Що може людина (за ранніми оповіданнями М. Горького)
Ранні твори М. Горького розкривають основи світогляду молодого письменника, його філософської думки, його розуміння людини і людських рис характеру.
“Макар Чудра” і “Старуха Ізергіль” – яскравий приклад того, що приваблювало Горького в людині, які риси характеру він бажає бачити в ній, які риси цінує в людині, а які, навпаки, засуджує. В усіх історіях, які розповіли Макар Чудра і старуха Ізергіль, присутнє поняття “любов”, і кожний горьківський герой розкриває його сутність по-своєму.
Данко – сміливий, благородний
Оспівуючи безкорисливий вчинок Данко, Горький ніби закликає: “Люди! Якщо серед вас є ті, хто вас любить і допомагає вам із усією щедрістю душі, не забувайте їхніх добрих справ і відповідайте їм взаємністю!”
Наступна історія старої Ізергіль протилежна розповіді про Данко. Описуючи вчинки сина орла, Горький викриває усіх тих, хто навідріз відмовляється від своїх друзів, свого
А любов двох циган, Радди і Лойко – це не звичайне кохання між чоловіком і жінкою. У цьому випадку велике почуття відходить на другий план. Для людей гарячої крові, які живуть у степах, воля і свобода – найсвятіше і найважливіше в житті. Закохавшись одне в одного, цигани усвідомлюють, що можуть втратити все це. Вони залишаються вірними традиціям своїх предків, віддавши перевагу вічній вільній земній любові.
М. Горький у своїх ранніх творах приходить до такої аксіоми: людина – істота з величезними можливостями, вона може створити велике на Землі, принісши щастя і радість людям, але також може за одну мить усе зруйнувати, кинувши людство в пучину страждань.