Система образів роману – “ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ”
ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ
§ 6. “ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ” – РОМАН ПРО ДОЛЮ ПОКОЛІННЯ
Система образів роману
Розкриттю характеру головного героя підкорена вся система образів роману. Печорін перебуває в центрі подій упродовж усієї оповіді, але його поведінка, вчинки розкриваються у зіставленні з поведінкою і вчинками інших персонажів. Лєрмонтов будує систему образів роману за принципом контрасту або схожості: в кожному персонажі є щось схоже на Печоріна, але в кожному є принципові відмінності від головного героя. Кожний персонаж
Наприклад, з горцями Лєрмонтова об’єднує готовність до ризику, слідування власним уявленням про добро і зло. Печоріну ж не вистачає їхньої гармонії з природою, середовищем, цілісності характеру. Але ці риси горців випливають із традицій їх народів, а не є наслідком самоусвідомлення, яке й примушує діяти головного героя.
У березні 1825 року несподівано помер батько Миколи Гоголя. Мати захворіла й була близька до того, щоб іти за чоловіком: два тижні не розмовляла,
1828 року навчання в гімназії було завершене: у липні Гоголь склав останні іспити й отримав чин 14 класу. У грудні того ж року він виїхав у Петербург.
Столиця російської імперії зустріла мрійника з України суворо. Маючи рекомендації до впливових людей, Микола Гоголь не поспішав їх використати. Більші надії він покладав на свою поему “Ганц Кюхельгартен”, фрагмент із якої письменнику-початківцю пощастило надрукувати в журналі. Але всю поему брати в друк ніхто не хотів. У травні 1829 року, використавши гроші, які дала йому мати, щоб сплатити проценти за маєток, Гоголь видав поему під псевдонімом В. Алов. У кількох газетах з’явилися нищівні рецензії на цей твір. У розпачі Гоголь викупив усі екземпляри поеми та спалив їх. Наприкінці липня він виїхав у Німеччину. Від того часу збереглося кілька листів Миколи Гоголя до матері. Ці листи відбивають душевний перелом, який він переживав. Гоголь дійсно почувався чужинцем, наче був з іншого світу.
Щоб повернути собі відчуття реальності, треба було відступити назад, у чарівний світ його дитинства, світ, де була гармонія, сонце, навіть відьми та чорти були свої, звичні. У листах він просить матір надсилати йому українські оповідки, легенди, які планує використати у своїй роботі.