Скорочено “Дума про братів Неазовських” Костенко
Проблема вибору, відповідальності за нього і його наслідки – одна з наскрізних у творчості Ліни Костенко. Оригінального художнього втілення вона зазнала у драматичній поемі “Дума про трьох братів неазовських”. Сама назва твору відразу відсилає до відомого фольклорного джерела – “Думи про трьох братів азовських” і визначає художню розповідь як доведення “від супротивного”. Вже в авторському підзаголовку наголошено на тому, що старовинний лейтмотив зрадженого брата “звучить то тихше, то голосніше, залежно од вітрів
Один із трьох козаків, приречених до страти, – Сахно Черняк – зробив свій вибір і ступив той крок, після якого нема вороття. Власне, тим його вчинок і вражаючий, що здійснений без жодного примусу і навіть не викликаний якимись непереборними зовнішніми обставинами. Томиленко і Павлюк їдуть на страту, “бо мусять”: “Бо нас везуть. Нас видали свої”. Юний Сахно – не козацький ватаг і не призвідця непокори. Ні, він не зрадник
Я їду з вами не по честь і славу.
Я їду з вами, бо мені так легше.
Не через вас я їду, а для себе.
І відразу – аж дві паралелі до “за” і “проти” такого вчинку. Стоять собі два дядьки – і проводжають очима засуджених. І озвучують різними голосами оті “за” і “проти”:
Яким же треба бути чоловіком,