Тенденції формування речення

Стрімко й активно відбуваються зміни в сучасній російській мові. Якщо раніше перетворення починалися в розмовному мовленні, то тепер вони чи здійснюються не у всіх різновидах літературної мови. У процесах його відновлення й перетворення беруть участь різні соціальні, професійні, вікові й територіальні шари суспільства, самі бурхливо розвиваються й міняються у своєму складі. У вживанні мови відбувається швидка зміна суспільних пристрастей і переваг, формуються й відразу застарівають язикові смаки. Особливу активність у цих процесах проявляють

всі види засобів масової інформації – і друковані, і усні

Мова усних ЗМІ викликає незмінно пильна увага лінгвістів, тому що саме в ньому формуються узуальні норми, що миттєво поширюються в суспільстві й нерідко претендують на кодифікацію: те, що ще вчора було надбанням тільки усного мовлення, сьогодні з’являється в мові друкованих видань. Фахівці вбачають у цьому процесі вплив як екстралингвистических (соціальних), так і лінгвістичних (внутрішніх) факторів, що обумовлюють сучасний стан російської мови

До першого відносять насамперед розширення складу учасників масової й колективної комунікації,

прилучення нових верств населення до ролі ораторів. У нашій країні з 80-х років (період проголошення гласності й перебудови) люди починають говорити вільно, без “папірця” не тільки на зборах і мітингах, але й по радіо й телебаченню. У живому спонтанному мовленні навіть досвідчений оратор рідко не допускає застережень, самоперебивов, перебудов, доповнень, зроблених по ходу виступу й не завжди відповідним нормам літературної мови. Зараз же заговорили привселюдно багато з людей, що не мають досвіду ораторського мистецтва. Наслідком цього є активне привнесення “разговорности” в усне публічне спілкування

Лексика, як найбільш рухливий шар мови, особливо чутлива до зниження загальної тональності мовлення. У мову публічних виступів заюшили жаргонізми, вульгаризми, окказионализми. Наприклад: Якщо / судити про ефективність / напевно неефективно / тому що в нас через цей космос / там жерти було нема чого //; А по-друге /на фіг ми кому потрібні / щоб завойовувати такий тягар на себе брати // (говорить журналіст; “Луна Москви”, 8.01.2001); Не можна забувати про ісламський світ / до якого зааппелируют / от ці лідери бандформирований // (говорить депутат Державної Думи РФ; “Луна Москви”, 9.10.2001); Тобто поразка була объективозно тим / що ми відстали // (говорить історик; “Луна Москви”, 20.10.2000).

Масово поширюються орфоепічні помилки. Нескінченні инциндент, прецендент, забезпечення, намір, Експерт, валовий продукт, документи договірного характеру й под. звучать по радіо й телебаченню. Морфологія – найбільш стійкий, консервативний шар мови – теж піддається змінам. І от уже ми чуємо більше новітній, самий найвідоміший, гарна доктор і під.

Все це не може не викликати заклопотаності суспільства станом сучасної російської мови. З метою культосвітньої роботи з російської мови створюються різні ради й комісії, у газетах з’являються численні замітки, на радіо й телебаченні – передачі по культурі мовлення, в Інтернеті створені довідкові сайти

Тут виникає наукова проблема особливого роду, що складає в необхідності відмежувати живі перетворення, що відбуваються в мові, від процесу його псування. Варто розібратися в співвідношенні язикової помилки й нової тенденції, тому що далеко не всяке недотримання язикової норми втілює тенденцію розвитку мови. Дана проблема цікавить як учених-мовознавців, що намагаються зрозуміти причини й механізми язикових змін, так і викладачів російської мови, для яких основним є питання про культуру мовлення. Як здійснювати процес прилучення школярів і студентів до літературної норми, якщо учні перебувають під натиском мови ЗМІ, які активно розширюють і як би “узаконюють” ненормативні мовні явища?

Як ми вже відзначали, язикові зміни відбуваються під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. До останнього належать ознаки й властивості, имманентно властивій мові. Він, як і все в природі й суспільстві, розвивається по своїх власних законах. Внутрішня логіка розвитку мови може обумовити виникнення нового явища мовної дійсності, що важко кваліфікувати однозначно. Як, наприклад, інтерпретувати наступне речення: Вони скаржилися про тім що / Росія в Давосі / була серед інших а не частиною інших //? Скаржилися про тім що… Що це? Звичайно, помилка! Порушено основний принцип формування з’ясувального речення. У нормативній конструкції дієслово керує прийменниково-займенниковим сполученням, і, відповідно, у нашім прикладі потрібно інший відмінок: вони скаржилися на те, що. Це так. Однак не будемо поспішати з оцінкою. Спробуємо проаналізувати, що відбувається з подібними реченнями при усній формі їх породження

У сучасному усному мовленні конструкція про тім що надзвичайно активно заміняє потрібне керування. Наприклад:

Наша робота / вона демонструє про тім що / у нас немає принципових розбіжностей / по цьому питанню / із президентом //; Я розумію про тім що / шлях нашої країни до демократичного суспільства / він досить складний //; Ми побачили про тім що /у ході другої чеченської кампанії / підсилюються бешкетування / проти місцевого населення // Ми вже / небагато торкнулися про тім що / лікування безпечно //; Я б хотів поправити вас про тім що / у нас залишилася тільки база в Гудаута //. Це пролунало по радіо й телебаченню. Підкреслимо, що адресантом мовлення є фахівці в різних областях знання. Це люди високоосвічені, що нерідко мають наукові ступені (економісти, соціологи, політологи, письменники, політики й під.).

Представляється, що розглядати такі конструкції просто як помилкові було б спрощеним розумінням нового явища мовної дійсності. Тут має місце тенденція, що зароджується, структурування складнопідрядного речення (СПП), обумовлена внутрішньою логікою розвитку мови. Якщо розглянути подібні конструкції в аспекті історичного становлення корелятивного зв’язку, їхнє виникнення представляється мотивованим. Пояснимо, що є ввиду.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Тенденції формування речення

Categories: Нові твори

Links