Сила Лесі Українки
Леся Українка належить до тих літературних постатей, що не зразу знаходять читача і не зразу стають популярними. “Бути голосом, волаючим у пустині без відгуку, все-таки нікому не весело, хоч би він мав і так мало претензій на популярність, як я”,- писала авторка “Лісової пісні” своїй матері. Чому ж так стримано приймала публіка і критика її твори?
У житті і творчості вона шукала споріднених душ людей орлиного лету і сильного духу, тих, хто зустрічався з нею на її високих шляхах. Вона не вміла й органічно не могла пристосовуватись
Багато шанувальників її щонайбільше підіймались до того, що цитували знаменитий
Сила Лесі Українки не тільки в мужній боротьбі з собою у хвилини розпачу і знесилля. Сила її – у прокладанні нових шляхів сильного почуття і безкомпромісної думки у світі половинчатості, пристосовництва. Сила її – в непохитному протистоянні цій метушні всепоглинаючої стихії, що нівелювала людей і м’яла їм крила. (Є. Сверстюк)