкриття Замисленого щодо гіпнозу так ще обіцянки Що Зажадало пробігти по удаві туди й назад багато в чому розхитали сформованими століттями відносини між кроликами й удавами”.
У результаті з’являється “величезна кількість анархічно настроєних кроликів, слабко або зовсім що не піддаються гіпнозу”. Але королівство кроликів не розвалюється саме завдяки поверненню Удава-Пустельника. Він пропонує метод удушення кроликів і демонструє його на Косому, так що той випускає дух. Після цього Великий Пітон прощає Пустельника й призначає його своїм заступником. Незабаром Пустельник повідомляє удавів про смерть Великого Пітона й про те, що, відповідно до волі покійного, він, Великий Пустельник, буде керувати ними. Поки удави вдосконалюються в техніку удушення, прославляючи нового правителя, Король кроликів догадується й сповіщає кроликів про небезпеку, що насувається, пропонуючи старий, але єдиний метод боротьби з удавами – “розмножуватися з випередженням”. Цікаво, що й кролики, і удави шкодують про старі добрі часи
Діяльність Возжаждавшего тепер, коли удави душать всіх підряд, має “усе менше й менше успіху”. Кролики ідеалізують епоху гіпнозу, тому що тоді вмираючий не почував болю й не пручався, удави – тому що було легше ловити кроликів, але й ті й інші сходяться на тім, що раніше був порядок. Р. S. Пізніше авторові призначено було переконатися в науковій правоті спостережень Замисленого: один знайомий змеевед “із презирливою впевненістю” повідомив його, “що ніякого гіпнозу ні, що все це легенди, що дійшли до нас від первісних дикунів”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)