Ськазання про випробування вір
У рік 6495 (987). Ськликав Володимир бояр своїх і старців градських і ськазав їм: “От приходили до мене болгари, говорячи: “Прийми закон наш”. Потім приходили німці й хвалили закон свій. За ними прийшли євреї. Після ж усіх прийшли греки, сварячи всі закони, а свій вихваляючи, і багато чого говорили, розповідаючи про початок миру. Мудро говорять вони й чудно чути їх. І ськазали бояри й старці: “Знай, князь, що свого ніхто не сварить, але хвалить. Якщо хочеш справді дізнатися, то адже маєш у себе чоловіків: пославши їх, дізнайся, яка в них служба
Сподобалася Мова їхньому князеві й всім людям; обрали чоловіків славним і розумних, числом десять, і ськазали їм: “Ідіть спершу до болгар і випробуйте віру їх”. Вони ж відправилися, і, придя до них, бачили їхні кепські справи й поклоніння в мечеті, і повернулися в землю свою.
Ськазав їм Володимир: “Ідіть ще до німців, а звідти в Грецьку землю”. Вони ж прийшли до німців, побачили службу їх церковну, а потім прийшли в Цапрьград і з’явилися до царя. Цар запитав їх: “Навіщо прийшли?” Вони ж розповіли йому все. Почувши їхню розповідь, цар зрадів і в той же день створив
Повернулися посли, і ськликав Володимир бояр своїх і старців і ськазав їм: “От прийшли послані нами чоловіки, послухаємо ж усе, що було з ними”, – і звернувся до послів: “Говорите перед дружиною”. Вони ж ськазали: “Ходили в Болгарію, дивилися, як вони моляться в храмі, тобто в мечеті, коштують там без пояса; зробивши уклін, сяде й дивиться туди й сюди, як божевільний, і немає в них веселощі, тільки сум і сморід великий. Не добрий закон їх. І прийшли ми до німців і бачили в храмах їхню різну службу, але краси не бачили ніякий. І прийшли ми в Грецьку землю, і ввели нас туди, де служать вони Богові своєму, і не знали – на небі або на землі ми: тому що немає на землі такого видовища й краси такий, і не знаємо, як і розповідати про цьому, – знаємо тільки, що перебуває там Бог з людьми, і служба їх краще, ніж в інших країнах. Не можемо ми забути краси тієї, тому що кожна людина, якщо вкусит солодкого, не візьме потім гіркого; так і ми не можемо вже тут бути в язичестві”.
Ськазали бояри: “Якби погано був закон грецький, то не прийняла б його бабка твоя Ольга, а була вона мудрейшей із всіх людей”. І запитав Владимир: “Де приймемо хрещення?” Вони ж ськазали: “Де тобі любо”.
(“Повість минулих літ”)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)