Твір “Людина майбутнього”

Цікаво було натрапити на послання підлітків 60-х років до сучасної молоді. Вони сподівалися, що на даний момент наш світ кардинально відрізняється від їхнього. Вони були впевнені, що ми вільно спілкуємося з позаземними цивілізаціями, що ми зробили дуже багато корисних відкриттів та перемогли майже всі небезпечні захворювання. Людина майбутнього для них представлялася високо розвиненою та дуже розумною. Цікавим також є те, що результати виявилися значно скромнішими від очікувань.

Так, ми маємо розвинену техніку порівняно з півстоліттям

тому, але це не зробило життя легше, бо надмірна кількість гаджетів відбиває бажання до розвитку. Ми – сучасне покоління – майже перестаємо розвиватися, пізнавати світ, бо все що потрібно, це ввімкнути комп’ютер та зайти в Інтернет. Ми забуваємо про елементарну людяність, замінюючи її віртуальним життям. Ми закопуємо свої таланти, розмінюючи їх на пусте та другорядне. Але в нас все ж є сподівання…

В свою чергу ми теж маємо певне видіння того, якого людина може бути, наприклад, років через 50 або 100. Ми також маємо надію на те, що такі хвороби як рак та ВІЛ будуть нарешті переможені, ми сподіваємося,

що освоєння просторів Всесвіту не обмежаться лише електронними пристроями, ми відчуваємо, що електроніка скоро стане частиною нас самих у буквальну сенсі – людині буде вшито чіп для спрощення життя. Ми хочемо думати, що людина майбутнього настільки розширить межі своєї свідомості, що зможе спілкуватися за допомогою думки и пересуватися в часі й просторі.

Майбутнє починається сьогодні, а отже, щоб втілити усі свої мрії і дозволити людині майбутнього існувати не лише в нашій уяві, ми повинні вже сьогодні зробити свій внесок в пізнання цього старого, але тим не менш загадкового світу, щоб дати старт новим великим відкриттям, що піднімуть людство на новий щабель розвитку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір “Людина майбутнього”