Складне речення (повідомлення на лінгвістичну тему)
Складними реченнями називають речення, утворені з двох чи більше простих, об’єднаних в одне ціле змістом і інтонацією, за допомогою сполучників чи без них. Наприклад: Увійшов я в ліс і почув, як кує зозуля.
Складні речення поділяються на складні сполучникові та складні безсполучникові залежно від способу поєднання простих речень у складному. У сполучникових реченнях прості з’єднуються за допомогою інтонації та сполучників чи сполучних слів. Наприклад: Коло хати цвіли квіти, а за хатою росли вишні. Речення, в яких прості речення з’єднуються
У складносурядних прості речення з’єднуються сполучниками (єднальними, розділовими чи протиставними), ці речення – рівноправні. Наприклад: Достигла нива колосиста, і зріють яблука в садку. Прості речення, що входять до складу складносурядного, відокремлюються комою, тире чи крапкою з комою. Кома не ставиться, коли перед сполучником є спільний другорядний член або підрядна частина, що стосується обох
Складнопідрядне речення складається з двох частин, з яких одна частина – основна і незалежна, а друга – їй підпорядкована і приєднується підрядним сполучником чи сполучним словом. Наприклад: Гора була така, що. з неї спускалися цілий день.
Сполучні слова є повнозначними словами, що виступають членами речення. Наприклад: Що посієш, те й пожнеш. На письмі підрядні речення відділяються від головного комою або комами. Наприклад: В душі я славлю світлий парус, бо в мене на серці сум. Уночі, як Чумацький Шлях куряву простеле, вийди на Дніпро.
Складнопідрядні речення бувають з означальною, з’ясувальною чи обставинною підрядними частинами.
Підрядні означальні речення пояснюють член головного речення і відповідають на питання який! Наприклад: Пташки, що влітку так співали, у вирій вже поодлітали. Підрядні означальні з’єднуються з головним за допомогою сполучних слів який, котрий, чий, куди, де і підрядних сполучників що, як, щоб, ніби, наче.
Підрядні з’ясувальні відповідають на питання непрямих відмінків, доповнюють зміст головного речення. Наприклад: Добре жить тому, чия душа і дума навчилися любить. Підрядні з’ясувальні з’єднуються з головними сполучниками що, щоб, ніби, мов, як та сполучними словами хто, який, чий, де, куди, як.
Підрядні обставинні – це речення, в яких підрядні частини вказують на обставини. Підрядні обставинні речення бувають ступеня і способу дії, місця, часу, причини, наслідкові, мети, допустові та умовні.
Підрядні речення можуть мати одне чи декілька підрядних. Якщо у реченні декілька підрядних, то підрядність може бути однорідна, паралельна та послідовна.
Безсполучникові речення можуть бути з однорідними чи неоднорідними простими реченнями (одне з яких пояснює інше). Наприклад: Вона побачила: сонечко засвітило тепло-тепло.
У безсполучникових реченнях можуть ставитися такі розділові знаки: двокрапка, тире, кома, крапка з комою тощо.
У складному реченні можуть бути декілька простих, поєднаних різними видами зв’язку.