Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Щасливе дитинство. Яке воно?

Щасливе дитинство. Яке воно?

Концертна зала переповнена. Лунають оплески, яскраве освітлення, ведучі в гарному вбранні. Лунають теплі красиві слова. Номер за номером – калейдоскоп танців, пісень, циркових номерів. Веселощі на сцені – через край. А хто ж у залі? Глядачі – діти-оироти та діти-напівсироти, а також діти з неблагополучних родин. Оченята блищать, руки плескають у захопленні, адже концерт – для них, і вся увага – також для них. Але концерт не може тривати вічно, він закінчується. Наступного дня личка цих дітей знову стануть сумними. Чому? Та тому, що в них

немає того щастя, яке є в тих дітей, які виступали для них, бо це – діти із благополучних родин. І зовсім не має значення, у якій країні живуть діти-сироти, який у них колір шкіри, яку віру сповідували колись їхні батьки. Вони однаково нещасні у своїй беззахисності, їхнє серце однаково вразливе щодо несправедливості.

У чому, власне, щастя дитини? Які чинники впливають на його формування? Моральні? Фізичні? Культурні? Соціальні? Напевне, що всі без винятку. Щоб дитина була щасливою, що для цього треба зробити? А зробити слід дуже багато. Важко уявити, як почувається дитина без батьків або без інших членів сім’ї,

коли рідні знаходиться під арештом, у тюремному ув’язненні, депортації, або й того гірше – померли? А коли дитину систематично карають? Погано? Яке вже там щастя. А якщо не поважають її інтереси, не піклуються про неї, не захищають? Який результат можна очікувати? Виросте людина з кам’яним серцем? Чи це буде потенційний злочинець? Питань багато, та відповідь на них даватиме саме життя. Звідки беруться генії або просто талановиті люди? Із талантом народжуються. Але ж талант треба розгледіти або принаймні дати можливість йому розвиватися. А в такій сірій месі. безбатченків не кожен талант може проявитися повною мірою? інколи просто вижити буває важко.

Ще одна проблема. Ви можете уявити дитину без громадянства? Така дитина – ніхто, вона ніде не зареєстрована, і з нею можна робити все що завгодно. Тому держава в цьому сенсі має зробити все, що від неї залежить, аби убезпечити будь-яку дитину від подібного. Бувають випадки, коли дитину незаконно переміщують і не повертають з-за кордону. Нинішнє століття зробило свої негаразди щодо дітей: сексуальна експлуатація, участь у збройних конфліктах, жорстоке поводження батьків, торгівля. А це, зрештою, спричиняє до того, що з дітей, які зазнали над собою хоч частку насильства, виростуть грубі й жорстокі дорослі. Якщо дитина стала біженцем, то слід знайти її сім’ю, а якщо це неможливо, то держава зобов’язана максимально забезпечити піклування про неї. Неповноцінні діти теж мають право вести повноцінне й гідне життя, право почувати себе впевнено й розвиватися культурно та духовно. Для кожної дитини має бути забезпечено якісне й доступне навчання, це теж ніби атрибут щасливого дитинства, бо в гарній школі дитина проведе аж 12 років. Здобуваючи освіту, дитина здобуває для себе місце в суспільстві й держава мусить максимально допомогти їй у цьому.

То яке ж воно, щасливе дитинство? Мабуть, у найбагатшій країні? Чи, можливо, і не в дуже багатій, але в такій, де дитячі потреби держава ставить на перше місце? Напевно можна сказати, що без зусиль і з боку держави, і з боку суспільства, ми не зможемо створити умови, аби кожна дитина почувалася щасливою. Тож докладемо разом свої сили, щоб мрії стали дійсністю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Щасливе дитинство. Яке воно? (стаття дискусійного характеру публіцистичного стилю) Концертна зала переповнена. Лунають оплески, яскраве освітлення, ведучі в гарному вбранні. Лунають теплі красиві слова. Номер за номером – калейдоскоп танців, пісень, циркових номерів. Веселощі на сцені – через край. А хто ж у залі? Глядачі – діти-сироти та діти-напівсироти, а також діти з неблагополучних родин. Оченята блищать, руки плескають...
  2. “Яке воно, щасливе дитинство” за романом Ч. Діккенса “Пригоди Олівера Твіста” “Це самий підходящий для вас хлопчик. Час від часу його потрібно пригощати палицею – це піде йому на користь. А його утримання не обійдеться дорого, тому що його не загодовували з самого народження”. Ч. Діккенс. “Пригоди Олівера Твіста” Вийшовши у світ, роман Чарльза Діккенса “Пригоди Олівера Твіста” відразу потрапив до...
  3. Твір “Щасливе дитинство” У дитинстві ти відчуваєш себе сильним та відважним. Зараз важко уявити, щоб я кілька годин поспіль грала з ким-небудь в хованки. Або в невимовному захваті завертала бруд у листя каштана та прохала подружок з’їсти цей “бутерброд”. Тоді це здавалося звичайною справою, веселими іграми, а зараз мені буде просто соромно сісти...
  4. Щастя. Яке воно? Щастя! Яке воно? Багато людей задумуються над значенням і змістом цього слова. Ай справді, що це? Гроші, багатство, розкіш, слава…Можливо, це щастя? Ні. Я думаю, ні. Дзвінка монета, гордість від неї не може дати повного задоволення, радості. Людина може мати щастя і не помічати його. Адже в кожного воно своє....
  5. “Що таке право і навіщо воно потрібно в суспільстві?” Життя сучасної людини практично неможливо уявити без деяких надзвичайно важливих елементів, одним з яких, безумовно, є право. Призначення права полягає в тому, щоб гарантувати стабільність у взаєминах між людьми, захистити людину від інших і від держави, яка в деяких випадках посягає на права. Втім, саме держава створює і застосовує право....
  6. Твір на тему “Дитинство – запорука майбутнього” Дитинство – найважливіша пора нашого життя, цієї пори формується наш характер, уподобання, моральні переконання. Важливо, щоб воно було нормальним і щасливим. Любов і турбота батьків – це запорука того, що дитина у майбутньому буде почувати себе впевнено, комфортно у будь-яких ситуаціях. Але часто в дитини може бути все, крім батьківської...
  7. Щира розповідь про власне дитинство (за повістю “Блакитна дитина”) Коли я побачив назву повісті Анатолія Дімарова “Блакитна дитина”, то трохи здивувався. Дійсно, хіба може дитина бути блакитного кольору? “Мабуть, фантастика”, – подумалося мені. Але насправді виявилося, що цей твір – чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослої людини про своє дитинство. Коли син письменника приходить додому із двійкою чи зауваженнями...
  8. ЩИРА РОЗПОВІДЬ ПРО ДИТИНСТВО (А. Дімаров “Блакитна дитина”) ЩИРА РОЗПОВІДЬ ПРО ДИТИНСТВО (А. Дімаров “Блакитна дитина”) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. А. Дімаров – співець дитинства. 2. Блакитна дитина як ідеал. 3. Реальність і мрія в дитинстві. Варіант 2 1. Філософські роздуми про дитинство. 2. Справжня дитина з мрій дорослих. 3. Місток між світами. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ...
  9. Дитинство Тараса (за віршами Т. Г. Шевченка “Мені тринадцятий минало…” та “На Великдень, на соломі…”) Тяжким і безрадісним було сирітське дитинство великого українського поета Т. Г. Шевченка. Про це ми дізнаємось з багатьох його творів. Один із них – “Мені тринадцятий минало…”. Хлопчик, залишившись сиротою, змушений був пасти чужі ягнята, щоб заробити собі на шматок хліба. Навколишній світ зачаровує його своєю красою, здається добрим, приязним....
  10. Дитинство запорука майбутнього Я ще не маю уявлення про те, як буду в майбутньому ставитися до свого дитинства і що воно для мене означатиме на відстані років. Можливо, це тому, що ще не зовсім розлучився з ним, воно ще десь поруч зі мною, блукає десь, зазирає незвіданими казками уві сні, бентежить душу тим,...
  11. Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) Чужа земля. Безлюдний берег Аральського моря. Куди не кинь оком – піски, піски, піски… На березі – самотня постать. Похилена голова, опущені плечі свідчать про те, що людина охоплена відчаєм, тугою. Хто це? Тарас Шевченко, відірваний від рідної України. До болю в серці марив він вишневими садками, співучою рідною мовою,...
  12. Твір на тему Віра у щасливе майбутнє народу За вішем Т. Шевченка”Заповіт” Чужа земля. Безлюдний берег Аральського моря. Куди не кинь оком – піски, піски, піски. На березі – самотня постать. Похилена голова, опущені плечі говорять про те, що людина охоплена відчаєм, тугою. Хто це? Тарас Шевченко, відірваний від рідної України. До болю в серці марив він вишневими...
  13. У чому воно, твоє щастя? Щораз, коли я пишу Твір, я намагаюся приступитися до цієї відповідальної роботи “не просто так”; не хочеться звичайно розповідати про щось, що цікаво особисто мені й тільки мені, а ще менше хочеться назидать або вчити кого-небудь. Вибираючи тему й представляючи в уяві незнайомих мені читачів – а в кожного з...
  14. Олександр Сергійович Пушкін – Дитинство й Ліцей Олександр Сергійович Пушкін (1799 – 1817) народився 6 червня (26 травня по старому стилі) 1799 року в Москві. Батько його, Сергій Львович (1771 – 1848), походив з поміщицької, колись багатої сім’ї. Від маєтків предків (у Нижегородській губернії) йому дісталося небагато; але й це він промотував, зовсім не цікавлячись господарськими справами;...
  15. “Дитинство – найкраща пора” Світ дитинства – це такий чарівний світ, в якому дитина може пограти в ляльки, в машини, в м’яч. І хоча дитинство пролітає дуже швидко, воно все-таки дуже цікаве, яскраве і веселе. Це незабутня пора, пора мрій, щирої радості і дорослішання людини. Ми не повинні забувати дитинство і повинні берегти його...
  16. “Яке ж воно – справжнє кохання?” Усі ми прагнемо кохання і завжди його шукаємо, хто б там що не думав. Людина влаштована духовно, вона не може прожити все життя як робот, не відчуваючи емоцій і сердечних переживань. Саме тому усім потрібна любов: вона виконує відразу безліч корисних функцій для людини, робить її життя більш цікавим, насиченим...
  17. Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) – ІV варіант ІV варіант Чужа земля. Безлюдний берег Аральського моря. Куди не кинь оком – піски, піски, піски… На березі – самотня постать. Похилена голова, опущені плечі свідчать про те, що людина охоплена відчаєм, тугою. Хто це? Тарас Шевченко, відірваний від рідної України. До болю в серці марив він вишневими садками, співучою...
  18. “Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись” Немає такої людини, який не бажає бути щасливою. В той же час мало хто замислюється про те, що щастя саме по собі є абстрактною категорією, тобто, воно неконкретне, не є предметом матеріального світу, його неможливо отримати і утримувати завжди. Більш того, багато людей вкладають в це поняття абсолютно різні смисли....
  19. А воно таки приємно – робить добро таємно Матеріал уроку. Всеволод Нестайко “Дід Мороз у підвалі” (продовження). Марія Чумарна “Біле ангелятко”. Мета. Продовжити роботу над уривком повісті “Чарівні окуляри”. Вчити аналізувати поведінку головних героїв, розкривати риси їх вдачі. Удосконалювати вміння стисло переказувати зміст твору. Удосконалювати культуру зв’язного мовлення. Виховувати гуманні почуття, прагнення до самостійної читацької діяльності. Обладнання. Книга...
  20. Безрадісне дитинство сироти (за поезіями Т. Шевченка “Якби ви знали, паничі”, “І золото! й дорогої…”) Дитинство… Найкраща пора твого життя. Ти згадуєш батьків, тепло рідної домівки, свої щасливі сни. Спокій огортає твою душу. А яке ж дитинство в сироти? Безрадісне, завжди безрадісне: і зараз, і в далекому минулому. У минулому, хоч яким важким воно було, людина знаходить і згадує ті хвилини, які запам’яталися на все...
Щасливе дитинство. Яке воно?
«
»