Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Шлях Жана-Батіста Гренуя до Кладовища невинних

Шлях Жана-Батіста Гренуя до Кладовища невинних

Жан-Батіст зрозумів, що створив шедевр. Для нього стало очевидним, що він – Великий Гренуй. І тільки вистачило однієї миті, щоб зараз пережити тріумф свого життя. Але автор підкреслює, що це була тільки мить. Ми знаємо про те, що Гренуй створив шедевр не для миті, а створеними власними дивопарфумами покінчити зі “сморідним” світом і підкорити своїй волі людство і володарювати над ним.

Ніякого задоволення від свого шедевра він не відчував. У ньому зростала огида до людей, які зараз його обожнювали. Але він так мріяв про це! Момент обожнювання

ставав для героя нестерпним, бо він сам їх не любив, він їх ненавидів. Гренуй ніколи не знаходив задоволення в любові, а завжди тільки в зненависті, тільки ненавидячи і викликаючи ненависть. Гренуй програв, бо чи варто домагатися дивовижними та жахливими способами любові та шани людей, якщо їх ненавидиш? Адже тоді, досягнувши мети, не маєш жодного задоволення.

Мав рацію Ф. Достоєвський, який вважав, що ніяка ідея не варта сльозинки дитини. Отже, ідея естетичної досконалості світу в розумінні Гренуя зазнає краху. Інакше і не може бути. У маленькій скляній пляшечці з парфумами зібрані запахи юних і чарівних

дівчаток, вбитих Гренуєм. Хіба можна досягти краси і гармонії, якщо вони виготовлені на крові, ненависті, з відчуттям огиди до людей. Не можна за людей вирішувати, чи жити їм в “сморідному” світі, чи в запашному царстві Гренуя. Самі люди повинні виробляти гуманні правила, щоб удосконалювати цей світ, розпочати процес самоочищення, утверджувати загальнолюдські цінності.

Прагнення Гренуя: запашними парфумами зачарувати цілий світ; змусити людей захоплюватися ним; прогулятися до Версаля, хай би король поцілував йому ноги; написати напарфумленого листа Папі, щоб той оголосив його новим Месією, стати Верховним Імператором або самим Господом Богом і таким чином удосконалити світ. Склад парфум: із вбитих двадцяти п’яти красунь Гренуй видобуває запахи, бо в них сконцентрована сила краси, чистота незайманої буденністю юності, свіжість почуттів, нерозкриті потенції Кохання.

Кульмінація: крапля чудодійного парфуму, яку випробовує Гренуй перед стратою на майдані, викликає у сотень тисяч людей обожнюване почуття до людини, яку вони спочатку вважали злочинцем. Тріумф: ось вона – влада над людьми! Він – Великий Гренуй!

Поразка Гренуя: тільки одного не могла дати ця влада – людського запаху. Якщо ж він не має власного запаху, то й сам ніколи не довідається, хто він є насправді, відтак йому на все наплювати – на світ, на себе, на парфуми, бо Жан-Батіст зрозумів, що він весь час жив ілюзією щодо удосконалення світу через запахи чудодійного аромату, що містився у скляній маленькій пляшечці з парфумами і яку стискав у руці, покидаючи назавжди Грас і прямуючи в Париж, щоб там покінчити з собою. Гренуй визнав, що парфуми, створені ним, не можуть причарувати його; він єдиний, для кого вони не мають значення. Померти в Парижі – ось чого він хотів. 25 червня 1767 року о шостій годині ранку Гренуй увійшов до Парижа. Він смердів точнісінько так, як удень Гренуєвого народження. Новим мостом він перейшов на правий берег до Кладовища невинних, де збиралися злочинці.

Смерть “генія”монстра. Безглуздий мистецький проект Гренуя, створений для естетичного удосконалення світу, приречений на смерть разом з його злим “генієм”. Опинившись серед злочинців, Гренуй вилив на себе дивопарфуми і нараз засяяв неземною красою. Аромат пробудив у них тваринні людожерські інстинкти, і над Гренуєм здійснюється акт канібалізму. З іронією описує П. Зюскінд смерть героя від власного шедевра. Всього півгодини канібали пожирали Гренуя, який до останньої кісточки зник з лику земного: “Злочинці були задоволені. На їх обличчях з’явився дівочий, ніжний відблиск щастя. Вони не змогли стримати посмішок, надзвичайно пишалися собою, що зробили щось із любові”. Як не кепкувати з Гренуя, який викликав своїм шедевром любов до себе від всякої потолочі: злодіїв, убивць, розбійників, проституток, дезертирів, неповнолітніх злочинців. І в 29 років так безславно загинути.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Шлях Жана-Батіста Гренуя від Кладовища невинних Шлях до створення чарівних парфумів розпочався для Гренуя з будинку парфумера Бальдіні, котрий вважав, що у кожному мистецтві, як і в кожному ремеслі, талант сам по собі майже нічого не вартий, все визначається досвідом, здобутим скромною наполегливістю та старанням. Гренуй – “геніальна потвора”. У Бальдіні він виготовляв парфуми, які були...
  2. Тріумф і поразка Гренуя за романам П. Зюскіида “Запахи. Історія одного вбивці”) Світову славу одному з найпопулярніших шедеврів західноєвропейської літератури П. Зюскіиду приніс роман “Запахи. Історія одного вбивці” (1985). Цей твір, перекладенно 33 мовами, понад 10 років утримував позицію бестселера. В Парижі автор отримав премію Гутенберга за найкращий іноземний роман. У центрі цього твору – парфумер Жан-Батіст Гренуй. Перший крик немовляти не...
  3. Образ митця Гренуя (за романом П. Зюскінда “Запахи”) Патрік Зюскінд – сучасний німецький письменник, роман якого “Парфумер, або Запахи” став бестселером і був перекладений багатьма мовами світу. Уже перші рядки роману переносять читача в задушливу атмосферу найсмердючішого міста Франції XVIII століття. У спекотливий липневий день 1738 року досить ще молода жінка стояла з ножем у руках біля стола...
  4. “Чи вибачає злочини Гренуя його талант?” Серед злочинців, бандитів і звичайних збоченців теж зустрічаються люди, які мають певні схильності та навички, яких позбавлені інші люди. Дані таланти роблять злочинців неповторними людьми, підвищують їх цінність у суспільстві у багато разів, а тому змушують задаватися раціональним питанням: чи є їх великий талант спокутою за скоєні злочини? Можливо, такі...
  5. Мольєр – (театральний псевдонім Жана-Батіста Поклена) класик французької драматургії Мольєр – (театральний псевдонім Жана-Батіста Поклена) – класик французької драматургії, що створив “блискучі” комедії “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”, “Скупий”, “Міщанин-шляхтич”, “Удаваний хворий” і спеціальну школу театрального мистецтва Франції епохи класицизму. Герої його творів, будучи носіями людських пороків, повно і точно відображали епоху, у якій жив і творив Мольєр. Святенництво, лицемірство,...
  6. “Тріумф і поразка Гренуя” Протягом усього твору ми спостерігаємо образ Гренуя, те, як поступово він наближається до миті свого тріумфу та до часу своєї поразки. Парфумерові колосальних випробувань завдавало відчувати “смороди” людей, через те, що сам він не розповсюджував бодай якийсь запах. На мою думку, це геніальна метафора Патріка Зюскінда: для кожного пересічного мешканця...
  7. Проблематика та художні особливості комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Проблематика та художні особливості комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” На уроці зарубіжної літератури ми читали чудову п’єсу Мольєра “Міщанин-шляхтич”, а невдовзі дивилися цю п’єсу в театрі ім. Шевченка. П’єса і особливо спектакль нам дуже сподобалися. Мольєр показав суспільне життя Франції XVIІ століття. Мольєр – засновник “високої комедії”. Незважаючи на класицистичні...
  8. Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди,...
  9. Висміювання пихи та марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи та марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди,...
  10. Що означало для Гренуя слово “мати”? Любов у жипі людини починається з любові материнської, безкорисливої, щирої, самовідвертої. “Що означало для Гренуя слово “мати”? – запитуємо ми у школярів. І отримуємо відповідь: нічого. Існує в світі людей і така невмируща цінність, як милосердя, її повинні втілювати ті, хто опікується сиротами. Але Греную цю цінність зазнати не вдалось....
  11. Патрік Зюскінд “Запахи. Історія одного вбивці”. Образ Гренуя та його літературні прототипи УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас II семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТ. УРОК № 61 Тема. Патрік Зюскінд “Запахи. Історія одного вбивці”. Образ Гренуя та його літературні прототипи Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст, особливості твору письменника; розвивати навички сприйняття, аналізу постмодерністського твору, “розшифрування” його,...
  12. Контрольна робота: Моє дослідження образа Гренуя у романі П. Зюскінда “Запахи” Як відзначає Т. Ружевич у статті “Соціальна дійсність дзеркалі гротеску”, “Цахес – докір усьому ладу, втілення потворності суспільства. Цей злий і честолюбний каліка – його кумир”. Хіба не схожі думки зустрічаємо на сторінка роману Патріка Зюскінда? Пізнання тріумфу не робить Гренуя щасливим – те, чего завжди він так бажав, –...
  13. “Скорбна мати” – апофеоз скорботи, реквієм над тисячами невинних жертв революції Вже понад вісім десятиріч звучить у світовій літературі могутній, титан – , ний голос Павла Тичини. Його рання лірика полонила читачів душевно-ліричними картинами природи, незвичайними барвами, музичністю. Душа поета то мчить на вітрилах віри в добро, то впадає у відчай. Та більше оптимізму в ранніх віршах. Його ідеал – не...
  14. “Для чого Гренуй приходив у цей світ? За романом Зюскінда “Запахи” Існує відразу кілька думок щодо призначення людини в цьому світі. Деякі люди твердо переконані, що життя людини завжди має сенс, кожен з людей має свою роль, яку він повинен реалізувати під час свого життя. Втім, також існує думка і про те, що життя – це, швидше, випадкове явище, а тому...
  15. Виклад сюжету роману Жана Кокто “Орфей” Дія розвертається у вітальні заміської вілли Орфея й Эвридики, що нагадує салон ілюзіоніста; незважаючи на квітневе небо і яскраве висвітлення, глядачам стає очевидно, що кімната перебуває під владою таємничих чарів, так що навіть звичні предмети в ній виглядають підозріло. Посередині кімнати розташований загончик з білим конем Орфей коштує в стола...
  16. Стендаль “Червоне і чорне”. Шлях Жульєна Сореля – це шлях злету чи шлях падіння? Образ головного героя УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС I семестр 1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ УРОК № 6 Тема. Стендаль “Червоне і чорне”. Шлях Жульєна Сореля – це шлях злету чи шлях падіння? Образ головного героя Мета: розкрити образ головного героя твору, з’ясувати засоби його змалювання та втілення в...
  17. “Скорбна мати” – апофеоз скорботи, реквієм над тисячами невинних жертв революції (Павла Тичини) Не буть ніколи раю У цім кривавім краю. П. Тичина Вже понад вісім десятиріч звучить у світовій літературі могутній, титан-ний голос Павла Тичини. Його рання лірика полонила читачів душевно-ліричними картинами природи, незвичайними барвами, музичністю. Душа поета то мчить на вітрилах віри в добро, то впадає у відчай. Та більше оптимізму...
  18. Творчість Жана Франсуа Мілле Охарактеризуємо тут творчість одного з них – нормандця Жана Франсуа Мілле (1814 – 1875) – “великого селянина”, який, як вважають французи, не мав попередників. Народився він у маленькому селищі поблизу моря і пройшов у велике мистецтво шлях, подібний Шевченковому У селі хлопчик не бачив жодного маляра, однак мав суто інстинктивний...
  19. “Для чого Гренуй жив у цьому світі?” за романом Зюскінда “Запахи” Роман відомого німецького письменника Патріка Зюскінда “Парфумер” або “Запахи” став світовим бестселером і був перекладений багатьма мовами, зокрема українською. З перших сторінок роману читач опиняється в задушливій атмосфері найсмердючішого у Франції XVIII століття міста. В один з найбільш спекотливих липневих днів 1738 року молода жінка стояла біля прилавку з рибою,...
  20. Скорочено п’єси Жайворонок Ануя Жана У центрі – образ народної героїні Франції Жанни д’арк. В 1429 р. юна селянка з Домреми встала на чолі французької армії й за рік змінила хід Столітньої війни між Англією й Францією. Переломною подією стало зняття облоги з Орлеана. Солдати, що надихаються Жанною,, одержали ряд блискучих перемог і відвоювали частина...
Шлях Жана-Батіста Гренуя до Кладовища невинних
«
»