Це дуже цікава тема, оскільки ми цілком і повністю живемо у не духовному, а матеріальному світі. З одного боку духовний розвиток, прочитання білітристики, інтелект, медитації, душа. А з іншого розваги, дорогі прилади, жінки, розкіш, інстинкти. Вибір не зовсім очевидний, оскільки кожному своє. Одній людині у цей конкретний проміжок часу хочеться духовно розвиватися, збагачуватися знаннями. А завтра ж цій самій людині вже це може набриднути і їй хотітиметься дорогих авомобілей і розкоші. Річ у тім, що ми дуже суб’єктивні у своїх бажаннях. Що для
одного цілком і повністю може бути загальноприйнятим, для іншого просто не допустимим. Тому однозначної відповіді на це запитання не вдастся дати. У маштабі усього людства звичайно ж можна спробувати: у всіх людей має переважати духовне, вони мають допомагати один одному без якоїсь вигоди для себе, – усі мають позбутися від егоїзму. Але це не можливо, – це утопія, якій ніколи не здійснитись, тому що інстинкти у нас формувалися десяткми тисяч років, а свідомість, яка могла б зробити із нас альтруїстів, всьоголиш кілька тисяч.
Деякі люди бачать у матеріальному виключно погане, але огляніться навколо,
усе, що нас оточує – цілком і повністю матеріальне. І я не бачу у цьому чогось такого поганого. Але це не означає, що потрібно повністю забути про духовний ріст. Я вважаю, що це не припустимо. Із людьми, які так роблять не цікаво спілкуватись. Потрібно зберігати якийсь баланс між світом матеріальним і духовним, але акцентувати свою увагу саме на першому. Якщо на прикладі, то варто спочатку виконати роботу, яка принесе заробіток, а вже потім читати книгу, яка духовно збагатить.