Синоніми до слів на літеру Б
БАБА стара, розм. бабка, бабуня, бабуся, бабусечка, бабусенька, стара жінка.
БАВИТИ забавляти, доглядати, няньчити, тіщити
БАВИТИСЯ гратися, забавлятися.
БАГАЖ (туриста) речі; (транспортний) вантаж; (науковий) знання, ерудиція.
БАГАТИЙ заможний, маєтний, грошовитий, книжн. імущий; (з великою кількістю чого-небудь) розкішний, щедрий, розм. (що любить ділитися своїми здобутками) гойний, щедрий, (зовнішньо) пишний, (ефектний) помпезний, (урожай) великий, добрий, щедротний, рясний.
БАГАТО (про велику кількість) багацько, чимало, немало, (дуже
БАГАТОБАРВНИЙ (який має різні кольори) різнобарвний, багатоколірний, різноколірний; (яскравий) квітчастий, барвистий, кольористий, розмаїтий.
БАГАТОГОЛОСИЙ стоголосий, стозвукий.
БАГАТОЗНАЧНИЙ (який містить вказівку на щось важливе – про погляд, усмішку) промовистий, значний, значущий, красномовний, багатомовний, (звичайно про погляд) виразний, (про слово) полісемічний.
БАГАТОЗНАЧНО промовисто, виразно, красномовно, багатомовно;
БАГАТОЛЮДНИЙ велелюдний, густонаселений, густозаселений.
БАГАТОМОВНИЙ багатослівний, велемовний, розм. просторікуватий.
БАГАТОМОВНІСТЬ (уживання без потреби зайвих слів) багатослів’я, багатослівність, просторікуватість.
БАГАТОРАЗОВИЙ (який повторюється) багатократний, сторазовий, стократний.
БАГАТСТВО (велика кількість чого-небудь) щедрість, пишність, пишнота; (про майно) маєтність, мн. капітали, мільйони; (зовнішньо) розкіш, гойність, помпезність.
БАГАЧ багатир, багатій, багатий, заст. дука, підсил. крез.
БАГРЯНЕЦЬ багрець, пурпур, шарлат.
БАГРЯНИЙ багровий, пурпуровий, пурпурний, порфірний; бурячковий.
БАГРЯНИТИ багрити, обагряти.
БАГРЯНІТИ багрянитися, багровіти, багріти.
БАДИЛЛЯ (зб. про стебло і листя) бадилиння, гичка, стеблиння, (картоплі) картоплиння, (буряка) бурячиння.
БАДЬОРИЙ (сповнений енергії) бадьористий, свіжий, енергійний, жвавий, бравий, (про музику) бравурний.
БАДЬОРИТИСЯ (намагатися бути бадьорим) кріпитися, храбритися, розм. кокошитися, козиритися, (не звертати уваги на небезпеку) бравуватися.
БАЖАНИЙ (якого бажають) жаданий, довгожданий, очікуваний, довгоочікуваний, пожаданий, омріяний.
БАЖАННЯ (прагнення здійснити що-небудь, хотіти чого-небудь) хотіння, хіть, жадання, забаганка, прагнення, жага.
БАЖАНО хотілося б, добре б, непогано б, не зле б, розм. не завадило б, не зайве б, годилося б.
БАЖАТИ (бажання здійснити що-небудь) хотіти, прагнути, жадати; (висловлювати побажання) зичити; (висловлювати побажання) зичити, (святкові) віншувати, поздоровляти.
БАЗА основа, грунт, підвалина, опертя.
БАЗАР ринок, торг, (щорічний) ярмарок; (старих речей) тандита, товчок.
БАЗАРНИЙ ринковий; (товар) неякісний; (вираз) вуличний, брутальний, вульгарний, некультурний.
БАЗІКА зневажл. базікало, талалай, просторіка, пустомеля, пустобрех, пустодзвін, дзвонар, свистун.
БАЗІКАТИ (багато беззмістовно говорити) розбазікувати, патякати, пасталакати, (з підсиленням голосу) пащекувати, (гаючи час) марнословити, теревенити, лопотати, (про щось зовсім несерйозне) баляндрасити, балагурити, (з жартами) просторікувати, р. перебендювати.
БАЙДИКУВАТИ байдувати, ледарювати, дармувати, гультяювати, байдики /байди, баглаї/ бити, ловити гав, лежня /сім неділь на тиждень/ справляти, тинятися без діла, фам. ханьки м’яти.
БАЙДУЖЕ знехотя, байдужливо, безпристрасно, з холодком, хоч вовк траву їж, хоч трава не рости, як з гуски вода.
БАЙДУЖИЙ (той, хто не виявляє зацікавлення) байдужний, індиферентний, апатичний, (ще і млявий) збайдужілий, знеохочений, (не схильний до почуттів) прохолодний, безпристрасний, (про ставлення до когось) неуважний, (не бере участі в чомусь) який стоїть за бортом.
БАЙДУЖІСТЬ (відсутність зацікавлення) байдужність, індиферентність, (з млявістю) апатія, розм. знеохочення, (без почуттів) безпристрасність, (про ставлення до когось) прохолодність, неуважність.
БАЛАКАНИНА (спокійна тривала без особливого змісту розмова) балачки, розмови, (беззмістовна) теревені, пустослів’я, марнослів’я, зневажл. базікання, патякання, пащекування, пасталакання.
БАЛАКУН (той, хто любить поговорити) говорун, жарт, баляндрасник, заст. перебендя, зневажл.: патякало, базіка, поблажл. (швидко та зі своєрідною інтонацією) торохтій, цокотун, тарахкало, щебетун.
БАЛАКУХА (та, що любить поговорити) говоруха, (швидко і з особливою інтонацією) щебетуха, цокотуха, сорока, зневажл.: пустомеля, базіка, торохтійка, тарахкало, талалайка, ляскуха, (зі сваркою) пащекуха.
БАЛАКУЧИЙ (який любить поговорити взагалі) говіркий, балакливий, гомінкий, гомінливий, (з негативним відтінком) язикатий, (про жінок, дітей) щебетливий, цокотливий.
БАЛАНС (прибутків) підсумок; (тепла) співвідношення; рівновага.
БАЛАСТ (те, що обтяжує) зайвина, зайвий тягар /вантаж/.
БАЛКА (невелика полога западина з крутими схилами), байрак, ярок, виярок, вибалинок, видолинок, улоговина, (в різних місцях) лощина, (поперечний) переярок.
БАЛЬЗАМ (цілющий) ліки, (всегойний) панацея, флк. жива /цілюща/ вода.
БАНАЛЬНИЙ (позбавлений оригінальності) неоригінальний, плоский, тривіальний; (без виразності) заяложений, утертий, затасканий, стоптаний, заїжджений, несвіжий.
БАНДАЖ пов’язка, опаска, перев’язка; (на колесах) обід, обруч, шина.
БАНДИТ (той, хто займається протиправними діями) грабіжник, нальотник; (насильством) насильник, розбійник, головоріз, гангстер, підсил. розбишака, (можливо з перен. відтінком) пірат.
БАНКРУТСТВО крах, провал, невдача, фіаско; (політичні) неспроможність.
БАР /невеликий/ ресторан, кафе, пивна, забігайлівка, шинок.
БАРВА колір, масть, забарвлення, (органічна) пігмент; фарба; (слова) колорит, відтінок, нюанс; ТЕХ. барвник.
БАРВИСТИЙ (з різноманітними кольорами) барвний, кольористий, квітчастий, поет, пишнобарвний.
БАР’ЄР перепона, перешкода; (на видовищах) огорожа, парканець, плотик, загорода, загорожа, поруччя.
БАРИЛО (посудина для рідини, переважно дерев’яна) діал. бочівка, (велика) бочка.
БАРИТИ гаяти, затримувати, зволікати, воловодити.
БАРИТИСЯ гаятися, зволікати, затримуватися,. воловодитися, забарятися, спізнюватися.
БАРЛІГ (неохайне, брудне житло або постіль) барлога, лігвище, зневажл. берлога, р. лігво.
БАСЕЙН водоймище, водойма, резервуар.
БАСКИЙ (про жвавих, сильних коней) порский, прудкий, (з темпераментом) гарячий, (якого важко приручити) скажений.
БАСТІОН форт, фортеця, укріплення; (науки) цитадель.
БАТІГ (пристрій з ремінців на держаку підганяти коней, волів, худобу) бич, пуга, малахай, розм. (великий) батура, (з короткою ручкою і довгими плетеними ремінцями) нагай, нагайка, гарапник, канчук, фолькл. карбач.
БАТЬКІВЩИНА (рідна країна) вітчизна, заст. отчизна, діал. вітчина// рідний край; поет, (народження кого, чого) колиска.
БАТЬКО тато, отець, пестл. татусь, татко, уроч. панотець, діал. неньо, няньо, нянько.
БАХНУТИ (видати сильний глухий звук) розм. гахнути, бабахнути, гримнути, гупнути.
БАЦИЛА бактерія, мікроб, збудник хвороби, сов. бацила, (туберкульозна) паличка /Коха/; зараза, пошесть.
БАЧ (у знач. виг. для вираження здивування) дивись(ти), диви(ти), ти ба, чи (ти) ба, еч.
БАЧЕННЯ зір; (світу) сприймання, розуміння.
БАЧИТИ розм. видати, заст. зріти, діал. видіти, заст. ірон. лицезріти.
БАЧИТИСЯ зустрічатися, здибатися; (у сні) поставати, виринати, ввижатися.
БАШТА вежа, (табірна) вишка, (пожежна) каланча, (для дзвонів) дзвіниця, (біля мечеті) мінарет, (вартова) іст. маяк; (як житло) іст. терем.
БГАТИ жмакати, стискати, м’яти; (у скриню) упихати, утискати, вкладати; (коровай) місити.
БЕЗБАРВНИЙ (який не має кольору) безкольоровий, безколірний, незабарвлений; перен. (без яскравих рис характеру) сірий, невизначений.
БЕЗБОЖНИК атеїст, безвірник, недовірок, невіра, невірний, невіруючий.
БЕЗБОЖНІСТЬ атеїзм, безвірність, безвір’я, безбожництво, безвірство, безбожжя.
БЕЗВІСТЬ невідомість, невідоме.
БЕЗВИХІДНИЙ (стан) безпорадний, безперспективний, безвиглядний; (трагізм) безнадійний, безпросвітний, безпросвітній.
БЕЗВИХІДЬ безвихіддя, безнадія, обр. глухий кут.
БЕЗВЛАДНИЙ безпорадний, безсилий, безрадний, безпомічний.
БЕЗГЛУЗДИЙ (позбавлений розумних підстав) нісенітний, абсурдний, несусвітній, (без сенсу) беззмістовний; нерозумний, дурний, глупий, абсурдний, ідіотський алогічний.
БЕЗГЛУЗДЯ нісенітниця, дурість, дурниця, бредня, мн. дурощі, ідіотизм, нонсенс, абсурд, бозна-що, казна-що.
БЕЗГРАМОТНИЙ неписьменний, неграмотний; (теорія) неуцький.
БЕЗГРІШНИЙ негрішний, непогрішимий, непогрішний, непорочний.
БЕЗГРОШІВ’Я безгрішшя, бідність, у кишені вітер свище, ні гроша за душею.
БЕЗДАРА (позбавлена таланту людина) бездарність, нездара, (нічим не особливий) посередність.
БЕЗДАРНИЙ (без таланту) неталановйтий, нездібний, недалекий, недотепний, (більшою мірою) тупий.
БЕЗДІЛЛЯ (відсутність діяльності) неробство, байдикування, (брак активності) бездіяльність, лінивство, діал. гульки.
БЕЗДОГАННИЙ (який близький до ідеалу) неперевершений, безпомилковий, (про репутацію) порядний, чистий, ідеальний.
БЕЗДОМНИЙ (який не має пристанища) безхатній, (звичайно про дітей) безпритульний, безприхильний, діал. безпричальний; (який прибився до чужого дому) приблудний.
БЕЗДОМНИК (той, що не має житла) безхатник, (звичайно про дітей) безпритульник,. безпритульний.
БЕЗДОРІЖЖЯ розпуття, безпуття, розквась.
БЕЗДУШНИЙ (неживий) мертвий; (хто) нечулий, нечуйний, без Бога в серці, сил. безсердечний, жорстокий; (погляд) байдужий, холодний.
БЕЗЖАЛЬНИЙ жорстокий, нещадний.
БЕЗЖУРНИЙ безтурботний, безклопітний, веселий, бадьорий.
БЕЗЗАХИСНИЙ (який неспроможний себе оборонити) безборонний, безпорадний, (не готовий до оборони) незахищений.
БЕЗЗВУЧНИЙ (якого не чути) нечутний, безшумний.
БЕЗЗМІСТОВНИЙ (який не має змісту) незмістовний, безпредметний, підсил. пустий, порожній, (про фрази без сенсу) пустопорожній.
БЕЗКОШТОВНИЙ (якого не треба оплачувати) безоплатний, (набутий задарма) даровий, дармовий.
БЕЗКОШТОВНО безплатно, безоплатно, розм. задарма, даром, задармо, дурно, задурно// за спасибі, за так, на дурняк.
БЕЗКРАЇЙ (про простір) безмежний, безкрайній, р. безконечний, нескінчений, поет, неокраїй, (який важко оглянути, виміряти) безмірний, неоглядний, неозорий, неосяжний, несходимий.
БЕЗКРАЙНІСТЬ (неокреслені простори) безкраїсть, безмежність, р. безкрай, (що не дається охопити оком) неозорість, безбережність, безконечність, безмірність, неосяжність, діал. безмір.
БЕЗКУЛЬТУР’Я (відсутність культури) безкультурність, зневажл. дикунство, дикість, (низький рівень культури) некультурність.
БЕЗЛАДДЯ (відсутність порядку) нелад, безлад, непорядок, розм. рейвах, підсил. (брак організованості) хаос, розгардіяш, перен. розгром, погром// вавилонське стовпотворіння.
БЕЗЛАДНИЙ хаотичний, неорганізований, безсистемний, анархічний, невпорядкований; (відступ) панічний.
БЕЗЛІЧ (дуже велика кількість) безлік, (чогось хаотично накиданого) купа, (чогось рухливого) рій, хмара, тьма, маса// тьма-тьмуща, сила-силенна.
БЕЗЛЮДНИЙ (такий, де мало або немає людей) пустинний, нелюдний, малолюдний, незаселений.
БЕЗМЕЖНИЙ вичерпний, незмірний, (про перспективи) безкрайній, безкраїй.
БЕЗНАДІЙНИЙ (в якому відсутні сподівання на краще) безпросвітній, безпорадний, безперспективний, (який не дається виправити) непоправний, (здавна) закоренілий, зашкарублий.
БЕЗНАДІЯ (втрата віри в краще майбутнє) безнадійність, безпросвітність, безпорадність, безвихідність, безперспективність, (у стані відчайдушності) відчай, розпач, розпука.
БЕЗНАДІЙНО (втративши надію) безпорадно, розпачливо, безпросвітно// пропаща справа, кепські справи.
БЕЗНАСТАННО (повсякчасно) безперервно, безперебійно, безперервно, (без зупинки) безперестанку, безнастанно, безупинно, невпинно// весь час, без упину, без угаву, без зупинки.
БЕЗОГЛЯДНИЙ (який вирішує свої справи, незважаючи ні на що) безкомпромісний, рішучий, (не рахується ні з чим) відчайдушний.
БЕЗОДНЯ (незбагненний простір між стрімкими стінами) прірва, провалля, (фактів) безліч; поет. вир.
БЕЗПАРДОННИЙ нахабний, брутальний, безцеремонний, зарозумілий; дуже настирливий /набридливий/; безсоромний.
БЕЗПЕРЕРВНИЙ (який здійснюється без затримки) безперервний, безперебійний, (що не припиняється) безнастанний, безупинний, невпинний.
БЕЗПЕРЕЧНИЙ (якого не можна заперечити) незаперечний, (поза сумнівами) безсумнівний, очевидний, (не може бути спростований) неспростовний, невідпорний.
БЕЗПЕЧНИЙ (який не становить загрози) нешкідливий, незагрозливий.
БЕЗПІДСТАВНИЙ (який не має підстав для певних тверджень) необгрунтований, невмотивований, безгрунтовний, (позбавлений достатньої кількості даних) неслушний, (який бездоказовий)довільний, голослівний, (беззаконних підстав) неправомірний, неаргументований, недоказовий.
БЕЗПОМИЛКОВИЙ (який не має помилок) непохибний, непомильний, (істинний в своїй основі) непогрішний, непогрішимий, безпомильний.
БЕЗПОРАДНИЙ (який потребує допомоги при вирішенні чогось) недолугий, недорікуватий, недоладний, (нездатний сам собі дати ради) безпомічний, безсилий.
БЕЗПРАВНІСТЬ (те, що здійснюється беззаконно) безправ’я, безправство.
БЕЗПРЕЦЕДЕНТНИЙ небувалий, нечуваний, безприкладний, унікальний, ок. винятковий.
БЕЗПРИСТРАСНИЙ (позбавлений упередження) об’єктивний, неупереджений, незацікавлений, безсторонній.
БЕЗПРОСИПНИЙ (який не має міри в ледарюванні, пияцтві) безпробудний, непробудний.
БЕЗРІДНИЙ (який не має родини) безсімейний, (який живе сам) одинокий, самотній, самітній// сам, сам-самісінький, один, сам-один, один-однісінький.
БЕЗРОБІТНИЙ (який не має роботи) незайнятий, діал. незатруднений.
БЕЗРОБІТТЯ (відсутність роботи) незайнятість.
БЕЗСИЛЛЯ (відсутність сили) безсилість, кволість, (від утоми) перевтома, знесилення, знемога; безвладність.
БЕЗСМЕРТНИЙ невмирущий, вічноживий, несмертельний, нетлінний; (дух) вічний, довічний, безвічний; (чин) незабутній, сов. немеркнучий, неув’ядний.
БЕЗСОННЯ безсонниця, безсонність, діал. нічниця.
БЕЗСОРОМНИЙ соромітний, розм. стидкий, безстидний.
БЕЗСОРОМНИК (той, хто не відчуває сорому за свої негативні вчинки) безстидник, розм. соромітник, (з виявом презирства до всього) цинік.
БЕЗСТОРОННІЙ незацікавлений, об’єктивний, безпристрасний, неупереджений, нейтральний.
БЕЗСУМНІВНИЙ очевидний, безумовний, явний, книжн. самоочевидний.
БЕЗТУРБОТНИЙ безпечний, безжурний, нежурливий.
БЕЗТЯМНИЙ нестямний, несамовитий, підсип, здурілий.
БЕЗУГАВНИЙ (який не припиняється) нестримний, невгамовний, невгаваючий, невгомонний, неугавний, (про оплески) нестихаючий.
БЕЗУМНИЙ (який здійснюється необачно) безрозсудний, божевільний, підеш, шалений, навіжений.
БЕЗУМОВНИЙ незаперечний, безсумнівний, безперечний.
БЕЗУМСТВО (про поведінку) безум, нерозум, (у вищій мірі) дурість, глупота, безумність, шаленство, шал, навіженість.
БЕЗХАРАКТЕРНИЙ безвольний, ні риба ні м’ясо, ні се ні те.
БЕЗХАРАКТЕРНІСТЬ слабодухість, слабохарактерність, нерішучість, безвілля.
БЕЗЦІННИЙ коштовний, дорогий, дорогоцінний.
БЕЛЬКОТАТИ, БЕЛЬКОТІТИ (нерозбірливо говорити) лепетати, (тихо зі свистячими звуками) жебоніти, (швидко) лебедіти.
БЕНКЕТ, БАНКЕТ бал, пир, забава.
БЕНТЕЖИТИ (ставити когось в незручне становище) збентежувати, шокувати, конфузити.
БЕНТЕЖИТИСЯ ніяковіти, тривожитися, розгублюватися// збиватися з пантелику, ставати ні в сих ні в тих.
БЕРЕГТИ (тримати щось у безпеці) глядіти, охороняти, зберігати, оберігати.
БЕСКІНЕЧНИЙ нескінченний, безмежний, обр. без кінця, без краю, без кінця-краю; (спів) тривалий, дуже довгий.
БЕШКЕТ (порушення порядку, пристойності) безчинство, буйство, галабурда, розм. дебош, (з грубим порушенням) хуліганство.
БЕШКЕТНИК (той, хто порушує порядок) скандаліст, галабурдник, зірвиголова, буян, (завдає шкоди) шибеник, задирака, жарт. опришко.
БЕШКЕТУВАТИ (порушувати порядок) бушуати, буянити, галабурдити, колобродити, (зі злочинством) хуліганити.
БИТВА (бій між противниками) боротьба, уроч. баталія, бойовище, побоїще, ратоборство.
БИТИ (завдавати ударів) розм. парити, шпарити, (чимсь вузьким) періщити, сікти, хльостати, чесати, клепати, (чимсь гнучким) батожити, бичувати, кропити, шмагати, шкварити, (кулаком, палицею, чимось важким) бухати, товкти, підсип, гатити, гамселити, голомшити, гріти, дубасити, духопелити, жарити, пригощати, частувати, (як попало) колошпалити, лупити, лупцювати, мотлошити// піднімати руку на когось, частувати кулаками кого, всипати березової каші, жарт, годувати потиличниками.
БИТИСЯ (бити один одного) скубтися, чубитися, (брати участь в бою) боротися, воювати, (при судорожній хворобі) побиватися, тіпатися, тріпотати, (про серце) стукати, стукотіти, колотитися, розм. калатати, (корова рогами) колоти, буцати// братися за барки з ким.
БІОГРАФІЯ життєпис, життєвий шлях; (святих) житіє; (свого життя) автобіографія.
БІБЛІЯ (книга Святого Писання) Святе Письмо, Святе Писання.
БІГАТИ (швидко переміщатися ногами) носитися, летіти, (метушливо) гасати, ганяти, (сюди-туди) шмигати.
БІГОМ (швидко пересуваючись на ногах) бігцем, підтюпцем, риссю.
БІГТИ (переміщатися бігом) мчати, летіти, нестися, (на одному подиху) гнати, чухрати.
БІДНИЙ (який живе в нестатках), небагатий, убогий, злиденний, нужденний, жебрацький, (про селян) безземельний// бідний як мак на четверо, голий як бубон, голий як турецький святий.
БІДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість) убогість, убозтво, біда, нестаток, скрута, нужда, мн. нестатки, злидні, (бідування) мн. злигодні.
БІДНІТИ (ставати бідним) біднішати, убожіти, (господарство) підупадати, занепадати.
БІДНЯК (убога людина) у знач. ім. бідний, убогий, бідак, бідар, злидар, зневажл. голодранець, безштанько, заст. ланець.
БІДУВАТИ (жити в бідності) злидарювати, старцювати, злиднювати, (жити в біді, горі) горювати, діал. капарити// битися в злиднях, годувати злидні, жити на воді та біді.
БІЙ (бойові дії противників) сутичка, зіткнення, битва, заст. брань.
БІЛИЙ (який має колір, подібний до молока) білосніжний, молочний, сніжно-білий, поет. лілейний.
БІЛЬШЕ (вищ. ст. до багато) р. більш, дужче, гірше, сильніше.
БІЛЯ (вказує на місце поблизу) побіля, край; розм. близько, недалеко, неподалік, (безпосередньо одне біля одного) поруч, пліч-о-пліч// під носом, під боком.
БІЛЯВИЙ (зі світлим волоссям) русявий, світловолосий, ясноволосий, біловолосий, жарт. білобровий.
БІЧНИЙ (який збоку) боковий; (з напрямком) лівобічний, лівосторонній, правобічний, правосторонній.
БЛАГОДАТНИЙ (який виявляє ласку, приносить приємність) благословенний.
БЛАГОРОДНИЙ (який високо моральний, безкорисливий) великодушний, шляхетний, лицарський.
БЛАГОСЛОВЕННИЙ (край) багатий, щедрий, живодайний, благодатний; (день) щасливий, радісний.
БЛАКИТНИЙ (колір) небесний, ясно-синій, блаватний, волошковий, сов. голубий, лазурний, лазуровий.
БЛАКИТЬ (колір) голубінь, небесна синь, сов. лазур; небеса, небо, небосхил.
БЛИЗЬКИЙ (який перебуває на невеликій відстані) недалекий, р. ближній, (про стосунки між людьми) тісний, інтимний, (про родинні стосунки) рідний, (товариш) добрий, хороший, щирий, задушевний, сердечний// свій.
БЛИЗЬКО (на короткій відстані) поблизу, недалеко, неподалік// по сусідству, рукою подати, під боком, під самим носом.
БЛИМАТИ мерехтіти, мигтіти, миготіти; (очима) кліпати, лупати, д. бликати; (на кого) поглядати; (цигаркою) блискати.
БЛИСК (яскраве світло) блискіт, підсил. сіяння, сяяння, діал. бляск, (його відбиття) відблиск, відсвіт, полиск, (показова величавість чого-небудь) лоск.
БЛИСКАВКА (блиск світла на небі під час грози) блискавиця, громовиця, (з громом) грімниця, перен. (про довгу застібку) змійка, замочок.
БЛИСКАТИ (час від часу світитися) мигати, виблискувати, блискотіти, (слабо) миготіти, мерехтіти, (з короткими перервами) блимати, поблискувати, спалахувати діал. бликати, поет, бриніти, (про очі) грати, вигравати, іскрити, іскритися, ряхтіти, (іскри) кресати.
БЛИСКУЧИЙ (який має блиск) яскравий, блискотливий, поет.: осяйний, сяючий, сіяючий, іскристий, іскрометний, зірчастий, (про очі) промінний, променистий, розпромінений, (з блиском) лискучий.
БЛИСКУЧЕ пр. (досконало) неперевершено, незрівнянно, неповторно, майстерно; (чудово) знамените, пречудово, прегарно, фам. збіса гарно, сил. божественно, фантастично, чарівливо.
БЛИЩАТИ (бути блискучим) блистіти, блищатися, світитися, сяяти, іскритися, лисніти, ряхтіти, поет, сіяти, променіти, променитися, (про очі) палати, зоріти, палахкотіти, жевріти, (про поверхню) лисніти, лиснітися, вилискувати, виблискувати.
БЛІДИЙ (позбавлений яскравості) безкровний, підсил. білий.
БЛІДНУТИ (ставати блідим, про обличчя) блідніти, полотніти, (про інші речі) тьмяніти, сіріти.
БЛОКНОТ записник, нотатник.
БЛУКАТИ (рухатися, не знаючи дороги) блудити, розм. плутати, плутатися, кружляти, розм.: (без певної мети) волочитися, тинятися, вештатися, плентатися, сновигати, (не знаходити собі пристановища) мотатися, лазити, хилятися, (ніби шукаючи) никати, мишкувати, поблажл. бурлакувати, тулятися, зневажл. бродяжити, тягатися, швендяти, шлятися// ходити манівцями.
БЛЮЗНІРСТВО (зневажання чогось святого) святотатство.
БОГ (для віруючих – свята істота) Господь, Господь Бог, Пан Бог, книжн. Творець, Сотворитель, Всевишній, Передвічний, Всемогутній, Цар Небесний, Спаситель, Вседержитель.
БОГОБОЯЗКИЙ (який намагається старанно дотримуватися релігійних заповідей) богобоязливий.
БОГОМІЛЛЯ (відвідування святих місць) проща; паломництво, пілігримство.
БОГОМІЛЬНИЙ (який вірить в Бога) релігійний, віруючий, вірний, побожний,
БОГОМОЛЕЦЬ (той, хто відвідує святі місця) прочанин, паломник, пілігрим.
БОГОРОДИЦЯ (мати Ісуса Христа) Богоматір, Божа Мати, Пречиста, Пречиста Діва, Діва Марія, Владичиця, (у католиків) Мадонна.
БОЖЕВІЛЬНИЙ 1. (який має душевну недугу) психічнохворий, душевнохворий, р. безумний, помішаний, розм. ненормальний, причинний, (у вищій мірі) скажений, навіжений, навісний, шалений; оглашенний, біснуватий, юродивий; 2. у знач. ім. (про психічно хвору людину) безумний, психічнохворий, р. помішаний, душевнохворий, розм:. ненормальний, психопат, шизофренік, (у вищій мірі) навіжений, скажений; біснуватий, одержимий, юродивий; (осудливо про невдалі вчинки такої людини) безрозсудливий, безумець, шаленець, причинний, психічний, псих, навіжений, очманілий, помішаний, діал. варят.
БОЖЕВОЛІТИ (ставати психічнохворим) навісніти, скаженіти, шаленіти, шаліти // зійти з розуму, як сам не свій.
БОЛІСНИЙ (викликаний болем) мученицький, страдницький, страждальний, (який завдає муки) пекучий, (тривожно-солодкий біль) щемкий, щемливий.
БОЛОТИСТИЙ (який покритий болотом) болотяний, багнистий, заболочений, розм. (грузький) тванистий, грязький, кальний, (з рослинністю) мочаруватий.
БОЛОТО (грузьке місце з мокрою землею) багно, багнище, ми. мочарі, розм.: баговиння, багнюка, грязь, кал, (про тванисте місце) твань, тванюка, діал.: мокляк, мокряк.
БОРЕЦЬ (той, хто бореться за здійснення чогось) боєць, книжн.: поборник, уроч. а. ірон. ратоборець.
БОРОТИСЯ (фізично змагатися) моцуватися, розм. борюкатися, (відстоювати що-небудь) виборювати що, виступати за що, підсип, воювати, змагатися// виходити на герць.
БОРОТЬБА (активне суперництво протилежних а. ворожих сил) бій, війна, книжн. змагання, сутичка, уроч. протиборство, (переважно двох) двобій, герць, дуель, (одного з кількома) одноборство, єдиноборство.
БОРОШНО мука, розм. мливо, діал. меливо.
БОСИЙ (який не має на собі взуття) босоногий, роззутий, невзутий.
БОЯГУЗ (боязлива людина) страхополох, розм. страхопуд, перен. баба.
БОЯЗЛИВИЙ (який всього боїться) боязкий, зневажл. боягузливий, розм.: лякливий, полохливий, поет, тремтливий.
БРАВИЙ (який відзначається сміливістю, жвавістю, бадьорістю) бадьористий, хвацький, молодецький.
БРАК (відсутність достатньої кількості чого-небудь) нестача, недостача, (дуже мало) дефіцит, скрута, голод, криза, (повна) відсутність, (частіше в медицині) недостатність.
БРАТИ хапати, схоплювати, фам. гарбати, цупити; (воду) набирати, черпати; (ягоди) збирати, рвати; (коноплі) вибирати, виривати; (силою) здобувати, захоплювати, відбирати, сил. брати з бою; (квитки) купувати; (на працю) наймати; (за жарт) сприймати як; (кудись) забирати з собою; (платню) діставати, одержувати, стягати, г. побирати; (злодія) арештовувати, (бранців) полонити; (у ліву /праву /руку) повертати; (час) забирати; (- чуття) поймати, охоплювати, опановувати; ід. (до уваги мотати на вус, (своє) даватися взнаки.
БРЕСТИ (іти по воді) брьохати, чалапати; (повільно або важко йти взагалі) бродити, розм.: волоктися, волочитися, лізти, плестися, плентатися, повзти, тьопати, (зі вказівкою на певні звуки) чапати, чалапати, чалапкати, чвалати.
БРЕХАТИ (казати неправду) обманювати, фам. заливати, (частково) прибріхувати, побріхувати// говорити неправду, брехню точити, дзвін великий лити.
БРЕХУН (той, хто говорить неправду) розм. брехач, обманник, розм. поблажл. брехунець, (вправний) чистобреха, скоробреха.
БРЕХУНКА (та, що говорить неправду) розм. брехачка, брехуха, чистобреха, скоробреха.
БРИДКИЙ (дуже поганий) препоганий, паскудний, потворний, (у великій мірі неприємний) гидкий, гидотний, обридливий, огидний, огидливий, остогидлий, плюгавий, осоружний, (з фізичними вадами) почварний, виродливий.
БРИЗКАТИ (розсипати щось дрібне) порскати, прискати, пирскати, (більшими краплями) скроплювати.
БРОДИТИ (бути в стані бродіння) шумувати, (ставати непридатним) зіпсуватися, зшипітися, спец, ферментувати.
БРУД (те, що робить щось нечистим) нечистота, підсил. брудота, грязь.
БРУДНИЙ (з наявною кількістю бруду) нечистий, забруднений, заваляний, замащений, розм. вимазаний, (про обличчя) замурзаний, (жирним) засмальцьований, засалений.
БРУДНИТИ (покривати брудом) валяти, мазати, забруднювати, (чимсь жирним) смальцювати.
БРЯЖЧАТИ (про звук металу, скла) брязкати, (часто) брязкотіти, (з неприємним відтінком) дзвякати, (при дрижанні) деренчати, деренькотіти, (з дзвінким звуком) дзвеніти, дзеленчати, дзеленькотати, дзенькотіти.
БУДЕННИЙ (про день) будній, робочий, (нічим не особливий) прозаїчний, приземлений, повсякденний.
БУДИНОК (житловий) дім, оселя, домівка, (кам’яний) кам’яниця, з. хоромина; (одноповерховий, заміський) котедж, (розкішний) палац, палати, хороми; (споруда) будівля, будова, хата.
БУДИТИ розбуджувати, пробуджувати.
БУДОВА (частини у складі чогось) структура, побудова, (писаний твір) композиція, архітектоніка, (машини) конструкція, (форма тіла) статура, склад, постать, фігура, жарт, (про когось об’ємного) комплекція, габарити.
БУДУВАТИ ставити, споруджувати, (з цегли) мурувати, (стіну) піднімати, виводити.
БУДЬ-КУДИ (у будь-яке місце) хоч-куди, куди-будь// куди попало, куди хочеш.
БУДЬ ЛАСКА (при вияві ввічливості) мн. будьте ласкаві, будь ласкавий (люб’язний, милостивий), будь другом, (спеціально при запрошенні) ласкаво просимо.
БУЙНИЙ (який пишного росту, гарного врожаю) пишний, (про культурні рослини) дорідний.
БУРЛИТИ (утворювати вир у воді) вирувати, клекотіти, крутити, нуртувати, буяти, (виявляти збудження групою людей) клекотати, шуміти, кипіти.
БУРМОТАТИ (говорити нерозбірливо) буркотати, мурмотати, мурчати, мугикати, (під носом) мимрити, (одноманітно) бубоніти.
БУРХЛИВИЙ (про неспокійний плин води) бурливий, розбурханий, нуртуючий, (про воду, яка вирує) буйний, розбушований, вируючий, кипучий, (про час) буремний, полум’яний.
БУРЧАТИ буркотіти, миркати, мурчати, бубоніти.
БУРЯ (негода з сильним вітром, дощами, грозою) хуртовина, (на морі) шторм, поет. буревій, (сильна руйнівна буря) ураган, (з ураганним вітром) циклон.
БУТИ (перебувати в дійсності) існувати, (бути наявним) фігурувати, (в певному середовищі) побутувати, (неодноразово), бувати.
БУТТЯ існування життя; перебування, побут; філ. приб. матерія, природа.
БУШУВАТИ вирувати, бурхати, нуртувати, буяти, лютувати, підсип.: шаленіти, шаліти, сатаніти.
БУЯТИ (гарно, буйно рости, найчастіше про рослини) пишатися, розкошувати, р. буяніти; (про сильний рух, думки) нестися, (в повітрі) ширяти, кружляти, вирувати, (на хвилях води) нестися.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)