Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Символіка жовтого кольору у повісті Панаса Мирного “Лихі люди”

Символіка жовтого кольору у повісті Панаса Мирного “Лихі люди”

У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні.
“Мати увійшла в хату, підійшла до кроваті і поцілувала дитину. Хлопчик обвив материну шию руками, пригорнувся своїм гарячим личеньком до її засушеного виду… “Що за диво? – подумав Петро Федорович. –

І лице матері, і лице дитини такі знайомі?.. Це ж я!., це ж мати моя!” – трохи не скрикнув він і ще дужче впився очима в причуду”.
Як бачимо, він більш не має змоги контролювати власну свідомість. Герой займає позицію спостерігача, хоча фактично діє його неконтрольована свідомість, у сферу якої проникає автор повісті. У процесі гри хворої уяви персонажа кілька разів перед його очима з’являється жовта пляма. Марення то напливали, то відступали, постійною залишалася лише жовта пляма. “Темнота порідшала, серед неї виразно виставилась жовта пляма: то світило віконечко з коридору. Він уп’яв у його свої
очі… Щось темнувате і легке, як тінь, заходило по йому, забігало; то гострим рогом урізувалося в жовте поле, то кривульками переписувало його… Покрутиться хвилину-другу, похитається-похитається – і пропаде. І знов одна жовта пляма видніється; і знову збоку висувається ріг, бігають кривульки… Сумно, нудно. Щось важке упало, стукнуло – роздалася луна навкруги… Щось позіхнуло; почувся гомін… якесь глухе буботання, а слів не розбереш. Петро Федорович закрив очі; пляма не сходила. Він повернувся на бік – і пляма перейшла за його поворотом. “Що се?” – подумав він… Разом виплило ще три чотири плями; крутяться кругом жовтої… Він попустив вії – одна жовта зосталася. “Хіба мої очі розкриті, що я її бачу?” – подумав він, наставляючи руку над закритими очима. Руки не було видно, а пляма все-таки стояла. “Це я вдивився у це трекляте вікно, і мана від його морочить мене”. Він ліг боком і лежав тихо, дожидаючи, поки мана зникне.
Мана не сходила; пляма ще мов побільшала, поширшала – роздалася навкруги. Він розкрив очі. “Тіні минулого, давнього захиталися на їй…”. Жовта пляма, з’являючись при закритих очах і не зникаючи при відкритих, наче пов’язує сферу свідомого з несвідомим. Чому пляма? Чому жовта? Що вона може собою означати?
Жовтим кольором фарбують психіатричні відділення лікарень, жовтий колір мають спеціалізовані психіатричні швидкі допомоги, нарешті лікарняні піжами психічно хворих теж мають жовтий колір. То, можливо, жовтий колір – знак, що вказує на психічне захворювання.
За світовою шкалою кольорової символіки жовтий колір має амбівалентну семантику. З одного боку він тлумачиться як символ сонця, літа, тепла, любові і премудрості божої, а з іншого – як знак зради, брехні, боягузтва, хвороби.
Жовтий колір у повісті з’являється не лише у мареннях Телепня. Жовтими плямами було покрите обличчя Попенка. Але найважливіше, мабуть, те що жовтий колір мала заборонена книжечка, з якої все й почалося. Неначе, щоб читач не проминув цього факту, автор двічі у повісті наголошує на жовтому кольорі революційної книжечки. Однак, його не помічали чомусь навіть критики. Що хотів сказати цим письменник?
Чи не те, що жовта книжечка, підсунута Телепню Жуком, у якій ховалася божевільна ідея революції, будить у тендітному, слухняному і мрійливому хлопчику інтерес до політичних питань, а переростаючи у жовту пляму викликає в нього божевілля. І лише, коли Телепень уже перестає боротися чи з життям, чи за життя, вона повністю зникає. “Він тепер не бачив і жовтої плями, що кожну ніч стояла перед його очима…”.
Отож, Жукова жовта книжечка призвела Телепня до божевілля, а сумна пісня, у якій він пізнав голос свого колишнього товариша, до несвідомого самогубства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Символіка жовтого кольору у повісті “Лихі люди” У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні. “Мати увійшла в хату, підійшла до...
  2. Порівняльна характеристика Жука і Телепня – героїв повісті Панаса Мирного “Лихі люди” У повісті Панаса Мирного “Лихі люди” основа залишається традиційною для української літератури XIX ст. – зіткнення особи і середовища, але спосіб співвіднесення героя і обставин інший: інтелігент і світ тісно пов’язані, а письменник такий зв’язок подає шляхом безпосереднього аналізу. У центрі уваги автора образ письменника Петра Телепня, який за прогресивні...
  3. Символіка жовтого кольору в романі В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” є одним із найяскравіших описів українського голодомору 1932-1933 років. Ключем до розуміння авторської концепції твору _ й одним із його провідних символів стає жовтий колір, що зустрічається уже в назві роману. Він входить в оповідь твору в характеристиці одного із фанатичних і бездушних служників нового...
  4. Символіка жовтого кольору у романі В. Барки “Жовтий князь” Символіка жовтого кольору у романі В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” є одним із найяскравіших описів українського голодомору 1932-1933 років. Ключем до розуміння авторської концепції твору _ й одним із його провідних символів стає жовтий колір, що зустрічається уже в назві роману. Він входить в оповідь твору...
  5. Твір за повістю Панаса Мирного “Лихі люди” Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного “Лихі люди” (1874). Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка. У “Лихих людях” Панас Мирний подає героя-інтелігента не через об’єктивну епічну...
  6. Скорочено “Лихі люди” Мирного Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного “Лихі люди” (1874). Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка. У “Лихих людях” Панас Мирний подає героя-інтелігента не через об’єктивну епічну...
  7. “Жовтий князь” Василя Барки: символічний зміст жовтого кольору Василь Барка – яскрава зірка на нашому українському небі, світло од якої ще довго буде йти до нас. Його творчість належить до елітної культури. її варто осягати поступово, вона має здатність проникати у свідомість непомітно, вона вчить сучасну людину розрізняти і берегти вічне, по-справжньому вартісне. Серед його творчого доробку роман...
  8. Порівняльна характеристика Жука і Телепня – героїв повісті “Лихі люди” У повісті Панаса Мирного “Лихі люди” основа залишається традиційною для української літератури XIX ст. – зіткнення особи і середовища, але спосіб співвіднесення героя і обставин інший: інтелігент і світ тісно пов’язані, а письменник такий зв’язок подає шляхом безпосереднього аналізу. У центрі уваги автора образ письменника Петра Телепня, який за прогресивні...
  9. Суб’єктивна самосвідомість героя як домінанта його авторської характеристики (за повістю “Лихі люди”) Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного “Лихі люди” (1874). Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка. Повість “Лихі люди” значною мірою розбивала попередню традицію зображення характеру інтелігента-демократа...
  10. Сатира в оповіданнях Панаса Мирного На розвінчання тупої поліцейсько-охоронної сили самодержавства Мирний, після кріпосників, чи не найбільше віддав своєї сатиричної майстерності. Погляньмо на товариша прокурора ІПестірного (“Лихі люди”) в епізоді відвідин Телепня в тюремній камері. Розчинилися двері. Увійшло двоє. Одного Телепень упізнав відразу. “Другий молодий, з русявою бородою, удягнений у чорну сукняну одежу з золоченими...
  11. Еволюція творчої манери Панаса Мирного Для того, щоб удосконалюватись, розвиватись, виокремлюватись із ряду митців, письменнику чи поету потрібно обов’язково еволюціонувати в манері свого письма. Пізніше літературознавці будуть визначати феномен того чи іншого письменника, і обов’язково зазначать його нововведення і охоплення нових просторів творчості. Панас Мирний – це унікальна особистість, яка відчула всі лани творчої діяльності,...
  12. Образ чоловіка у прозі Панаса Мирного Неперевершений талант Панаса Мирного душевного аналізу у поєднанні з його знанням побуту народу велику користь приніс у вивченні народного життя і типів народного середовища. Письменник схильний до змалювання різнохарактерних героїв у різних ситуаціях і оточенні. Щоправда, ми звернули увагу лише на героїв-чоловіків, характеристика яких теж не відзначається однотипністю. Умовно за...
  13. Творчий доробок Панаса Мирного Панас Мирний створив два великі романи – ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і “Повія”, три повісті – “П’яниця”, “Лихі люди”, “Лихо давнє й сьогочасне”, увійшовши в літературу як основоположник українського соціально-психологічного роману й повісті. А ще в доробку письменника – вірші, п’ять п’єс (найвідоміша – “Лимерівна”), оповідання (“Морозенко”,...
  14. Гумор в сатиричних оповіданнях Панаса Мирного Виходячи з історичних обставин, світоглядних позицій революційного демократа, літературної школи із заголовним іменем Шевченка, сміх і гнів – гумор і сатира Мирного – майже виключно соціально спрямовані. Адреса: російське самодержавство, поміщики- Кріпосники і пореформене панство, поліцейсько-охоронний апарат, судове чиновництво, священнослужителі, ліберальні базіки. Іноді використовується сміховий інструментарій, навіть сатиричний при змалюванні...
  15. Трагедія селянської родини (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) Все своє життя Панас Мирний мріяв показати безталанну долю співвітчизників, їх високу душу, тепле серце, щиру вдачу. Темними ночами він “скликав свої яскраві думки до гурту” і починав писати сумні оповідання з селянського життя. У сучасній письменникові пресі було звичаєм під Новий рік вміщувати новорічні оповідання із щасливою кінцівкою –...
  16. Боротьба добра і зла в романі Панаса Мирного Здорові були, мамо! Ось вирішив написати, хоча не знаю, чи варто це робити? Чи вважаєте мене ще за свого сина? Ллє може забули? Якщо так, що ж, я вас не засуджую… Здається, на це заслуговую я. Але хочу написати про своє тутешнє життя, про думки, які, мов чортяки, лізуть у...
  17. Сатира гуморески “Дурниця” Панаса Мирного Сатира гуморески “Дурниця” спрямована насамперед на тупу поліцейсько-охоронну машину самодержавства з підкресленням примарності “дарованих свобод”, практичної позазаконності царських же законів, покликаних забезпечувати найзвичайнісінькі права людини. Б’є сатира і по ліберально-поміркованих інтелігентах, котрі, дрижачи за свою ситість і спокій, при перших же порухах державного кулака сховалися в лояльність. Уособленням “уміркованого” переляку...
  18. Біографія Панаса Мирного Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім – Панас Мирний) народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де...
  19. “Значення кольору в житті людини, тварин і рослин” Колір має надзвичайно велике значення в житті будь-якої живої істоти, а особливо – в житті людини. Він здатний не тільки надавати додаткову інформацію про той чи інший предмет, а й викликати почуття та думки. Щодо психологічного аспекту, то сприйняття кольору пов’язане не тільки з естетичним і соціально-культурним, а й з...
  20. Жіночі образи у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний описує життя поневоленого народу. Письменник подає образи нескорених жінок-селянок, які, незважаючи на важкі соціальні, а також психологічні умови, залишаються такими ж чесними, добрими і мужніми. Такими рисами характеру Панас Мирний наділив Мотрю, Галю і Христю, які звикли до важкого, але...
Символіка жовтого кольору у повісті Панаса Мирного “Лихі люди”
«
»