Символ гріхопадіння і порятунку через усвідомлення покаяння (“Буря на Чорному морі”)
УРОК 10
Тема. Символ гріхопадіння і порятунку через усвідомлення покаяння (“Буря на Чорному морі”).
Мета: ознайомити учнів з думою “Буря на Чорному морі”; розкрити її проблематику, розвивати навички аналізу твору; формувати вміння коментувати стосунки між людьми, дискутувати про поняття гріха й покаяння, висловлювати власне розуміння узагальненого образу (“бурі на морі”); виховувати прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими християнськими цінностями.
Обладнання: аудіозаписи, репродукції картин відомих
Міжпредметні зв’язки: географія: Україна – морська держава; музичне мистецтво: М. Лисенко, “Марш чорноморських козаків”; образотворче мистецтво: О. Сластьон, “Запорізькі судна”, І. Айвазовський, “Чорне море”.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.
1. Прослуховування аудіозапису “Маршу чорноморських козаків” М. Лисенка.
2. “Відтермінована відповідь”.
– Наше знайомство з українськими народними думами продовжиться сьогодні разом із героями твору “Буря на морі”. Чим цікавий і повчальний цей твір? Що єднає його
На ці питання ми отримаємо відповіді у ході уроку.
II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.
1. “Історична довідка”.
(Цю частину уроку може провести учитель або заздалегідь підготовлений учень).
– Україна, яку з півдня омивають Чорне й Азовське моря, здавна славиться у світі як морська держава.
Уже в IV-VI ст. на Чорному морі здійснювалося судноплавство. За часів Київської Русі (X-XIII ст.) мали місце досить стабільні зв’язки з Візантією, відомі також походи київських князів на Константинополь.
Та найбільше прославилися морськими походами запорозькі козаки. їхні славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер. Найчастіше ватаги сміливців з України діставалися морем берегів Туреччини, щоб визволити з неволі земляків-бранців.
2. Пізнавальне завдання.
– Прочитайте історичне оповідання “Слава на морі” та висловіть свою думку з приводу прочитаного.
“Стогне Дніпро, перетятий важкими ланцюгами й кутими брамами, кидає могутні хвилі, аби здолати ті перепони. Та піддані турецького султана лаштують нові, обплутуючи залізним павутинням річку. Бо ж несуть її води до турецьких берегів легкі козацькі чайки, що завдають володареві Чорного моря болючих ударів: руйнують фортеці, нищать галери, визволяють тисячі турецьких бранців. Отож розставили турки у Дніпрових водах металеві сіті, сподіваючись на гарне полювання. Адже знають достеменно, що планують запорожці на чолі з гетьманом Сагайдачним і цього разу вирушити в море.
Козаки й справді лаштувалися до морського походу. Січ перетворилася на величезну корабельню, де кожен мав роботу: одні обрубували гілля зі стовбурів лип і верб, інші видовбували середину, ще якісь закріплювали дубові ребра, а на них нашивали дубові дошки. Частина січовиків готувала зброю на козацькі човни, хтось порядкував біля вітрил і захисних лаштунків – в’язанок очерету, якими обкладали готове судно. Ті в’язанки мали утримувати його на воді та захищати від ворожих куль і ядер. Будівництво козацького флоту посувалося швидко: за півмісяця шістдесят січовиків повністю споряджали корабель до походу.
У призначений день 1616 р. легкокрилі чайки були готові відлетіти до турецьких берегів. Цього разу козаки для нападу обрали місто Кафу. Лиху славу мало те місто серед українців: у ньому розташовувався найбільший невільничий ринок Криму. Для багатьох бранців саме з того міста починалася довга дорога неволі.
Очерет і темна ніч захищали козаків. Але як обминути залізні ланцюги?
– Не хвилюйся, джуро, є в запорожців хитрість на турецькі сітки, – пояснював новакові бувалий козак.
Уночі понад Дніпром зчинилася страшенна гуркотнява: то гупали в залізні ворота, з брязкотом рвали металеві перешкоди стовбури десятків могутніх дерев, що їх козаки пустили течією перед себе. Турки, вирішивши, що то довгоочікуваний козацький флот, почали стріляти в темряву.
Коли ж стрілянина вщухла, запорожці, що ховались у плавнях, у цілковитій безпеці рушили далі.
Багато козаків уперше брали участь у морському поході. Тож дивувалися вони, як їхні маленькі суденця зможуть переважати добре озброєні важкі турецькі галери-каторги. Але не раз і не двічі протягом походу на Кафу мали змогу переконатися недосвідчені козаки, що недаремно зажив слави морського полководця гетьман Сагайдачний. Зрозуміли вони, що все – навіть невеликі, зате рухливі й вертляві чайки – має свої переваги. Адже козацькі човни, що ледь здіймалися над хвилями, були непомітними на морі й тому могли зненацька підпливати до ворожих кораблів, швидко оточувати й захоплювати їх.
Обмірковуючи кожну майбутню битву, гетьман Сагайдачний використовував знання й досвід багатьох поколінь запорожців. Хіба ж не розумно починати битву на заході сонця та ще й так, щоб останні промені були за спиною козаків?! Сонце сліпило очі ворогові, а сонячні відблиски на воді служили чи не найкращим маскуванням серед морської рівнини.
Досвідчені козаки передавали знання, здобуті в боях, тим, які, можливо, вирушать під козацьким прапором у наступний похід. Так зростала й множилася морська слава українського козацтва.”
3. Бесіда за текстом думи “Буря на Чорному морі”:
– Яке враження справила на вас дума?
– Що єднає її з оповіданням “Слава на морі”?
– Продемонструйте власні малюнки до думи. Які епізоди твору вони ілюструють?
– Розгляньте репродукції картин О. Сластьона “Запорозькі судна” та І. Айвазовского “Чорне море”. Чи можуть вони відіграти роль ілюстрацій до думи “Буря на Чорному морі”? Чому ви так вважаєте?
– Хто є головними героями думи?
– Яка пригода сталася з двома братами та їхнім побратимом?
– Як вони повелися під час бурі?
– Чому брати почали сповідатися один перед одним? Чи мали вони на це право?
(Козаки, як і чумаки, мали право прийняти сповідь умираючого побратима чи самі висповідатися перед курінним отаманом чи кошовим. Герої цієї думи теж сповідаються один перед одним в екстремальній, винятково небезпечній, до краю напруженій ситуації).
– Як ви розумієте значення слів “гріх”, “спокута”, “сповідь”?
(Довідка. Гріх. 1. Порушення релігійно-моральних настанов. 2. Поганий, непорядний вчинок.
Спокута. Відбування покарання за вчинений злочин, провину і т. ін; каяття.
Сповідь. 1. У православній і католицькій церкві – обряд покаяння в гріхах перед священиком і відпущення ним цих гріхів. 2. Відверте зізнання в чому-небудь, розповідь про щось. Як на сповіді – відверто, щиросердечно, нічого не приховуючи).
– Розкажіть, у чому саме розкаялися брати.
– Що, на вашу думку, було причиною їхніх численних гріхопадінь? Як про це сказано у думі?
– Чи можна стверджувати, що хлопці були справедливо покарані Богом за гріхи, а буря на морі, яка ледь не забрала їхніх життів, є символом гріхопадіння?
– Чим закінчилася дума? Що, по-вашому, врятувало козаків від загибелі?
4. “Коло ідей”.
(Учитель просить учнів написати свою думку-відповідь на останнє питання на картці-індексі без імені, а потім на дошці складає з них “коло ідей”. Після цього учні зачитують запропоновані варіанти і коментують їх.)
5. Проблемне питання.
– Пригадайте, який гріх перед Богом і людьми мала Маруся Богуславка з однойменної думи і як вона його спокутувала. Як ви гадаєте, чи кожен гріх можна спокутувати?
III. Закріплення вивченого.
“Незакінчене речення”.
– Народна дума “Буря на морі” – це твір про…
– Цим твором народ…
– Для сучасних читачів дума цікава і повчальна тим, що…
IV. Підбиття підсумків.
V. Домашнє завдання.
Знайдіть і підготуйте до виразного читання ще одну думу (на вибір). Складіть тести, вікторину чи літературний диктант на тему “Українські історичні пісні та думи”. Повторіть вивчене з розділу “Усна народна творчість”.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)