Опис картини – Врубель “Демон” (твір по картині)

Михайло Олександрович Врубель – найвідоміший російський художник, найбільш самобутній і значний виразник тенденцій символізму й модернізму в російського живопису й графіку. Його добутки відрізняються “драматичною напруженістю колориту, кристалічною чіткістю, конструктивністю малюнка, тяжінням до символіко-філософської узагальненості образів, що нерідко приймають трагічне фарбування”. Картина “Демон” М. А. Врубеля широко відома. Взагалі, художник дуже довго й болісно намагався знайти образ свого Демона. Однак ні малюнки,

ні створені їм скульптури до кінця не відповідали його задуму. Творчі шукання тривали кілька років, поки не втілилися в 1890 році в картину “Демон”. Більшу роль тут зіграла однойменна поета М. Ю. Лермонтова, до якої Врубель створив віртуозні ілюстрації – на їхній основі й зложилася графічна манера майстра, “трактующая мир як “магічний кристал”.

Демон Врубеля з’являється перед нами у вигляді искусительно-прекрасного героя. У його особі немає нічого демонічного: більші темні очі дивляться на мир з невимовним сумом і мудрістю, губи складені в гірку усмішку, чорні кучеряві волосся вільно ниспадают

на плечі. Демон зображений напівголим, з розвиненим торсом і мускулистими руками. Він сидить, обійнявши коліна, і від його смутно-замисленої фігури віє якоюсь безвихідністю

В “Демоні” немає ні злості, ні презирства. Створюється враження, що він весь занурений у свої думки й усвідомлення його нелюдської природи лише додає йому трагізму. Меланхолійне заціпеніння Демона настільки велико, що він не зауважує ні мерехтливими самоцвітами скель, ні прекрасного заходу. Сам М. А. Врубель писав, що відбив на полотні своє бачення Демона – “…напівгола, крилата, молода, смутно-замислена фігура сидить, обійнявши коліна, на тлі заходу…”.

Я вважаю, що зображений на картині Демон – це символ молодості й сили духу, чоловічої краси, людяності й нерозтрачених палких почуттів.

Як часто на вершині льодистої

Один меж небом і землею

(як цар з розвінчаною главою)

Під дахом веселки огнистої

Сидів він похмурий і німий

М. Ю. Лермонтов

Видатний росіянин живописець Михайло Олександрович Врубель у своїй Творчості часто звертався до глибоких філософських проблем: зміст людського буття, протиборство добра й зла, місце й роль людини в навколишньому світі. Однак художник не міг знайти рішення цих питань у реальному житті. Ці протиріччя відбилися в його картинах, які містять елементи таємничості, загадковості й найчастіше носять містичний характер. Він звертався у своїй творчості й до античної міфології, і до мотивів російських народних казок, і до сюжетів романтичних добутків письменників і поетів різних епох

Характерний для Врубеля мотив протиріччя між мрією про перетворення миру й жорстокою дійсністю, спроби відбити у своїх образах все високій і прекрасне в людині яскраво представлені в ряді робіт, присвячених темі Демона. Це картина художника “Демон”, а також ілюстрації до однойменної поеми М. Ю. Лермонтова. На полотні “Демон” автор зображує героїчну особистість, що кидає виклик несправедливої дійсності, особистість із бунтарським характером, що у той же час відчуває трагічна самітність

Ми бачимо на тлі екзотичного пейзажу гордого, але сумного юнака. Весь його вигляд, могутня стать, сильні мускулисті руки говорять про те, що це сильна, незалежна людина, з могутньою волею, мужнім серцем і шаленими страстями. Але погляд його смутних очей, у замисленості спрямований кудись удалину, говорить про внутрішні переживання цього юнака. Він самотній. І, швидше за все, самотній не зі своєї волі. Він страждає від непереборних внутрішніх протиріч, його душа наповнена глибокою тугою. Художник зображує Демона не таким, яким його найчастіше представляють. Тут ми бачимо не злого возмутителя спокою й порядку на землі, не ворога людини й людства, що несе розлад і нещастя людям. Навпаки, автор створив образ дуже людяний і піднесений. Він викликає в нас не жах і відраза, а почуття жалю. Як Демон він всемогутній. Але навіть він не має сил перебороти несправедливість, примирити добро й зло, любов і ненависть, правду й неправду, світло й тьму

Все полотно немов передає відчуття суперечливості навколишнього світу. Як протипоставлене небо й земля, суша й вода, ангели й демони, так само контрастні й кольору картини. Тут ми бачимо темні плями і яскраві спалахи світла. Художник переплітає ці кольори, але не поєднує їх, немов показуючи прагнення до гармонії й неможливість її досягнення. Різкі, ламкі лінії, розчленовування зображення на безліч пересічних граней і площин, що нагадує мозаїку тло – все це передає напруженість і тривожність, з якої художник сприймає дійсність. Яскраві, насичені, немов палаючі фарби, сполучення квітів, наповнені багатою емоційністю, ще більше підкреслюють драматизм сюжету. Ми почуваємо, якими протиріччями, якою нескінченною боротьбою наповнено всі навколо. Ці непримиренні почуття й пориви відбиваються й у вигляді самого Демона

Подібна емоційність, сильна напруженість і трагізм у цілому дуже характерні для робіт М. А. Врубеля. Вони багато в чому й визначають своєрідність творчості цього художника. Різнобічність пошуків автора, мрія про з’єднання мистецтва з життям, величні монументальні задуми виразилися в багатьох його добутках. Протягом усього творчого шляху Врубель прагнув створити повну картину миру, у якому все взаємозалежно й одушевлене, де за звичайними обрисами предметів сховане особлива, складна, часто напружена й суперечливе життя. І картина “Демон” – один з помітних кроків на цьому нелегкому шляху


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Опис картини – Врубель “Демон” (твір по картині)

Categories: Нові твори

Links